Переключиться на мобильную версию

Ольга Сагайдак: Українці з різних регіонів дуже мало знають один про одного

Редакцію bigmir)net відвідала керівник проекту ПогранКульт: ГаліціяКульт Ольга Сагайдак.
Ольга Сагайдак
Ольга Сагайдак
Олег Батрак, bigmir)net

Форум ПогранКульт: ГаліціяКульт відбудеться в Харкові з 4 по 18 жовтня. Форум включає в себе близько 80 подій, які розташуються на 15 локаціях. В проекті взяли участь близько 300 митців з Галичини - вони відвідають Харків і, власне, познайомлять харків'ян з культурою Галичини. 

Повне відео онлайн-конференції з Ольгою Сагайдак:

Витримки з відповідей Ольги ми публікуємо у вигляді інтерв'ю:

Поясніть чому захід називається саме ГаліціяКульт? Чи не здається Вам, що це дуже схоже на певний галіцієцентризм і не об'єднує країну?

Загалом форум називається ПогранКульт: ГаліціяКульт, чим якраз і підкреслюється спільність між двома регіонами Слобожанщиною та Галичиною, які обидва мають кордони: Галичина - з Європою, а Слобожанщина - з Росією. Звичайно, дуже важливо показувати на Сході України не лише Галичину, а Буковину, Волинь та інші регіони України. Тому, власне, я вважаю, що взагалі повинна бути така державна політика - знайомити регіони з регіонами та культурно об'єднувати Україну, а ми просто надаємо приклад, як це можна зробити. Форум зараз буде присвячений Галичині, тому що попередні два форуми, які ми проводили - це форум в Києві та на Галичині, присвячений Донбасу. Якраз Донкульт у Львові переконав нас, як мало знають один про одного українці з різних регіонів. Наступною, сподіваюсь, буде Слобожанщина, наприклад, на Буковині чи на Закарпатті.

Чи буде на події зустріч з Юрієм Андруховичем?

Зустріч з Андруховичем буде два рази - в рамках зустрічі Станіславський феномен і також Юрій Андрухович дасть відкрите, дуже провокативне інтерв'ю. Будь ласка, приходьте - на форумі зустрінетесь з Андруховичем!

Як Вам вдалося об'єднати та зорганізувати 300 художників з різних регіонів України? Ч були розбіжності? Як вони реагували один на одного?

Митці реагують чудово один на одного. Все виходить - колоборація працює.

Ким фінансується захід?

Читай также: Геннадій Афанасьєв: Хочеться просто стати на коліна та плакати через те, що відчуваєш свободу

Ми подалися на різноманітні всеукраїнські та європейські конкурси. Нам пощастило стати переможцями великого європейського конкурсу. Було подано близько 700 проектів, 8 відібрано, ми стали єдиним проектом з України, який отримав підтримку. Також за минулий форум Донкульт ми отримали дуже почесну премію від уряду Австрії - за те, що намагаємось налагодити порозуміння між регіонами всередині України. Також нашими партнерами стали Польський інститут у Києві, Чеський центр, Австрійський культурний форум, долучились інституції Львова та Харкова - з миру по нитці і результатом такої підтримки став такий великий форум.

Чому обрали саме Харків? Чи поїдуть харківські митці на Західну Україну?

Дуже на це сподіваюсь. Що не лише художники, але і музиканти, і театрали поїдуть наступного року на Західну Україну і достойно представлять Слобожанщину.

Олю, чи займаєтесь Ви ще аукціонним бізнесом? Чому вирішили займатися соціальним форумом саме зараз?

Так, аукціонний дім Корнерс існує, але зараз працює в трошки зменшеному форматі. Ми займаємось соціальними формами, тому що вважаємо, що зараз це більш актуально та важливо. Навіть для того, щоб в Україні розвивався арт-бізнес, важливо, щоб був глядач, який готовий споживати візуальне мистецтво. Ми намагаємось займатися і своїм бізнесом, і соціальними проектами.

Скільки часу Вам знадобилося для організації проекту? Що надихало Вас під час підготовки?

На організацію проекту пішло трохи більше року. Надихає, перш за все, спілкування з людьми. Те, що в результаті з'являються якісь окремі мистецькі проекти, які можуть працювати вже без нас і є успішними поза межами форуму, це надзвичайно надихає. Наприклад, Театр переселенця, який зробив першу виставу в рамках форуму Донкульт у Львові. Це була спроба попрацювати з переселенцями в формі work in progress і зробити виставу за два тижні з людьми, які абсолютно не мали досвіду роботи в театрі. Проект був настільки актуальним, важливим та успішним, як для учасників так і для глядачів, що тепер Театр Переселенця - це надзвичайно важливий проект, який вже працює в Києві протягом року і бере участь в європейських фестивалях.

Розкажіть, які події вважаєте найцікавішими на форумі? Що точно треба відвідати серед 80 подій?

Я вважаю, що всі події цікаві. Мені важко бути об'єктивною, але, вважаю, що принаймні в кожній програмі варто почати. Наприклад, в лекційно-дискусійній програмі буде дуже важливою перша лекція Василя Расевича про те, що взагалі є Галичина, як формувався цей конструктор, міф це чи реальність, стереотипи Галичини та інше. Безумовно, варто буде відвідати літературну зустріч Станіславський феномен, де Юрій Прохасько та Юрій Андрухович розкажуть, яким чином Івано-Франківськ став столицею української літератури. Варто відвідати концерт гурту зі Львова, який буде представляти галицьке мистецтво 20-30 років. Варто відвідати експозиції, це близько 9 майданчиків з маленькими виставками, вистави в Театрі юного глядача.

