Переключиться на мобильную версию

Американські біологи зашифрували текст за допомогою кишкової палички

Назад к разделу Техно
Американські біологи пристосували флуоресцентну кишкову паличку для шифрування і передачі інформації - за допомогою цих бактерій вони закодували повідомлення, які "ховаються" від погляду до певного часу і самознищуються після прочитання, або вимагають для.

Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Девід Уолт з Університету Тафтса (США) і його колеги назвали свій винахід "бактеріальний SPAM" - від англійського "стеганографія за допомогою друкарських мікробних матриць" (Steganography by Printed Arrays of Microbes).

Стеганографію можна вважати старшою сестрою криптографії - при стенографуванні повідомлення ховається не тільки його вміст, а й сам факт його існування.

Автори статті виростили сім різних штамів кишкової палички, кожен з яких виробляв "свій" тип речовини, що світиться. Вчені підготували по два варіанти кожного штаму: перший виділяв флуоресцентні речовини через деякий час, а другий - відразу після перенесення бактерій на поживне середовище.

Потім біологи підготували спеціальний "папір" - матрицю з мікроскопічних лунок з поживним середовищем. У кожну таку ємність можна помістити краплю з одним штамом бактерії.

Пара подібних лунок задає 49 різних сполучень "символів"-мікроорганізмів, чого достатньо для кодування всіх літер латинського алфавіту, розділових знаків і цифр.

Для перевірки свого винаходу автори статті "надрукували" перше закодоване повідомлення з літер-"довгограючих" бактерій. Воно свідчило - "це біокодоване повідомлення з лабораторії Уолта при університеті Тафтс 2011 рік".

Уолт і його колеги змогли прочитати свій опус тільки через два дні після нанесення "чорнила" - за цей час бактерії розмножилися і виділили достатню кількість флуоресцентних речовин.

Час очікування можна значно скоротити - до восьми годин - якщо використовувати другий, "швидкий" тип бактерій. Для цього читач має нанести на аркуш з повідомленням розчин речовини - "прискорювача" IPTG, який змусить бактерії працювати понаднормово і виробляти велику кількість "фарби".

Біологи відзначають, що складність "шифру" можна збільшити, якщо вставити в геном бактерії маркувальний ген, за допомогою якого можна відрізнити значущі мікроорганізми-"літери" від фонового бактеріального "шуму".

Для демонстрації роботи цієї ідеї автори статті вставили гени стійкості до двох антибіотиків - канаміцину та ампіциліну - у два набори "кольорових" бактерій.

Вчені надрукували два різні повідомлення на одному й тому ж поживному "папері" за допомогою "зламостійких" мікроорганізмів.

Такий лист можна обробити одними з двох ліків і прочитати тільки одне з двох повідомлень. Таким чином, якщо читач не має правильного шифру-антибіотика, він ніколи не дізнається те, що приховують бактерії.

Крім того, вчені розробляють ще одну серію штамів кишкової палички, які можна використовувати для друку спеціальних повідомлень, які самознищуються після прочитання.

Ці бактерії будуть виробляти флуоресцентні речовини, які змінюють свій колір через деякий час. Кожна буква кодується поєднанням з двох бактерій, і якщо одна з них змінить свій "знак", повідомлення буде безнадійно зіпсовано.

Эта же новость на Корреспондент.нет
Комментариев (0)
Реклама
Мы в соцсетях
Реклама
Реклама
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее здесь