GW: Україна стрімко наближається до прірви
"Будемо боротись, як під Сталінградом", - заявив у грудні 2008 року керівник групи економічних радників глави Національного банку України (НБУ) Валерій Литвицький. Однак наразі НБУ та уряд програють битву за стабілізацію економіки.
Із самого початку кризи НБУ відчайдушно намагався втримати курс гривні. Він витратив на це 13 млрд. дол. Валютні резерви країни схудли з 38 млрд. дол. до 28 млрд. дол. З грудня банку вдавалося стримувати курс української валюти на рівні 8-8,5 грн. за дол. США – майже щодня банк продавав від 50 до 100 млн. дол. Але цього не вистачило. У вівторок за долар в обмінниках треба було вже заплатити більше 9 грн., а в середу – 9,6 грн. Українські економісти твердять – це наслідок того, що МВФ не виплатив Києву майже 2 млрд. дол. другого траншу кредиту.
"Минулого тижня вірогідність компромісу між урядом та МВФ звелася до мінімуму", - розповідає Юрій Бєлінський з українського інвестиційного банку Astrum Investment. "Раніше НБУ розраховував на другий транш кредиту, а тепер змушений економити резерви, - додає Михайло Сальников з банку "Сократ". – НБУ ризикує витратити всі гроші, а девальвація гривні продовжуватиметься. То як спроба плисти прости течії".
Український парламент та уряд не хочуть урізати бюджетні видатки, бо побоюються соціальних протестів.
Згідно з підписаною в листопаді угодою, Україна мала отримати від МВФ 16,5 млрд. дол. кредиту. У листопаді було видано перший з чотирьох траншів – 4,5 млрд. дол. Однак МВФ затримав виділення чергової частини позики, бо Київ не дотримався умов договору. Він був зобов’язаний зменшити дефіцит бюджету – на 2009 рік парламент передбачає дефіцит на рівні 3% ВВП. Але на думку майже всіх економістів весь бюджет взагалі віртуальний. Уряд виходив з того, що ВВП зросте на 0,4%. Тимчасом уже в січні виявилося, що промислове виробництво скоротилося на 34%. Наскільки зменшився ВВП невідомо, бо Державний комітет статистики засекретив дані. На думку Литвицького, падіння сягнуло 20%. Український парламент та уряд не хочуть урізати бюджетні видатки, бо побоюються соціальних протестів.
До того ж, будь-яку серйозну боротьбу з кризою ускладнюють постійні суперечки прем’єр-міністра Юлії Тимошенко з Президентом Віктором Ющенком.
Учора у ЗМІ оприлюднили лист, який колишній прем’єр-міністр Польщі, теперішній директор Європейського департаменту МВФ Марек Бєлка надіслав Ющенку, урядові та НБУ. Згідно з цим листом, МВФ готовий піти на компроміс – погодився на те, щоб Україна зберегла дефіцит бюджету на рівні 3%. Але вимагає, щоб Київ гарантував, що дефіцит не буде покриватися за рахунок додаткової емісії гривні. МВФ пропонує також збільшити акцизи, а також дуже низькі наразі тарифи на водопостачання, газ і опалення, але уряд повністю відкинув пропозиції фонду.
Україна у розпачі шукає, де б позичити кілька мільярдів доларів для покриття дефіциту. Прем’єр-міністр Тимошенко стверджує, що зверталася в цій справі до країн ЄС, Росії, Японії, США та Саудівської Аравії. Але шанси невеликі – у середу рейтингове агентство Standard & Poor's понизила довгостроковий рейтинг України до рівня CCC+, тобто до рівня "сміттєвих" облігацій. На думку Standard & Poor's, якщо Україна оголосить дефолт, вона зможе виплатити щонайбільше 50% боргів. Якщо кошти не вдасться позичити, то залишається єдиний, зрештою передбачений у бюджеті, вихід – уряд накаже Національному банку України провести додаткову емісію, що збільшить інфляцію, рівень якої вже зараз складає 20%. "Долар коштуватиме до 15 грн.", - застерігає Сальников.
Криза загрожує знищити результати реформ, що проводилися в регіоні протягом 20 років.
У середу безпрецедентну заяву зробив Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який фінансує проекти розвитку інфраструктури у Східній Європі. "Криза загрожує знищити результати реформ, що проводилися в регіоні протягом 20 років", - попередив він. Банк хоче виділити на боротьбу з кризою 7 млрд. євро, але й сам має проблеми. Минулого року ЄБРР мав 600 млн. євро збитків. Це другий випадок за всю 18-річну історію існування банку.
Ще гірше те, що псується становище українських банків. У семи з них вже введено тимчасову адміністрацію (станом на 26.02. у восьми банках – прим. пер.), НБУ змушений провести їхню докапіталізацію. Вже три місяці громадяни не можуть достроково знімати свої депозити, але дедалі частіше виявляється, що банки відмовляються виплачувати гроші, навіть коли строк депозиту завершився. Буває, що грошей бракує також і в банкоматах, але банківська система, хоч і тріщить по швах, наразі ще тримається.
Якщо курс долара зросте до 12 грн., може початися хвиля банкрутств підприємств, які не зможуть сплатити боргів.
На думку українських аналітиків ризик банкрутства країни невеликий, бо державний борг України незначний – складає менше 1% ВВП (так у тексті – прим. пер.). Гірше з компаніями та фізичними особами, які масово брали кредити у валюті. Якщо курс долара зросте до 12 грн., може початися хвиля банкрутств підприємств, які не зможуть сплатити боргів – попереджають економісти. Керівники українських компаній, зокрема металургійних заводів, звертаються до уряду, щоб він зайнявся великими інвестиціями в інфраструктуру, а також у підготовку до Євро-2012. Але це вимагає внесення змін до бюджету – зменшення соціальних видатків та збільшення інвестицій. А політики не хочуть на це погоджуватися, бо думають про президентські вибори наступного року. "Про можливий перегляд бюджету подумаємо у травні", - запевнила Тимошенко. Єдине антикризове рішення, яке до цього часу прийняв парламент – 13%-вий податок на кілька сотень імпортних товарів – це має виправити катастрофічну ситуацію з торгівельним балансом.
