Переключиться на мобильную версию

Выборы президента 2014Вадим Рабинович

Вадим Рабинович
  • О кандидате
  • Декларация
  • Программа

Харьковский автодорожник, исключенный из комсомола «за аморалку» и отсидевший в тюрьме шесть лет, стал соучредителем крупнейшей телекомпании Украины и орденоносцем «За приумножение добра на Земле». Несмотря на поддержку разных политсил, сам Рабинович ни разу не был при власти, чем гордится.

Биография

Вадим Зиновьевич родился в Харькове в 1953 году. Закончив среднюю школу, он поступил  в Харьковский автодорожный институт. Но его не закончил — в  1973-м был исключен и из института, и из комсомола «за аморальное поведение». Что именно это было за поведение — можно лишь догадываться. Правда, если учесть факт рождения первого ребенка в 1973 году, у догадок появляются основания.

После исключения Вадим был призван в ряды Советской армии, где служил в ПВО Сухопутных войск.

С 1975 года работал мастером ремонтно-строительного управления Харьковского горисполкома. А в январе 1980-го Вадим Рабинович был арестован по обвинению в хищении государственных средств в особо крупных размерах. Но уже осенью, после долгого следствия, был освобожден. Говорят, что руку к снятию обвинения приложил лично Генпрокурор СССР Роман Руденко.

С конца 1980-го по 1982-й был связан с цехами по изготовлению хрустальной посуды, календарей и деревянных дверей. Но в начале 1982-го Рабиновича вновь арестовали. И снова по статье «Хищение государственных средств в особо крупных размерах».

10 февраля 1984-го, по данным СМИ, приговорен к 14 годам лишения свободы в исправительно-трудовом лагере строгого режима с конфискацией имущества. В 1991 году был освобожден из колонии. Поговаривают, что под давлением еврейского сообщества западных стран.

Сам Рабинович о своем криминальном прошлом рассказывает без стеснения, считая его подтверждением коммерческого таланта, не оцененного советским режимом.

«Я в день зарабатывал 3000 рублей. Поверьте, я уже тогда был гениальным снабженцем и классным менеджером. Я им был всегда»

В 1997-м стал президентом Всеукраинского еврейского конгресса и является им до сих пор. Часто ездил в Израиль, некоторые источники утверждают, что у Вадима Рабиновича есть паспорт гражданина Израиля. В 1999-м СБУ даже запретило ему въезд в Украину, но через два месяца сняло все запреты.

Вадим Зиновьевич женат на Ирине Рабинович. Воспитывает троих детей.

Бизнес

В официальной биографии говорится, что свое дело Рабинович открыл в 1986 году. По неофициальным источникам известно, что после выхода из исправительного лагеря Рабинович основал фирму «Пинта», вместе с бывшим начальником своего лагерного отряда Андреем Алешиным.

Сначала фирма занималась, не очень успешно, торговлей итальянской мебели, а затем Вадим Рабинович решил перейти на экспорт и торговлю металлом. В 1993 он становится представителем австрийской фирмы «Нордэкс», которая занималась поставкой российской нефти в Украину. В 1995 учреждает компанию «Остэкс АГ», которая зарегистрирована в Женеве, а также становится соучредителем телекомпании «Студия 1+1».

Еще через год основал компанию RICO («Рабинович и компания»), переименованную позже в «RC-Group».

В 1997-м Рабинович продает 50% принадлежащих ему акций «1+1», став президентом Всеукраинского еврейского конгресса. Но от бизнеса не отходит, уже в 1998 году создав издательский дом «CN – Столичные новости».

К 2000-му медиа-бизнес расширяется — появляется компания Media International Group, в которую вошли сразу несколько печатных СМИ как Украины, так и Израиля, запускается интернет-сайт MIGnews.com.

С 2007 года Вадим Зиновьевич становится владельцем футбольного клуба «Арсенал Киев».

В 2008 году Вадим Рабинович приобрел телеканал «News One», а с 2013 года руководит медиа-группой «News Network».

Согласно декларации, которую подал Вадим Рабинович при выдвижении в кандидаты в президенты, у него и его семьи пять авто, три земельных участка, два дома и квартира. За 2013 год Рабинович заработал 1 млн грн. У самого Вадима Зиновьевича нет недвижимого имущества — все принадлежит семье. Кроме того, у семьи Рабиновича есть еще три авто: Toyota и два Lexus, а также два водных средства - лодка и гидроцикл.

