Вчені: Галюциногенні гриби порушують зв'язок між відділами мозку
Про це пишуть американські біологи в статті, опублікованій вжурналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Галюциногенні гриби відомі людству з дуже давніх часів.Багато індіанських народів центральної і південної Америки продовжуютьвикористовувати їх в різних релігійних церемоніях і приписують таким грибаммагічні властивості чи вважають їх священними.
Останнім часом багато вчених розглядають можливістьобмеженого застосування їхньої активної речовини - псилоцибіна - для лікуванняпсихічних розладів та інших хвороб нервової системи.
Група нейрофізіологів під керівництвом Девіда Натта зІмперського коледжу Лондона (Велика Британія) простежила за дією псилоцибіну намозок людини за допомогою двох видів функціональної магнітно-резонансноїтомографії.
У своїй роботі біологи скористалися послугами 30 здоровихдобровольців, що вже мали досвід прийому галюциногенних препаратів.
Натт та його колеги розділили випробовуваних на дві групи,одна з яких проходила тести в різних томографах.
Перший прилад стежив за активністю мозку за тим, якзмінювалося постачання різних груп нервів киснем, а другий - позначав частинумолекул води в крові за допомогою спеціальних магнітних міток і стежив зазміною їхньої концентрації у відділах мозку.
Дослідники проводили експеримент в два етапи - спочатку вонивводили в кров своїх підопічних "порожній" фізіологічний розчин,спостерігали за їхнім станом 18 хвилин і лише після цього додавали в нього дозупсилоцибіну й повторювали цикл спостережень.
Впродовж кожного етапу добровольці мали оцінювати"якість" випробовуваних відчуттів за шкалою від нуля (відсутністьгалюцинацій) до десяти (повна реалістичність видінь), натиснувши кнопку напульті томографа.
В цілому, знімки томографів продемонстрували приблизнооднакові зміни після прийому психоактивної речовини. Біологи використовувалиотримані дані для моделювання реакції мозку на псилоцибін.
Вважається, що більшість психоделічних наркотиків посилюютьінтенсивність роботи окремих частин мозку. Всупереч цьому, у випадку зпсилоцибіном інтенсивність кровопостачання в багатьох ділянках мозку помітновпала: чим нижчим був приплив крові, тим сильніші галюцинації.
Особливо сильно цей ефект виявився в тісно пов'язанихділянках кори - в так званих передній і задній поясній корі, а також в деякихчастинах префронтальної кори.
Всі ці ділянки задіяні у вирішенні абстрактних завдань ікерують багатьма іншими когнітивними функціями мозку.
За розрахунками вчених, зниження інтенсивності кровообігупояснюється тим, що псилоцибін порушує роботу нервових клітин, що пов'язуютьдані відділи мозку.
Часткова втрата зв'язку між частинами кори приводить допояви помилок і різночитань, що і стає основою для психоделічного "тріпу".
