Lenta.ru: Передвиборчий кредит
Про це ввечері 6 лютого в ефірі одного з місцевих телеканалів розповів уповноважений Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. При цьому він заявив, що умови можливого виділення кредиту незрозумілі, але у Секретаріаті Президента вважають, що мова може йти про неприйнятні для України поступки Росії.
Історія отримала продовження на наступний день, коли українська газета Дзеркало Тижня опублікувала статтю, у якій було названо склад київської делегації на переговорах у Москві, а також перераховувалися деякі "додаткові умови", які Росія нібито висунула Україні для отримання грошей.
За інформацією газети, Мінфін РФ, якого на переговорах представляв голова відомства Олексій Кудрін, вимагає наступного:
- Ратифікації угоди про так званий "нульовий варіант" (так називається договір про розподіл майна колишнього СРСР, по якому Росія бере на себе всі борги Союзу, але інші колишні республіки відмовляються від своїх претензій на будь-яке майно СРСР);
- Вирішення Україною питань власності колишнього СРСР за кордоном;
- Вирішення спірних питань з російською власністю в Україні;
- Визнання Україною як держборгу боргів українських підприємств перед Внешэкономбанком СРСР.
Для України виконати такі умови було б непросто: у Москви та Києва є багато застарілих майнових суперечок, які в один день не вирішити. Зокрема, вимога про визнання Україною всієї закордонної власності СРСР, яка перейшла до розпорядження РФ, може бути сприйнято багатьма українцями чи не як зрада батьківщині.
Політик, який наважиться на такий крок, ризикує розгубити значну частину електорату, що для Юлії Тимошенко, яка збирається взяти участь у виборах Президента в кінці 2009 року, є неприйнятним.
До того ж для ратифікації угоди про "нульовий варіант" потрібна була б консолідація різних фракцій у Верховній Раді, а домогтися цього в умовах політичної боротьби, яка загострюється, було б дуже непросто.
Виконання другого пункту - захисту інтересів російських власників в Україні - могло б вступити в протиріччя з інтересами українських бізнес-еліт, що загрожує втратою їх підтримки на майбутніх виборах і все тими ж звинуваченнями у зраді національних інтересів.
Тому ставитися до опублікованих газетою "російським умов" слід дуже обережно. Та й саме видання підкреслює, що це лише "попередній список", а точна інформація про умови угоди може з'явитися тільки тоді, коли (і якщо) вона буде укладена.
Варто зазначити, що пізніше, виступаючи в Мюнхені в рамках конференції з міжнародної безпеки, Юлія Тимошенко назвала появу цих "умов" в пресі "інсинуаціями". Проте підтвердила, що переговори з Москвою щодо виділення стабілізаційного кредиту все-таки ведуться.
За даними іншого видання - "Української правди", мова йде про виділення Росією кредиту в п'ять мільярдів доларів терміном від п'яти до семи років під ставку LIBOR плюс 8-9 відсотків.
Російський Мінфін довгий час ніяк не коментував інформацію про ведення з ним переговорів, що надходить з Києва. Але 9 лютого все-таки випустив прес-реліз, в якому підтвердив, що неофіційне прохання про надання кредиту від України надійшло, після чого відомство Кудріна запросили у Києва додаткову інформацію про стан української економіки.
Про жодні умови його надання у коментарі не було ні слова.
Водночас, Президент України Віктор Ющенко, очевидно незадоволений інформацією з преси про появу якихось "умов", вустами своєї помічниці Ірини Ваннікової заявив, що вважає неприпустимими "кулуарні" домовленості між урядами двох країн. Особливу його стурбованість викликала так ніким і не підтверджена інформація про потенційну небезпеку ратифікації Україною угоди про "нульовий варіант".
Те, що вся промова Ющенка будувалася на припущеннях, наводить на думку, що він знає про перебіг переговорів приблизно стільки ж, скільки й журналісти.
Як саме просуваються українсько-російські переговори про виділення кредиту, сказати складно: інформація надходить вкрай скупо. Однак можна припустити, що Росія постарається добитися для себе певних преференцій. Яких саме - неясно, схоже це й буде обговорюватися найближчі два тижні. Однак Москва, напевно, не буде "перегинати палицю" у своїх вимогах, щоб не ставити Київ у принижене становище і не підставляти під удар критики Юлію Тимошенко.
Адже "газова війна", яка лише нещодавно закінчилась, показала, що український прем'єр є саме тією персоною, з якою в Кремлі але навчилися домовлятися, і втратити її за якісь фінансові або політичні преференції було б неприпустимою розкішшю.
