Вчені: Виникла над Арктикою озонова діра стала найглибшою за всю історію
Нагадаємо, щорізке падіння концентрації стратосферного озону, "озонова діра", булавперше виявлена в 1980-х роках над Антарктидою. За сучасними уявленнями,руйнування озону (триатомних молекул кисню O3) пов'язане з впливом речовингрупи хлорфторвуглеців (CFC), найбільш відомими з яких є група фреонів.
Під дією сонячного світла і стратосферногохолоду ці речовини утворюють агресивні сполуки хлору, що руйнують озоновий шар- щит, який захищає життя на Землі від шкідливого жорсткого ультрафіолету. У1987 році був прийнятий Монреальський протокол, який забороняє виробництво CFC,проте на їхнє природне зникненнязнадобиться кілька десятиліть.
Відзначимо, щовзимку і навесні 2010-2011 року в Арктиці вперше спостерігався процес, якийможна було назвати формуванням озонової діри. На початку квітня Всесвітняметеорологічна організація заявила, що кількість озону в атмосфері в арктичномурегіоні цієї зими скоротилося на рекордну величину - 40%.
Група вчених підкерівництвом Глорії Менні з Лабораторії реактивного руху НАСА докладнопроаналізувала процес формування озонової діри і прийшла до висновку, що цяподія була безпрецедентною за своїми масштабами, і в разі, якщо зима в Арктицібуде трохи більш суворою, падіння концентрації озону буде ще більше різким.
"Вперше унас на півночі відбувається це. Зниження кількості озону в Арктиці завжди буловиражено значно менше, ніж в Антарктиді. У 1994-1995 році було падіння на 30%,але такого до цього ніколи не було. Зараз падіння було на 40%, це вже можнапорівняти з Антарктидою, там озонова діра 50% -60%. Порядок вже однаковий",- сказав один з авторів дослідження Валерій Дорохов, старший науковий співробітникЦентральної аерологічної обсерваторії Росгідромету.
Варто зазначити,що озонова діра в полярних регіонах виникає, коли через низькі температури устратосфері (нижче 78 градусів морозу) водяний пар і азотна кислота формуютьтак звані полярні стратосферні хмари. Ці хмари і інші холодні аерозолі даютьдовгоживучим з'єднанням хлору, зокрема, хлорфторвуглеці, можливістьперетворюватися в високоактивні сполуки, такі як оксид хлору, які й"вбивають" озон.
Як повідомлялося, взимку 2010-2011 року вАрктиці незвично довго тримався циркумполярної вихор, смуга сильнихстратосферних повітряних течій навколо полярної зони, які не пускали до полюсатепле повітря. У результаті до початку весни концентрація озону різко впала.
"Цей період,коли там тримається холодне повітря, зазвичай триває 2-2,5 місяці. А в цьомураз він затягнувся на чотири місяці - до квітня, хоча зазвичай закінчується вберезні", - сказав Дорохов.
Вченівідзначають, що температури нижче порога в 78 градусів в Арктиці трималися нависоті від 15 до 23 градусів більше 100 днів. При цьому падіння кількості озонунижче рівня в 250 одиниць Добсона навесні спостерігалося протягом 27 днів, анижче 230 - протягом тижня.
За цим критерієм скорочення кількості озону вАрктиці вперше досягла рівня, при якому можна говорити про арктичної озоновоїдіри", - сказано у статті, чиї автори відзначають, що область, обмеженациркумполярним вихором в Арктиці значно менша, ніж в Антарктиді, але вона більшмобільна.
"Сильнішеруйнування озонового шару в Арктиці може збільшувати біологічні ризики від сильнішоговпливу ультрафіолетової радіації, особливо якщо зона вихору зрушиться в бікбільш щільно населених середніх широт, як це сталося в квітні 2011 року",- пишуть учені.
Дорохов каже, щозростання сили ультрафіолетового випромінювання може привести, зокрема, дозростання числа випадків катаракти.
Крім того, автори дослідження прийшли довисновку, що на даний момент не існує методів, як передбачити повторення такихвипадків різкого скорочення кількості озону. Для їхнього розвитку необхіднозбирати більш точні дані про стан зимової стратосфери.
Ранішеповідомлялося, що експерти Всесвітньої метеорологічної організації заявили, щоминулої зими озоновий шар в арктичному регіоні скоротився на рекордну величину40%.
