Christian Science Monitor: Українські лідери сваряться, а економіка країни валиться
На думку багатьох оглядачів, Тимошенко і Ющенко вже вступили в передвиборну боротьбу за президентський пост, хоча до виборів Президента майже рік. Вони використовують своє службове становище в основному для того, щоб зривати будь-які рішення один одного. В останні тижні обидва виступили з заявами, в яких покладають один на одного провину за посилення фінансової кризи в країні, в умовах якої гривня втратила майже 60 відсотків своєї вартості, головний фондовий ринок України впав на 75 відсотків, а більша частина банків припинила видачу кредитів і навіть вкладів населенню.
Брудна політична білизна на національному телебаченні
У службовій записці, зміст якої в кінці минулого місяця став відомий українським ЗМІ, міністр фінансів країни Віктор Пинзеник попередив, що економіка перебуває на межі краху. "Ми увійшли у вкрай серйозну і глибоку кризу. (Економічна) ситуація в Україні найгірша в світі", - заявив він.
Після публікації цього матеріалу Ющенко вийшов у ефір і звинуватив в усьому Тимошенко з її "популізмом", оскільки бюджет уряду на 2009 рік буде мати великий дефіцит в умовах, коли потрібно виплачувати зарплати, пенсії та виконувати інші соціальні зобов'язання. У результаті її "безвідповідальності", заявив Ющенко, "зарплати, пенсії та стипендії виплачуватимуться більше не будуть... все це може викликати соціальну катастрофу".
Наступного дня на телебаченні виступила Тимошенко, яка звинуватила Президента в поширенні "брехні, паніки та істерії". Вона заявила: "Будь-хто може зрозуміти, що Президент не той лідер, який потрібен людям у момент, коли Україна затрясеться від ударів глобальної економічної кризи".
Як показують опитування, 85 відсотків українців вважають, що в державі немає жодного порядку.
"Добре, коли вони змагаються на виборах, але коли вони продовжують змагатися після них, це просто катастрофа, - говорить президент Національної академії державного управління Віра Нанівська, - неможливо приймати необхідні рішення".
Гіркий присмак революції
Під час "помаранчевої революції" 2004 року Тимошенко і Ющенко діяли разом, у результаті чого їм вдалося здобути перемогу над промосковським лідером Віктором Януковичем. Під час мітингів протесту на замерзлій головній площі Києва палкий оратор Тимошенко зазвичай розігрівала натовп, а потім давала слово більш стриманому й виваженому Ющенку.
Після обрання Ющенка Президентом ця парочка швидко посварилася. Вже через рік Ющенко звільнив Тимошенко з поста прем'єр-міністра. Але вона після цього все-таки зуміла повернути собі прем'єрський пост у результаті парламентських виборів, і сьогодні очолює нестійку коаліцію парламентської більшості.
"Їх спільна харизма допомогла здобути перемогу під час "помаранчевої революції", але зараз ця харизма здобула таку ж чарівну вибухову силу", - говорить член Національної конституційної ради Ющенко Дмитро Видрін.
Політичне невдоволення після газового спору
Минулого місяця Тимошенко відбула до Москви для підписання угоди з російським прем'єр-міністром Володимиром Путіним, поклавши тим самим кінець двотижневої газової суперечки, під час якої було припинено подачу палива в 18 країн Європи. Але вона була змушена погодитися на збільшення цін на газ майже двічі. Ющенко згодом засудив цю угоду, назвавши її зрадою національних інтересів України, і пообіцяв скасувати. Пізніше він відмовився від своєї обіцянки під тиском переляканих європейців.
Минулого тижня парламентська коаліція Тимошенко проголосувала за відставку очільника Національного банку України, якого призначив Ющенко. Його головна мета полягала в тому, щоб врятувати хитку банківську систему країни. А заміни цій людині на горизонті поки що не видно.
Тимошенко зробила в 90-ті роки статок на продажу російського газу на українському ринку, і тепер прибічники Ющенка звинувачують прем'єрку в тому, що вона продалася Москві в обмін на політичну підтримку Кремля на президентських виборах. Така палка риторика не є чимось незвичайним у сформованій на сьогодні в Києві обстановці. Про це говорять багато експертів, зокрема, Віктор Небоженко, який очолює незалежний аналітичний центр Український барометр, а в минулому працював радником прем'єр-міністра. "Ющенко використовує тактику випаленої землі, щоб зупинити Тимошенко. Він, схоже, готовий навіть захопити її на дно разом з собою", - заявляє він.
Прем'єр-міністр виступає з аналогічними викривальними промовами, називає Ющенка "державним злочинцем". Як говорить Небоженко, "суперництво між цими людьми має глибоко особистий характер, і воно вкрай небезпечне для країни".
Розколота Україна прямує до виборів
Мало хто з експертів вірить, що Тимошенко перебуває у владі Путіна, але деякі з них кажуть, що вона може спробувати заручитися підтримкою Кремля для перемоги на майбутніх виборах. Основою для таких умовиводів є глибокий культурний розкол в Україні. Лінія розлому в ньому проходить між російськомовним, який стоїть на боці Москви сходом країни і націоналістично налаштованим Заходом, який дивиться на Європу. Велика частина виборців на сході підтримує Партію регіонів, яка товаришує з Росією. Вона лідирувала за результатами опитування, проведеного в середині грудня незалежним київським фондом Демократичні ініціативи, набравши 22 відсотки голосів. На другому місці опинилася Тимошенко з 14 відсотками. А Ющенко за опитуваннями потрапив в область статистичної похибки, він набрав лише 2,2 відсотка голосів.
Тепер для Тимошенко, яка перетягла на свою сторону більшу частину "помаранчевих" прихильників Ющенка, головне завдання полягає в тому, щоб отримати голоси виборців на промосковському сході України, і для цього їй потрібне схвалення Кремля. Про це говорить директор незалежного київського Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. "Кремль хоче прибрати Ющенка, тому що він реалізує в Україні прозахідний курс, спрямований на вступ у НАТО. А Тимошенко проявила гнучкість у важливих геополітичних питаннях, і на відміну від Януковича, вона може завойовувати голоси на всій території України".
Ознака демократії чи паростки диктатури?
Деяких оглядачів турбує те, що ситуація може загостриться ще задовго до президентських виборів, запланованих на кінець року. "Українська держава ризикує втратити контроль за ситуацією, - говорить директор незалежного київського Центру соціальних досліджень Софія Андрій Єрмолаєв, - рукавички знято, і тепер кожна сторона бореться за монополію влади. Один з ймовірних результатів такої боротьби - це поява в Києві авторитарного режиму".
Інші ж експерти вважають, що в результаті двох десятиліть незалежності від СРСР демократія в Україні міцно закріпилася як засіб врегулювання суперечок.
"Якщо економічна ситуація по-справжньому погіршиться, влада просто буде випускати пар через нові парламентські вибори, - говорить Видрін, - а оскільки ми демократія, то у нас є така можливість - спрямувати гнів населення в мирне і споглядальне русло".
