Переключиться на мобильную версию

Выборы президента 2014Юрий Бойко

Юрий Бойко
  • О кандидате
  • Декларация
  • Программа

Бывший министр энергетики хочет сделать русский язык вторым государственным и считает, что нужно продолжать сотрудничать одновременно и с Евросоюзом, и с Россией.

Нефтегаз

Юрий Бойко пришел в политику благодаря нефти, а точнее – НАК Нефтегаз Украина.

Но начинал уроженец Горловки с инженера-химика. 18 лет он проработал на химзаводе Заря в Рубежном, прошел путь от мастера участка до гендиректора. На рубеже 2000-х возглавлял Лисичанский НПЗ, затем Кременчугский НПЗ.

В 2002 был назначен председателем правления Нефтегаза. В следующем году Бойко уже первый замминистра топлива и энергетики. Возглавляя Нефтегаз, Бойко добился решения проблемы погашения задолженности перед Россией и Туркменистаном за газ. Однако оппозиция обвиняла его в построении нечистых схем поставок газа в Украину.

По данным американского расследования, Бойко причастен к созданию компании РосУкрЭнерго, которую называют детищем Дмитрия Фирташа. Журналисты Украинской правды нашли доказательства тесных связей Бойко и Фирташа - Бойко был официальным представителем бизнесмена на его бракоразводном процессе.

Тогдашний премьер Юлия Тимошенко обвиняла Бойко в создании коррупционных газовых схем. В 2005 году глава СБУ Александр Турчинов заявил об уголовном деле о нанесении миллиардных убытков Нефтегазом, но Ющенко отправил Тимошенко в отставку, и дело закончилось ничем.

Бойко в свою очередь критиковал новое руководство Нефтегаза и Кабмин за разрыв газовых договоров с Россией и Туркменистаном, и обвинял в отборе «чужого» газа.

Верховная Рада и министерство

Был членом партии «Трудовая Украина» Сергея Тигипко. С 2005 года Бойко возглавил Республиканскую партию Украины (РПУ).
В 2006 году баллотировался в Верховную Раду от РПУ в составе блока НЕ ТАК!, созданного на базе партии Виктора Медведчука СДПУ(о). Блок на выборах провалился, но Бойко в стороне не остался. В том же году премьер Янукович назначает его министром топлива и энергетики.

В 2007-м он снова участвует в досрочных выборах в Раду. На этот раз – от Партии регионов. Для этого пришлось отказаться от должности главы РПУ, она ушла в небытие.

Пройдя в парламент, Бойко оставляет должность министра энергетики, но он вернется к своему портфелю меньше, чем через три года. В 2010-м Бойко возглавляет Минэнерго при Азарове.

В 2012 году он идет «на повышение» и становится вице-премьер-министром. Его сферы на этом посту – энергетика, угольная промышленность, природные ресурсы, экология. После свержения Януковича, 27 февраля 2014, Бойко, как и других министров, Рада увольняет с должности. Ровно через месяц он зарегистрирован кандидатом в президенты. 7 апреля Партия регионов исключила Бойко и своих рядов.

«Вышки Бойко»

Так называют в СМИ буровые платформы, закупленные Черноморнефтегазом в 2011 году, когда Бойко был министром энергетики и угольной промышленности.

Две платформы закупили по тендеру за $400 млн. каждая – это на $150 млн. выше, чем у производителя. Кроме того, в первых торгах приняли участие две связанные между собой фирмы. Победителем оказалась Рижская судоверфь.

Издание Зеркало недели опубликовало схему связей подставных фирм, участвовавших в покупке «золотых» вышек и сделало вывод, что без ведома министра энергетики провести такие торги было невозможно. А Украинская правда выяснила, что банк, в который перечислили деньги за вышки, связан с Дмитрием Фирташем.

СМИ писали, что на заседании ПАСЕ в апреле этого года «вышки Бойко» лучше всего проиллюстрировали коррупцию в Украине.

