Rzeczpospolita : Драматична доповідь про трансформацію

Rzeczpospolita протягом кількох тижнів публікує репортажі та публіцистичні матеріали, присвячені країнам у кризовій ситуації. Вчора спільно з Інститутом східних студій вона організувала дискусію про ситуацію в Україні. "Жодна інша газета не присвячує стільки місця та уваги проблемам глобальної економічної кризи, як наша. Сподіваюсь, що дискусія дозволить нам показати, в якій ситуації знаходиться Україна, як може вийти з кризи і які ресурси може застосувати", - такими словами дискусію відкрив головний редактор Rzeczpospolita Павел Лисицький.

Вихідним пунктом дискусії стала підготовлена з нагоди ІІІ Міжнародного економічного форуму Європа-Україна у Києві доповідь Трансформація в Україні в 2008 році, представлена Олександром Сушком, керівником Інституту євроатлантичного співробітництва в Києві. У доповіді аналізується внутрішня та зовнішня політика України, водночас даються прогнози на 2009 рік.

Рівень падіння української економіки більший, ніж в інших країнах регіону. Існує загроза, що уряд Юлії Тимошенко буде не в змозі виконати бюджетні зобов’язання.

На думку аналітиків, близькість президентських виборів, запланованих на січень 2010 року, не дозволяє найважливішим політичним таборам об’єднатися для боротьби з наслідками кризи. "Немає підстав для оптимістичних прогнозів. Рівень падіння української економіки більший, ніж в інших країнах регіону. Існує загроза, що уряд Юлії Тимошенко буде не в змозі виконати бюджетні зобов’язання. Найближчі місяці стануть випробуванням для Кабінету Міністрів та загалом для України", - підкреслив Сушко.

Економічна рецесія?

Дані з доповіді тривожні: різке падіння ВВП, скорочення виробництва та шалена інфляція, котра сягнула 22%. "Якщо у першому півріччі 2008 року головним чинником зростання інфляції була не дуже розумна бюджетна стратегія уряду, то в другому півріччі таким чинником стала девальвація національної валюти, значно більша, ніж у Польщі", - запевнив Сушко.

5%-го падіння ВВП в Україні цього року перестали бути виправданими. Більш вірогідні, за його словами, прогнози Міжнародного валютного фонду, який передбачає падіння ВВП на 8-10% та Світового банку (13,5%).

На його думку, прогнози 5%-го падіння ВВП в Україні цього року перестали бути виправданими. Більш вірогідні, за його словами, прогнози Міжнародного валютного фонду, який передбачає падіння ВВП на 8-10% та Світового банку (13,5%). Дані колишнього міністра фінансів Віктора Пинзеника, який нещодавно подав у відставку, говорять про падіння ВВП на 14,5%.

Не додають оптимізму і статистичні дані про промислове виробництво. "У 2007 році виробництво у порівнянні з попереднім роком зростало на 10%. В останньому кварталі 2008 року було відміченого його скорочення на 3,1%. Дані колишнього міністра фінансів свідчать про різке скорочення виробництва, що сягає 30%. "Найбільше падіння спостерігалося в металургії, виробництві автомобілів та будівництві", - додав керівник київського Інституту євроатлантичної співпраці.

Міжнародні організації зазначають, що Україна не є економічно вільною країною. Причина таких оцінок – непрозорість системи державних закупівель, втручання держави в діяльність бізнесу та високий рівень корупції.

На думку Олексія Плотникова, глави підкомітету з питань Міжнародної економічної політики у Верховній Раді України, не можна перебільшувати впливи зовнішніх чинників на українську кризу. "Україна не інтегрована до фінансових ринків", - зазначив він. Він також нагадав, що коли в липні починалася світова криза, українська влада заявила, що криза не торкнеться України. "Ситуація в Україні складна як з політичної, так і з економічної точки зору. Однак я не прогнозую банкрутства, поки зовнішній борг України не перевищує 18% ВВП, у той час як у багатьох країнах світу він складає більше 60% ВВП". На думку Плотнікова, падіння ВВП може скласти 10%.

Стомлена Польща

На думку Зиґмунта Бердиховського, керівника Інституту східних студій, польський читач та ті, хто слідкують за публічним життям, потребують ретельної інформації про ситуацію в Україні. "Дискусія дає шанс зламати стереотипи, з якими ми зустрічаємось. Найпоширеніший стереотип – в країні має місце надзвичайно складна політична ситуація. Жодна людина, яка не стежила за температурою політичної суперечки в Угорщині, не може собі уявити, що там ще гірше", - зазначив Бердиховський.

Українська ситуація свідчить про роль Росії, яка використовує міжнародну ситуацію для розширення своєї сфери впливу.

На думку депутата від партії Право і справедливість Павла Коваля, українська ситуація свідчить про роль Росії, яка використовує міжнародну ситуацію для розширення своєї сфери впливу. "Сполучені Штати продемонстрували, що готові відсунути центральноєвропейські справи на користь потенційної співпраці Росії при вирішенні проблем з Іраном. Додамо до цього, що політична боротьба в Україні сягнула критичної межі, бо прем’єр-міністр і Президент не в змозі дійти згоди навіть у питанні пошуку коштів", - додав Коваль.

На його думку, у Польщі спостерігається ефект втоми від України. "Ми не повинні допустити того, щоб цей ефект виправдовував нашу пасивність стосовно проблем, які і так з’являться у відносинах України з Європейським Союзом", - зазначив Павел Коваль.

Після Помаранчевої революції розпочався період стагнації та "тупцювання на місці".

Присутній на дискусії професор Роман Кужняр з Варшавського університету сказав, що Україна для Польщі – одна з трьох найважливіших країн, окрім США та Німеччини. На його думку, ця країна не скористалася шансом для запровадження глибоких суспільних та економічних змін. Після Помаранчевої революції розпочався період стагнації та "тупцювання на місці". "Невпинна війна на горі та примат особистих інтересів над державними призвели до ситуації, в якій знаходиться країна", - зауважив він.

Лукаш Адамский з Польського інституту міжнародних відносин заявив, що економічна криза в Україні потужна і важко прогнозувати її наслідки. "Але це також шанс для перебудови економічної моделі. Зараз українці вчаться капіталізму та виживанню в складних умовах ринкової економіки. Роль Польщі полягатиме в лобіюванні виділення для України допомоги від ЄС для подолання кризи", - зазначив він.

Учасники дискусії висловили побоювання, що теперішня економічна криза послаблює Східне партнерство Європейського Союзу. На думку професора Антонія Камінського, Україна потребує коштів ЄС для проведення реформ у державних структурах. "Східне партнерство ще не народилося. Європейська Комісія лише в березні прийме рішення в цій справі. Я оптимістично сподіваюся, що знайдеться 500-600 млн. в рамках європейської політики сусідства", - запевнив Роман Ковальчик з міністерства закордонних справ.