Политика

Несмотря на то, что официально во власти Вадим Рабинович не был, он всячески поддерживал различные партии и дружит со многими политиками. Например, в 1998 году он помогал «Партии зеленых», обеспечивая им скидки на телеканале 1+1, а также был неравнодушен к «прогрессивным социалистам» и даже «Народному руху». По собственному утверждению Вадима Рабиновича, он отказал в поддержке Александру Морозу, но социалист неоднократно опровергал эту информацию.

Вадим Рабинович благосклонно относился ко второму президенту Леониду Кучме, считая, что «дело о кассетном скандале» слишком раздуто оппозицией.

В 2002 году активно поддерживал блок «Радуга», который впоследствии был снят с регистрации избиркомом. Одним из лидеров блока «Радуга» был главред «Столичных новостей» Владимир Кацман.

Во время выборов 2004 года Вадим Рабинович выступал против альянса Виктора Ющенко с некоторыми националистическими политсилами.

Во время Евромайдана не поддерживал активно ни одну из сторон противостояния. В то же время Вадим Рабинович считает, что все политики, которые занимали какие-либо посты на протяжении последних 10 лет, не должны попасть во власть.

В 2014 году Вадим Рабинович становится кандидатом в президенты как самовыдвиженец.

Скандалы

В 1994 году Рабиновичу был закрыт въезд в США на основании того, что он был украинским представителем «Нордэкса». По утверждению самого Рабиновича, сейчас запрет снят.

В 1999 году по указанию главы СБУ Леонида Деркача Рабиновичу был закрыт въезд на территорию Украины, а также предъявлены обвинения в нанесении экономического ущерба государству. Через два месяца обвинения были сняты.

В 2001-м зампред комитета по безопасности Госдумы России Виктор Илюхин и представитель Генштаба генерал-майор Венедикт Яшкин обвинили Вадима Рабиновича в продаже оружия чеченским боевикам и афганским талибам. Сам Рабинович направил заявление в Гепрокуратуру Украины разобраться с этим обвинением со стороны России.

Издание «MіGnews.com.ua», которое принадлежало Рабиновичу, в 2007 году опубликовало информацию, что во время открытия в Запорожье памятника жертвам Голодомора лидер Конгресса украинских националистов в Запорожской области Василий Тымчина заявил: «Пришло наше время, и Днепр станет красным от крови жидов и москалей». Позже прокуратора области и СБУ установили, что Тымчины не было на этом митинге.


Интересные факты

Рабинович получил диплом лауреата общенациональной украинской программы «Человек года» в номинации «Бизнесмен года». Также в его копилке орден Николая-чудотворца первой степени «За приумножение добра на Земле», который он получил от главы Украинской Православной Церкви митрополита Владимира, и орден Святого равноапостольного князя Владимира первой степени «За заслуги по возрождению духовности в Украине».

В марте 2013 года Вадим Рабинович пообещал выплатить миллион гривен за поимку человека, кинувшего в его автомобиль взрывчатку.

Еврейское имя Вадима Рабиновича — Давид.

Старшему ребенку Рабиновича — 41 год, а самому младшему — пять.

Обещает, если его изберут президентом, через 2 года добровольно уйти в отставку — так как, по его мнению, после вывода Украины из экономического и политического кризиса государством должны управлять молодые лидеры.

Глава Всеукраинского еврейского конгресса, кандидат в президенты Украины Вадим Рабинович подал декларацию с суммарным годовым доходом 1 миллион гривен за 2013 год, а также с доходами членов семьи – жены и сына на 252,714 тысяч гривен.

Рабинович сообщил, что 1 миллион гривен получил путем отчуждения ценных бумаг и корпоративных прав, а 210 тысяч гривен члены семьи получили вследствие продажи имущества.

Вадим Рабинович сообщил, что в его собственности нет жилья. Но членам его семьи принадлежит квартира площадью 20,67 кв. м, два жилых дома площадью 106,6 кв. м и 688,2 кв.м, а также три земельных участка 678 кв.м, 1000 кв.м и 2,375 га.

Кроме того на счету у родни дачный участок 357 кв.м.