Кроме того, в 2013 году Черноморнефтегаз взял кредит у Всеукраинского банка развития, принадлежавшего сыну президента – Александру Януковичу. А строительство вертолетной площадки в Мариинском парке было поручено фирмам, которые продали Черноморнефтегащу первую бурильную установку, писало Зеркало недели.

Евромайдан

В начале февраля этого года Бойко обвинил Евромайдан в газовых задолженностях Украины. По словам чиновника, в последние 2 месяца в Украине перестали поступать платежи за использованный газ. Особенно это касается тех регионов страны, где «ликвидирована» власть и созданы народные рады».

А последние события на Юго-Востоке Бойко сравнил с Евромайданом: «Если заменить слово Луганск на Ровно или Винницу, или Луцк, и поменять антураж - с летнего на зимний, а флаги России поменять на флаги Евросоюза, то получится один и тот же сценарий». «Сегодня, когда пришла новая власть, которую люди на востоке не понимают, которая их пугает и делает непонятные для них шаги, это выливается в протестные настроения», - сказал он в эфире ШустерLive.

При этом он считает, что в этих регионах нет массовых сепаратистских настроений.

Обещания на выборах

Бойко выступает за единую неделимую Украину, но предлагает дать больше полномочий регионам.
Он считает, что русский язык должен стать вторым государственным, что обеспечит «равенство наших прав по образцу Европы и Северной Америки».

Экс-министр предлагает не делать выбора между ЕС и ТС, а сотрудничать и с Западом и с Востоком одновременно.

Бойко, как и другие кандидаты, обещает побороть коррупцию - упростить и автоматизировать госуслуги и одновременно ввести жесткое наказание взяточников.

Один из министров правительства Азарова, которое ввело Налоговый кодекс, теперь предлагает провести новую налоговую систему в Украине, однако ее подробностей не раскрывает.

Отдельным пунктом программы бывший «энергетик» вынес обеспечение энергетической независимости Украины. Он за добычу энергоносителей на территории Украины.

Семья

Бойко – самый многодетный из украинских политиков. У него 3 сыновей и 3 дочерей. Жена Бойко – Вера Дмитриевна, мастер спорта по гимнастике.

Политик в прошлом году получил около 440 тыс. грн. доходов, а его семья – 17 млн грн., в основном за счет продажи ценных бумаг и получения процентов. У семьи кандидата шесть иномарок 2000-х годов выпуска и 20 млн грн. на счетах в банках.

Интересные факты

Увлекается хоккеем.

Почетный президент археологического патриотически-поискового объединения «Днепр-Украина»

В 2013 году журнал «Корреспондент» отдал Юрию Бойко 22 место в списке «ТОП 100 самых влиятельных украинцев».

Награды:
В августе 2004 года «за полное урегулирование задолженности Украины за газ перед Российской Федерацией» Бойко был удостоен звания Герой Украины и ордена «Держава». Также за полное погашение украинской задолженности за газ награжден орденом Туркменистана. Награжден орденами Святого князя Ярослава Мудрого V степени (10.2013) и «За заслуги» III степени (05.2003).
Орден РПЦ святого преподобного Серафима Саровского II степени (2011 год)[6].


 

Совокупный доход экс-вице-премьера Юрия Бойко составляет 438 678 грн, говорится в его декларации о доходах за 2013 год.

Заработная плата Бойко за 2013 год составила 338 330 грн, дивиденды – 32 556 грн, другие виды доходов – 67 792 грн. Общая сумма совокупного дохода членов семьи Бойко составила 17 213 113 грн (зарплата – 764 296 грн, дивиденды - 4 728 187 грн, подарки, призы, выигрыши – 3 600 000 грн, страховые выплаты – 35 551 грн, доход от предпринимательской деятельности – 32 522 грн, доход от отчуждения ценных бумаг и корпоративных прав – 8 045 257, другие виды доходов – 7 300 грн).

