CSM: Світова криза завдає ударів по економіці України
Подвір’я Гостомельського скляного заводу Ветропак у цьому маленькому провінційному містечку забите непроданою продукцією.
Жодногоз 750-ти робітників ще не звільнили – насамперед тому, що адміністраціяне хоче приймати рішення, яке дорого коштуватиме підприємству: зупинитиякусь із трьох пічок, що виробляють десятки тисяч пляшок на день. Алевільний простір для складування на території заводу вичерпується – аекономічна криза в Україні, здається, лише погіршується.
"Деякі знаших найкращих клієнтів не в змозі платити, і попит різкоскорочується, - каже Олександр Петров, менеджер з інформації компанії,яка перебуває у власності швейцарців і є найбільшим виробником скла вУкраїні. – Ми зазнали подвійного удару: через збільшення цін на газ тарізку девальвацію української гривні".
Той факт, що навіть Ветропак - суперсучасний завод, що виробляє таку необхідну продукцію– має серйозні проблеми, промовисто свідчить про загрозливий станекономіки України.
Світова криза жорстко б‘є по орієнтованих наекспорт сталеливарній та хімічній промисловості, які збереглися ще зрадянських часів та які забезпечують 30% валового внутрішнього продуктуУкраїни. Фінансова система країни в хаосі і, як застерігають окреміексперти, наближається до неминучого дефолту. Банківські рахункимільйонів українців були заморожені, зростає рівень безробіття,вартість гривні зменшилася вдвічі порівняно з літом минулого року, аціна, яку країна має сплачувати за основний енергоресурс – російськийгаз – подвоїлася.
Гірше за все, мабуть, те, що політична системапаралізована – популістка Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко зчепилася вбюрократичній війні з ліберальним Президентом Віктором Ющенком.
Гірше за все, мабуть, те, що політична системапаралізована – популістка Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко зчепилася вбюрократичній війні з ліберальним Президентом Віктором Ющенком.
"Ситуаціядуже серйозно погіршується, і цілком можливо, що до весни, якщонайближчим часом нічого не зміниться на краще, люди почнуть виходити навулиці з масовими протестами, - каже президент незалежного Центруєвропейських і трансатлантичних студій у Києві Олексій Коломієць. –Стрімке підвищення ціни на газ внаслідок нещодавнього конфлікту зРосією призведе до того, що більшість наших підприємств не виживе.Гірше за все те, що політики звинувачують один одного замість того, щобпрацювати разом та знайти вихід із кризи".
Відповідно до угоди,підписаної минулого місяця пані Тимошенко та російськимпрем’єр-міністром Владіміром Путіним, Україна платитиме 360 дол. затисячу кубічних метрів російського газу у першому кварталі 2009 року,причому минулого року вона платила в середньому 180 дол. Навіть ще дотого, як було завдано цього удару, українська енергоємна сталеливарнапромисловість повідомляла про скорочення експорту на 53% у другомупівріччі 2008 року. Більшість хімічних заводів країни повідомляли просуттєве скорочення виробництва, а, як пише англомовна газета Kyiv Post,80% будівельних проектів у Києві – колись процвітаючій столиці України– призупинилися.
Угоду поставив під сумнів пан Ющенко,представник якого заявив, що Київ намагатиметься провести повторніпереговори щодо угоди, але не поновлюватиме газової війни з Москвою,яка залишила 18 країн Європи без газу на два тижні.
"Ця кризазачепила вже майже кожного, - каже Юрій Даниленко, робітник одного зцехів Ветропак. Хоча він і задоволений, що не втратив роботу, каже,що його дружину нещодавно звільнили з роботи у сфері обслуговування,банківський рахунок їхньої сім’ї заморожений, а чимало сусідівбезробітні. – Я дуже тривожуся за майбутнє. Ми ще такого ніколи небачили", - каже він.
Офіційно рівень безробіття складає близько5%. Але ці показники дуже занижені, каже Володимир Грищенко – главаФедерації роботодавців України, члени якої забезпечуютьпрацевлаштування близько третини робочої сили країни. "Роботодавцінамагаються знайти спосіб уникнути остаточних звільнень, і томускорочують робочі години або відправляють працівників в неоплачуванівідпустки", що не відображається в офіційних даних про безробіття, -каже він.
Хімічна промисловість України, яка дає роботу сотнямтисяч людей, продовжує працювати, хоча замовлення й скоротилися дужерізко, оскільки, каже він, "якщо зупинити роботу хімічного заводу, буденадзвичайно складно і дорого поновити її". Але якщо ціни на газзалишаться високими, додає Грищенко, "наші хімічні заводи будутьнеконкурентноздатними".
У грудні, в умовах наближення крахудеяких провідних банків країни, Національний банк України наказавзаморозити всі депозити з метою запобігти поширенню паніки. Цей крокначе й мав успіх, але чимало громадян, спостерігаючи за знеціненнямгривні та не маючи змоги отримати свої гроші, різко протестують.
Найбільшепостраждав новий середній клас країни, чиї політичні ідеали тяжіють доліберальних і який найшвидше пройнявся сучасними економічнимитенденціями – представники середнього класу довіряли банкам та бралиспоживчі кредити, розповідає Віктор Небоженко, директор незалежноїсоціологічної служби Український барометр.
Він додає: іноділюди шкодують, що не залишилися вірними звичці радянських часів –зберігати гроші під матрацом. "Розчарування середнього класу дуженебезпечне, тому що саме ці люди найбільше здатні до самоорганізації, -каже він. – Кожний постраждав від цієї банківської кризи, і деякі вжестають озлобленими".
"Поки завод працює, я можу впоратися звиплатою кредиту на житло та машину, - каже Олена Брекслер, яка працюєна Ветропаці біля механізованого скловидувника, що виробляє сотнірозпечених пляшок на годину. - Але банки підвищують кредитні ставки,ситуація дедалі погіршується, і ми всі дуже стурбовані".
Карасьов: Найгірше те, що люди починаютьвідчувати розчарування в самій ідеї демократії.
Деякіексперти застерігають, що Україна, яка вже отримала позику відМіжнародного валютного фонду обсягом 16,5 млн. дол., може оголоситидефолт по своєму державному боргу, а це матиме катастрофічні політичнінаслідки.
"Ми знаходимося в переддефолтній ситуації, і здається,Україна вже втратила свої шанси на реформування економіки тапромисловості, - каже Вадим Карасьов, директор незалежного Інститутуглобальних стратегій у Києві. – Найгірше те, що люди починаютьвідчувати розчарування в самій ідеї демократії. Необхідність у сильнійруці, що наведе лад в усьому цьому гармидері, дедалі зростає".Оригінал статті