Также в декларации Рабинович указал два собственных автомобиля – Lexus/Lx 480 и Mersedes-Benz/W, лодку и гидроцикл, а у его семьи – три автомобиля.

На банковских счетах у Рабиновича 87,8 тыс. грн.

Програма кандидата на пост Президента України Вадима Рабіновича

Шановні виборці!

Я почну викладення своєї програми з наступної обіцянки: - якщо ви оберете мене президентом, то через два роки я добровільно піду у відставку! Чому я це зроблю? З однієї простої причини: зараз Україну треба вивести з кризи — економічної та політичної. А коли Україна зійде з рейок кризи та хаосу, її мають повести вперед молоді лідери, нове покоління... І виборці знову мають вирішити, кого вони хочуть бачити на чолі держави!

Понад 12 останніх років я свідомо не брав участі у політиці – я мав усі можливості нею займатися, але не мав бажання брати в ній участь. Однак сьогодні Україна перебуває в дуже складних умовах і я вирішив, що в політику мають прийти нові люди — не ті, які там знаходяться вже понад 20 років, відтоді як Україна здобула незалежність. Нові люди мають вдихнути в країну нове життя – по-новому подивитися на її майбутнє.

Зараз, коли треба рятувати країну, почався процес люстрації. Так, люстрація потрібна — але потрібно прибрати з неї «людський фактор», інакше це знову породить корупцію, кумівство або принцип «революційної доцільності»...

Тому потрібно вибачитися перед усіма хорошими, мудрими людьми, які багато зробили для України... Вибачитися, потиснути їм руки — і заборонити обіймати державні посади всім, хто на тому чи іншому державному посту перебував протягом останніх 15 років! Заборонити балотуватися до Верховної Ради Україні всім тим, хто вже балотувався і був депутатом! У нас величезна країна! Ми знайдемо талановитих людей, готових працювати задля добробуту України! Якщо ми не відмовимося від цього шлейфу минулого, то знову все стане, як було.

Зараз головне — знизити рівень кипіння у суспільстві. Якщо хтось думає, що суспільство є консолідованим, то він не бачить, не розуміє або не хоче бачити того, що відбувається. Я вважаю за необхідне відновлювати економіку держави, а для цього потрібні професійні економісти, фінансисти, нові ідеї, а не політики, що прагнуть відкусити від державного пирога якомога більший шматок.

Отже, я беру на себе зобов'язання, якщо ви довірите мені, відкрити своїм прикладом дорогу новим людям в державному управлінні, а потім відійти у сторону!

Хочу окремо зупинитися на важливому аспекті — і відверто сказати про ще один рушійний мотив моєї участі в президентській кампанії.

Сьогодні у всьому світі Україну звинувачують в антисемітизмі, у ксенофобії. Багато західних ЗМІ та політико-експертних груп, попри очевидні факти, продовжують мусувати цю тему.

Я думаю, що сам факт того, що очільник Всеукраїнського Єврейського Конгресу на прізвище Рабінович має можливість балотуватися на посаду президента України, є найкращим доказом толерантності суспільства в Україні. Я б хотів, щоб наші діти і онуки побачили, що ми справді, як кажуть в Америці, живемо в суспільстві рівних можливостей.

Тому, якщо я дістану вашу довіру на виборах президента України, я докладу максимум зусиль для того, щоб кожен зміг проявити себе в реальному суспільстві рівних можливостей. І весь світ зрозумів: Україна — сучасна європейська держава, яка поважає права і свободи всіх своїх громадян!

Ні для кого не секрет, що зараз Україна розколота. Я вважаю, що на чолі країни мають стати люди, які перебувають в нейтральній площині. Особисто я не належу до жодної з партій! Нам сьогодні потрібні зважені, спокійні люди, які виведуть країну з кризи. Ці люди не повинні бути пов'язані схемами і зобов'язаннями перед політичними соратниками. Я взагалі вважаю, що жоден кандидат, який входить до тієї чи іншої партії сьогодні, не повинен очолити країну. Адже знову почнеться поділ України за мовним принципом, за територією, за бізнесом, за схемами. Людина, яка очолить Україну, не має бути політично заангажованою, а повинна стати компромісною фігурою, що перезавантажить країну!