Бойко сообщил в декларации, что ему принадлежат два земельных участка (1952 и 600 кв м), жилой дом (30 кв м), квартира (113 кв м), гараж (20 кв м). Семье Бойко также принадлежат две квартиры (226 и 220,3 кв м), жилой дом (444,80 кв м), дачный дом (432,1 кв м), два гаража (19,2 и 15,4 кв м) и два земельных участка (17 210 и 21 500 кв м).

Согласно декларации, Бойко владеет двумя автомобилями ВАЗ 2101 (1978 года выпуска) и Mercedes-Benz GL 500 (2006 года выпуска). У семьи Бойко – пять автомобилей: Mitsubishi Pajero (2002), Mercedes-Benz S500 (2008), Audi A8 (2011), ВАЗ-210430-20 (2007), Land Rover Range Rover (2011).

Согласно декларации, у Бойко сумма средств на счетах в банках и других финансовых учреждениях составляет 731 232 грн. При этом 419 931 грн внесены в 2013 году.

Передвиборна програма кандидата на пост Президента України Юрія Бойка

На початку 2014 року Україна опинилась у найскрутнішій політичній, економічній та громадянській кризі за весь період державної незалежності. Вперше український народ постав перед загрозою зникнення нашої країни у її звичних кордонах. Перед межею громадянського конфлікту, який несамовито розпалювали політики. Перед економічною прірвою, на дні якої чекає абсолютний колапс усіх систем життєзабезпечення держави.

У цей час Україна потребує кардинально нового принципу державного управління. Ми більше не можемо покладати всі свої надії і сподівання на один центр політичних рішень, на одного політичного лідера, який може неочікувано зникнути, залишивши свою країну на самоті. Саме тому я пропоную громадянам України обирати не ідеологію, а конкретні пропозиції змін у системі. Системі керування економікою, системі регіонального самоврядування, врешті решт, системі нашої взаємодії із усім світом. 

Впевнений, що українці зможуть подолати жорстке випробовування, яке перед нами поставила історія. І цей період закладе фундамент нової держави – єдиної, вільної, сильної України.

Українці неодноразово доводили, що розколоти нашу державу не вдасться. Живий ланцюг рук від Луганська до Львова знищить будь-які зазіхання на нашу єдність. І цими самими руками ми збудуємо ту економіку, яка зробить Україну конкурентною, динамічною державою на світовій арені.

Мої цілі як кандидата на пост Президента України:

  1. Зберегти цілісність країни та забезпечити взаємоповагу Заходу та Сходу

Україна є єдиною великою родиною, хоча кожен із нас – особливий. Та наші особливості не можуть бути причиною сварок, як того часто хочуть радикально налаштовані злодії від політики. У нашому розмаїтті криється наше багатство. Україна унікальна поєднанням індустріального Донбасу та старовинної Львівщини, багатонаціональними мегаполісами на кшталт Києва та Одеси, високим рівнем поваги до наших сусідів незалежно від їхнього походження або мови, якою вони вітаються, читають вірші улюблених поетів чи освічуються в коханні. 

Наше розмаїття є ключем до розвитку. І саме тому я докладу усіх зусиль до його збереження. Дві державні мови – українська та російська – стануть запорукою рівності наших прав за зразками Європи та Північної Америки.   

  1. Зробити Україну економічно сильною державою та створити передумови економічного зростання на десятиліття вперед

Останні роки уряд працював над тим, аби подолати наслідки світової економічної кризи. Можу стверджувати, що певні досягнення у нас були – ми змогли забезпечити поступове відновлення промислових показників, стабільність національної валюти, уникнути проблем із соціальними платежами.

Втім нова криза спіткала Україну в період глобальних змін. Сьогодні створюються нові фінансові центри, з’являються неочікувані та потужні гравці у традиційних та нових секторах економіки, йде кардинальна перебудова системи міжнародної торгівлі.

Але цей збіг дає нам шанс створити оновлену, динамічну економіку нашої країни, яка успішно відповідатиме на зовнішні виклики. Ми вміємо адаптуватися під зміни навколишнього світу – й саме зараз отримуємо можливість використати це вміння.

