Канадські вчені вирахували кордон космосу
За допомогою супратермального детектора іонів (Supra-Thermal Ion Imager) канадські фахівці одночасно відстежили відносно слабкі вітри у верхніх шарах земної атмосфери і потужні потоки заряджених частинок в космосі. Швидкість останніх може досягати тисячі кілометрів на годину.
Збирати інформацію про межі земної атмосфери вкрай складно: аеростати не можуть піднятися до цього рівня, а для супутників це занадто низько. Всього лише вдруге вченим вдалося прямо виміряти потоки заряджених частинок у цій галузі, і вперше було враховано інші фактори на зразок вітру, зазначає учасник проекту Девід Кнудсен.
Детектор запущено 19 січня 2007 року. Він піднявся на висоту приблизно 200 км над рівнем моря. Проходячи протягом п'яти хвилин через "кордон космосу", він збирав інформацію про нього. Висновки, які зроблено на основі цих даних, вчені опублікували 7 квітня на сторінках видання Journal of Geophysical Research.
Канадці сподіваються, що їхнє відкриття допоможе встановити, яка енергія потрапляє у земну атмосферу з космосу. "Можливо, це дозволить краще зрозуміти зв'язок між плямами на Сонці і потеплінням або охолодженням клімату Землі, а також оцінити вплив космічної погоди на супутники, засоби зв'язку, навігації, енергетичні системи", - пояснює Кнудсен.
Питання про "космічний кордон", однак, залишається відкритим. Наприклад, іноді вважається, що астронавт побував у космосі, якщо піднявся на висоту понад 80 км.
Водночас, Міжнародна авіаційна федерація, що встановлює стандарти в аеронавтиці, встановила кордон на висоті 100 км над поверхнею Землі. Колись американський фахівець у сфері повітроплавання Теодор фон Карман підрахував, що на цій висоті через розріджену атмосферу неможливо використовувати звичайні літальні апарати.
США офіційно не визнають цей стандарт. Його застосування ускладнило б контроль за використанням супутників та інших об'єктів, що знаходяться на орбіті, пояснюють в NASA. У самому Національному управлінні США з аеронавтики і дослідження космічного простору кордон провели на висоті 76 миль (122 км). Саме там шатл при поверненні на Землю переходить на маневрування за допомогою керованих поверхонь.
Існує також думка, що відкритий космос починається лише за 21 млн кілометрів від Землі - там, де гравітація нашої планети перестає бути домінуючою.