 

А тепер — кілька принципових позицій моєї програми для якнайшвидшого виходу України з кризи.

— Держава Україна може і має стати «Швейцарією Східної Європи»... Що це означає? По-перше, використовуючи своє географічне розташування, Україна зобов'язана створити серйозну міжнародну банківську систему гарантій для капіталу. Для початку — перетворити окремі регіони на офшорні зони — такі, як у Швейцарії, наприклад, в кантоні Цуг, — в яких охочі (а їх буде достатньо!) зможуть реєструвати свої компанії. Адже по один бік від нас розташовані країни з досить складними режимами руху капіталів. З іншого — Захід закриває для таких капіталів вхід. Тому треба створювати офшорні зони зі спрощеною формою оподаткування. Подібні заходи забезпечили тій-таки Швейцарії колосальні доходи. Сьогодні практично весь світ, — враховуючи численний китайський, близькосхідний, — налаштований мати в нашій країні платформу для зберігання грошей. Але, наголошую, для цього повинна бути жорстка законодавча база, яка унеможливить найменший натяк на корупцію, і водночас — абсолютна свобода руху капіталу...

До такої України — «Швейцарії Східної Європи» — капітали потечуть і зі сходу, і з заходу, і з півдня, і з півночі...

 — Україна повинна стати нейтральною державою, яка не входитиме до жодних військових блоків. Тут підійдуть приклади розвинених Австрії, Швейцарії. Але водночас в Україні обов'язково має бути своя армія — хоч і нечисленна, але високотехнічна, мобільна, дієва, здатна захищати свою землю! Обов'язково повинен бути дуже професійний і мобільний армійський кістяк, але на допомогу йому періодично мають приходити і резервісти, і призовники, які проходять початкову ступінь підготовки. Така система діє, наприклад, у Швейцарії, в Ізраїлі.

Україна не потребує жодних позикових ресурсів. Ми абсолютно самодостатня держава. Просто не потрібно чекати допомоги ззовні, а треба самотужки створювати сильну і незалежну, а головне — економічно розвинену державу з високим рівнем життя людей. У нас є безцінний капітал — земля, до того ж, земля родюча і щедра. Українські чорноземи відомі на весь світ. Тільки от агропромисловий сектор у нас не розвивається. Що для цього потрібно? По-перше, відмовитися від використання старих технологій. Треба створювати спільні великі, я б навіть сказав, величезні агрокомплекси з використанням передових світових технологій. І тоді врожаї будуть, з нашою продукцією ми зможемо конкурувати на міжнародних ринках! Україна гостро потребує великого Земельного банку. Залучення землі — головного багатства України — у сферу першочергових реформ держави — це величезний потенціал, тому що до казни надходитимуть гроші, у селян з'являться робочі місця, а пенсіонери та люди, що живуть за рахунок соціальної допомоги, вчасно отримуватимуть від держави гроші. Земля України — це шлях до її процвітання в майбутньому!

— Україна має одну з найбільших діаспор у світі, але використовує її у власних цілях практично з нульовим коефіцієнтом корисної дії. Тому обов'язково треба законодавчо дозволити подвійне громадянство України для тих людей, які народилися в Україні, або їхніх нащадків, які прагнуть ідентифікувати себе як українців. Ми маємо широко відкрити двері побратимам і вихідцям з України, залучати їх не тільки особливими умовами в бізнесі, але й сприймати як активних співучасників побудови в Україні щасливого майбутнього. Особливе ставлення має бути до таких країн, як Канада, Сполучені Штати Америки, Німеччина, Ізраїль, Португалія, Італія та інших, де розташовані найчисельніші українські діаспори. З ними потрібно спеціально працювати, докладати зусиль у всіх сферах діяльності. Це стосується і змін у роботі України в інформаційному просторі. Сьогодні ми програємо одну інформаційну війну за іншою. Повинні бути негайно створені канали та інші ЗМІ іноземними мовами для роз'яснення того, що відбувається в Україні.