Пані Олю, розкажіть, які результати колаборації галицьких і харківських митців будуть представлені власне на форумі? Чи є у митців бажання і плани співпрацювати й надалі? Які у вас очікування від форуму?

Так, звичайно, на форумі будуть представлені результати мистецьких резиденцій, які відбулись в серпні, коли протягом двох тижнів галичани та харків'яни працювали в кількох напрямках - короткометражні фільми, анімаційні фільми, візуальна програма, графічна програма, проект роботи в урбаністичному просторі, будинок Слово. Весь культурний продукт, який ми здобули протягом резиденцій, чекає на свого глядача.

Чи пов'язана ідея створення фестивалю з політичними подіями в Україні?

Читай также: Эксперт Гете института: В Украине есть невероятный потенциал

Так, звичайно. Тільки хочу підкреслити, що ми прагнемо називати те, що ми робимо, не фестивалем, а форумом, тому що ми не веземо готові події, а ми створюємо події саме для певного регіону. І більшість подій - це тільки події для Харкова, створені галичанами в колоборації. Звичайно, взагалі на роботу над таким форумом нас надихнула ситуація в країні і бажання налагодити мир та співрозуміння між регіонами. На жаль, українці мало подорожують, мало знайомі особисто один з одним і ми б хотіли саме засобами культури налагодити такі мирні, дружні та творчі зв'язки.

Скажіть, а як Ви відбирали учасників і скільки їх буде?

Близько 300 галичан відвідають Харків протягом двох тижнів - дуже хочеться сподіватись, що це будуть не лише учасники, а й гості, які зможуть приїхати з Галичини, Слобожанщини, Полтави, Києва. Відбір учасників відбувався завдяки нашим кураторам, на форумі є шість напрямків - театр, література, музика, кіно, лекційно-дискусійна та візуальна програми. З нами працюють надзвичайно фахові люди - кожен знавець своє сфери.

Чи підтримала форум якимось чином влада?

 Так, регіональна влада, Харківська обласна адміністрація, Львівська обласна рада та мерія, Міністерство культури - всі посильно долучились до організації форуму. Не можу сказати, що нам були виділені дуже великі бюджетні кошти, але ми знайшли моральну підтримку, розуміння, сприяння в адміністративних проблемах.

З якими упередженнями та особливостями регіональної ментальності ви зустрілися на практиці? Чи були складнощі у порозумінні сходу і заходу?

Звичайно, ми стикались з тим, що є певні стереотипи, сформовані ЗМІ. Часто ТБ та преса дають доволі однобоку картинку, говорячи про регіони. Наприклад, Донбас - це регіон війни, Харківщина часто постає в ракурсі, що там багато проросійсько налаштованих людей, а Галичина часто асоціюється з якимись радикальними націоналістами, але, щиро кажучи, на практиці я не стикалася з радикальними проявами в Харкові або у Львові. Більше того, можу сказати, що митці, які працюють пліч-о-пліч хоча б протягом одного дня, дуже швидко находять спільну мову, генерують спільні ідеї і дуже налаштовані на те, щоб побудувати тривалий діалог і працювати надалі над загальноукраїнськими проектами.

Як з'явилася ідея розмалювати ТурбоАтом і як керівництво заводу відреагувало на художників?

Завод Турбоатом дуже дружньо і гостинно відреагував на художників, вони самі запропонували стіни для роботи, а також тематику, яку вони хотіли б бачити на цих стінах, але не втручались в процес і трактовку художників. Завод Турбоатом надав умови для роботи, а тепер ще він надав всім харків'янам можливість побачити результати цієї роботи. Завод спеціально після завершення проекту зняв мури - тепер стіни заводу добре видно з Московського проспекту та проспекту Гагаріна. Так що закликаємо всіх харків'ян і гостей міста ходити і дивитись на мурали спільного галицько-слобожанського проекту на заводі Турбоатом.

Що, на вашу думку, спільного у Галичини і Слобожанщіни? Які Ваші враження від Харкова?

Читай также: Посол Грузии в Украине: Успешные Украина и Грузия займут место в цивилизованном пространстве

Спільним є, власне, прикордоння. І те, що на культуру Галичини довгий час впливали великі імперії Заходу (Австро-Угорська імперія, Польське Королівство), так само, як зараз велика і потужна імперія впливає на Схід України і на його культуру. Також спільним досвідом є заробітчанство - те, що митці з Західної України їдуть працювати до Західної Європи і приносять певні тенденції та знання до української культури, щось імпортують на Захід. І так само митці із Слобожанщини та Харківщини часто їдуть до Росії, теж приносячи частину російської культури до свого регіону і імпортуючи частину української культури. Я не була в Харкові до того, як ми почали організовувати форум. Власне, це одна з причин, чому наша команда хотіла б і надалі працювати з такими форумами - ми самі знайомимось з Україною завдяки роботі над програмою культурних форумів.

Що Ви можете розказати про виставку, що на ній буде представлено?

Виставка сформована нашими кураторами з Києва та Львова. Загалом виставка буде відбуватись в двох локаціях в Харкові - це Харківський художній музей та Ерміловцентр. В художньому музеї будуть представлені роботи з Національного музею Шептицького у Львові і Прикарпатського музею з Івано-Франківська, також будуть колекції Спілки художників України Києва і Харківського художнього музею. Також ця виставка буде присвячена, власне, класичному мистецтву з музейних збірок. Друга частина виставки розташується в Ерміловцентрі, там буде представлене сучасне мистецтво Галичини, актуальне мистецтво, не лише твори живопису та культури, але і нові форми - колажі, інсталяції і т.і. Також в рамках візуальної програми буде працювати надзвичайно актуальний львівсько-польський проект - це Школа Перформансу.

Комментариев (0)
Реклама
Мы в соцсетях
Реклама
Реклама
Реклама
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее здесь