Нашими головними конкурентними перевагами є потужний аграрний сектор, унікальний за своїми параметрами енергетичний комплекс та величезний потенціал розробки та впровадження високих технологій.

Аби розкрити ці можливості ми маємо модернізувати нашу економіку, підвищити рівень виробництв до сучасних світових стандартів, забезпечити зацікавленість інвесторів до України. Й тоді ми зможемо бути сильною та надійною ланкою всесвітнього ринку продовольства, учасником нових енергетичних мереж та експортером найпрогресивніших технологій, якими користуються громадяни усіх країн світу.

Ми прямуємо до економічної взаємодії з усіма можливими країнами та економічними союзами. Наш єдиний економічний вектор – вектор українських національних інтересів. 

При цьому українська держава має однаково захищати інтереси як великого, так і малого і середнього бізнесу. Великі економічні конгломерати відіграють важливу роль у глобальному просуванні інтересів країни, але українці повинні мати беззаперечну можливість створювати власний бізнес та реалізовувати власні таланти та амбіції.  

  1. Знищити тотальну корупцію, яка має стати хворобою з минувшини

За підрахунками Федерації роботодавців України, корумпованість чиновників коштує нашій державі та її народу мінімум 160 мільярдів гривень щорічно. Ця фантастична сума є тим самим гальмом, яке стримує необхідний розвиток України. До того ж корупція стала неприємним елементом нашого іміджу в очах міжнародних партнерів, які хибно вважають, ніби хабарництво є українською національною характеристикою.

З огляду на масштаб корупції, я пропоную ввести суворі заходи із знищення цього ганебного явища. Рецепт простий – максимальна прозорість взаємодії між бізнесом та державою помножена на відмову громадян толерантно ставитись до спроб хабарництва. Україна має піти шляхом країн Південно-Східної Азії з точки зору спрощення та автоматизації державних послуг. Тільки таким чином, разом із жорстким покаранням для злодіїв, які посягають на економічні свободи українців, ми переможемо цей вкорінений вірус корупції.

  1. Знизити податкове навантаження

За оцінками міжнародних аудиторських компаній, Україна й досі входить у десятку держав із найскладнішими податковими системами. Податкове навантаження становить до 44%. Недивно, що, за експертними даними, майже половина економіки залишається у тіні. Жоден уряд не знайшов у собі сил боротися із тиском на підприємців. Й тому сьогодні біля третини молодих українців у віці до 35 років працюють без жодного юридичного оформлення – як сучасні раби, що повністю залежать від волі роботодавця. Та й роботодавцям не позаздриш – адже половину зарплатного фонду вони мають віддавати в якості податків.

Немає більше можливості відкладати – ми маємо розірвати це замкнуте коло та ввести в Україні податкову систему, яка б стимулювала підприємництво та соціальну захищеність громадян.

  1. Забезпечити широкі повноваження місцевих органів влади

Нові економічні умови диктують нову динаміку прийняття державних рішень – в першу чергу тих, що безпосередньо впливають на життя громадян українських регіонів. Й тому перерозподіл повноважень і можливостей між владним центром та владою у регіонах є тою дорожньою картою, за якою Україна рухатиметься у майбутнє. 

Найвизначніші економіки світу демонструють пряму залежність успіху держав від сильного місцевого самоврядування. Починаючи від врахування культурних особливостей жителів того чи іншого краю та закінчуючи можливістю розпоряджатися зібраними податками, широкі повноваження регіонів є важелем розвитку цілих країн. Питання повноважень місцевих органів влади в Україні, їхньої відповідальності перед жителями (які безпосередньо контролюють можновладців) вже має перейти кордони риторичних суперечок. Єдиним джерелом влади в Україні є народ – і місцева влада має в першу чергу слугувати народові свого регіону.

Нагадаю, що боротьба за ефективний розподіл фінансових потоків з регіонів до центру, боротьба за право на власний голос та власну думку в свій час стали одними із головних причин розпаду Радянського Союзу. Ми маємо зберегти єдину Україну – і для цього мусимо дати сил місцевій владі.