Необхідно приділяти більше уваги освіті, науці, новим технологіям. Потрібно дати молоді якомога більше можливостей вступати до вищих навчальних закладів, стажуватися у великих науково-технологічних центрах, спілкуватися зі студентством Європи та Америки. Саме молоде освічене покоління повинно працювати з передовими інноваційними технологіями. Ми маємо жити майбутнім, а не минулим. Не треба прагнути «наздогнати і перегнати Захід» або «сподобатися Сходу». Ми  — самодостатня держава. Потрібно тільки правильно розставити акценти. Жоден уряд нашої країни за ці роки не приділяв уваги освіті – кошти на неї завжди виділялися за залишковим принципом. Треба позбавлятися цього. Зараз потрібно дивитися в майбутнє, і не на десятиліття, а, як би пафосно це не звучало, в XXII століття.

І ще один важливий пункт моєї передвиборчої програми. Необхідно жорстке квотування: не менше третини посад у всіх установах повинні обіймати люди у віці до 30 років! Я домагатимусь цього з першого ж дня, якщо ви довіритеся мені.

Не варто, звісно, забувати про те, що зараз між південним сходом і заходом України існує протистояння, яке протягом багатьох років заохочувалося політичними силами з метою отримання додаткових дивідендів на виборах. Для того щоб об'єднати країну, треба перейти до земельного устрою України, треба реально провести адміністративну реформу, передавши переважну частину прав на місця. Треба відмовитися від радянського атавізму – поділу на області за кількістю комуністів в окрузі (а саме так і відбувався за радянської влади поділ на області і райони). Землі мають згуртуватися у більші одиниці, їх може бути 6—7, максимум, так історично склалося в Україні. Як приклад, можна взяти Німеччину і Швейцарію, де законодавчі функції здебільшого передані на місця, в землі і кантони. З іншого боку, там існує і система сильного та ефективного державного управління, коли йдеться про загальнонаціональні інтереси. Якщо у нас на виборах перемогу здобуде якась одна політична сила, наприклад, зорієнтована на західну Україну, то вона одразу «затисне» південний схід, і навпаки. У такому випадку розкол країни неминучий. А нам треба об'єднувати країну, об'єднувати людей.

— Сьогодні, — знову ж, не без участі політиків — у нас склалася непроста ситуація з Росією. Але водночас треба розуміти, що тисячі українців живуть у Росії, тисячі росіян — в Україні. Так, можна знову побудувати нову «залізну завісу»... Ми вже це проходили. Її все одно не стало. Не потрібно забувати, що нас багато що пов'язує. Не треба розпалювати конфлікт, а потрібно докладати максимум дипломатичних методів, щоб міжнародна спільнота не визнала Крим у складі РФ, щоб Україна була єдиною і неділимою. Але робити це треба дуже дипломатично, чітко розраховуючи свої сили і зі знанням аргументів. Зараз, перед виборами, багато кандидатів і політиків активізуються і почнуть виступати з різноманітними радикальними гаслами, щоб заробити собі додаткові бали або голоси. Не варто піддаватися на це! Не варто, перебуваючи в стані ейфорії від створення, скажімо, Національної гвардії (що само по собі важливо!), кидати молодих неозброєних хлопців на танки або під ракети супротивника. Цього в жодному разі допустити не можна. Треба шукати мирні шляхи розв’язання конфлікту. Мудреці багатьох поколінь завжди закликали: навіть якщо останній аргумент на користь миру відкинутий — спробуй в суперечці або у сварці знайти ще один!

Це далеко не всі, але ті головні пункти моєї програми, з якою я йду на суд до вас.

 

Ми повинні стати країною із заможними громадянами, розвиненою економікою і вільним громадським суспільством, а для цього у нас є величезний потенціал. Ми повинні стати країною, де слова «корупція», «кумівство», «крадіжка», «збагачення будь-яким чином» мають бути викреслені з лексикону, а на їхнє місце прийдуть визначальні слова «працьовитість»,  «процвітання», «мир і злагода», «земля і люди»!

Мені важко підібрати слова, щоб окреслити мою найвищу ступінь віри в те, що Україна й усі її народи мають право на мрію жити в багатій, красивій, вільній країні, якою можна пишатися в світі! І я знаю, що нові і молоді, розумні люди здатні таку мрію втілити в життя! І заради тільки цього я готовий докласти всі свої зусилля, і заради тільки цього я і прошу підтримки вашими голосами!

Я обіцяю зробити все, щоб ми могли пишатися своєю країною, своєю Україною! 

Комментариев (0)
Реклама
Мы в соцсетях
Реклама
Реклама
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее здесь