  1. Встановити нові соціальні стандарти

Україна має одне з найбільш соціально орієнтованих законодавств у світі. Але, як і багато вітчизняних законів, на жаль, ці норми існують лише на папірцях, на яких вони надруковані. 

Частково це є проблемою неефективного державного управління. Частково – наслідком економічного занепаду. Я можу стверджувати – у разі зміцнення наших виробників та лікування економіки від її багаторічних хвороб, соціальні гарантії працюватимуть у повну силу.

Ми зможемо не тільки збільшити кількість робочих місць, які так потрібні ринку праці, але й забезпечити достойні заробітні плати та соціальні виплати українським громадянам. Зможемо гарантувати належний рівень медичного обслуговування та освіти – адже ці галузі не залежатимуть від тих копійчаних виплат, що сьогодні направляє держава, а опиратимуться на здоровий економічний комплекс. Українські лікарні перестануть лякати пересічних громадян й зможуть надавати їм сучасні, якісні послуги. А школи та виші, орієнтуючись на можливості та потреби української економіки, стануть надійним фундаментом успішного професійного життя випускників.

  1. Добитися енергетичної незалежності держави та модернізувати її паливно-енергетичний комплекс

Технологічні можливості української енергетики є дуже високими у порівнянні з багатьма державами Європи. Втім, останні роки на розвиток ПЕК негативним, деструктивним чином впливають політичні суперечки та пов’язані з ними ринкові спекуляції. Вважаю, що енергетична незалежність є питанням безпеки будь-якої країни у XXI сторіччі, й тому пропоную рішучі дії щодо диверсифікації поставок енергоносіїв та встановлення обґрунтованих цін на них. Програми модернізації та економного використання усіх видів носіїв на українських виробництвах не тільки допоможуть знизити вартість вітчизняної продукції, але й суттєво вплинуть на екологію нашої держави.

Разом із тим, вважаю необхідним сприяти видобутку та виробництву енергоносіїв на нашій власній території, а також забезпечити безпеку інвестицій у паливному секторі. Таким чином ми зможемо зацікавити нашим ринком міжнародних інвесторів та створити конкуренте середовище – що завжди приносить позитивні результати споживачам.

Якщо ж Україна гарантуватиме свою надійність як транзитер енергоносіїв, ми отримаємо постійну та значну статтю прибутку національного бюджету.

  1. Відстояти належну роль України у міжнародній спільноті та розвинути зв’язки зі світовими партнерами

Геополітичний вибір України, як показали події останнього часу, є питанням надзвичайної важливості не тільки для нашої власної країни, а й для усього Євразійського континенту – якщо не усього світу.

ажаю, що зовнішній вплив не може визначати життєві інтереси українців. Саме тому наполягаю на тісній економічній інтеграції з Європейським Союзом та, водночас, розвитку торгівельно-виробничих зв’язків із Росією та країнами Митного Союзу, а також постійному розширенні географії наших економічних відносин по всій планеті.

Ми можемо та мусимо шукати нові ринки збиту нашої продукції, співпрацювати із окремими державами та міждержавними об’єднаннями над проектами у різних галузях промисловості. Це є наш історичний шлях – шлях держави на перетині цивілізацій. Це наша вища місія – підтримувати може й важкий, але життєво необхідний діалог із сусідами та партнерами здалеку.

Вірю, що з цим доленосним завданням ми з вами впораємось разом.

Шановні співгромадяни! Українці! Як ніколи раніше шляхи розвитку нашої держави є предметом палких обговорень у багатьох країнах. Але ми знаємо, що який би шлях ми не обрали, будувати його маємо самі. Тільки так ми дійдемо до тої економічно сильної, безпечної та поважної держави, яку роками кожен з нас малював у своїй уяві.

Настав час перетворити ці мрії, ці уявні малюнки у вражаючу реальну Україну.

             Бойко Юрій Анатолійович            

Комментариев (0)
Реклама
Мы в соцсетях
Реклама
Реклама
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее здесь