РИА Новости: Істеричний кредит
Обговорюється інше - коли і хто вів переговори про кредит, скільки, наприклад, коштує алмазний фонд Росії, на яку суму Росія має закордонну власність і яка вартість газотранспортної системи України, які російські компанії можуть брати участь у приватизації ласих українських об'єктів. Все це, як не дивно, має прямий стосунок до кредиту, можливість надання якого ще тільки обговорюється.
А почалася вся ця історія на початку лютого, коли Президент Віктор Ющенко заявив про неприпустимість отримання кредиту від Росії в обмін на низку політичних поступок. За інформацією секретаріату Президента, в перших числах лютого до Москви відбула переговорна група, завданням якої було отримати кредит від Росії в розмірі 5 мільярдів доларів. При цьому Москва нібито висунула Києву низку умов, серед яких - згода на "нульовий варіант", згідно з яким Україна відмовляється від претензій на власність за кордоном колишнього СРСР, а Росія, у свою чергу, бере на себе всі борги Радянського Союзу.
Зрозуміти за офіційними джерелами, що ж насправді відбувалося в ці дні між Росією та Україною, досить складно. Тому що прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко спочатку спростувала сам факт яких-небудь переговорів з РФ про кредит, а потім, стямилася, підтвердила, що мовляв, Кабмін України веде переговори про кредит з низкою країн і вже отримав позитивні відповіді, в тому числі, від уряду Росії. При цьому, як стверджувала Юлія Володимирівна, ніякі політичні та інші умови, крім звичайних у цих справах - відсоткової ставки і термінів повернення кредиту, не обговорювалися.
Зрозуміти за офіційними джерелами, що ж насправді відбувалося в ці дні між Росією та Україною, досить складно.
Однак секретаріат Президента другої частини не помітив, зосередився на головному - на самому факті отримання кредиту. Заяву прем'єра одразу ж прокоментували.
По-перше, як заявив заступник голови секретаріату Президента України Андрій Кислинський, прем'єр-міністр Юлія Тимошенко свідомо ставить Україну в залежність від Росії. "Росія ще до початку перерахування кредитних коштів буде вимагати жорстких гарантій - від застави майна до пільгового продажу держпідприємств", - сказав він, жодним чином не підтверджуючи свої заяви.
По-друге, отримання Україною цього кредиту призведе до фінансової залежності країни від Москви, переконаний керівник головної служби соціально-економічного розвитку секретаріату українського Президента Роман Жуковський. "До тяжкості газових контрактів додається фінансова тяжкість, в перспективі до газової залежності може додатися фінансова залежність", - пригрозив президентський чиновник.
І, нарешті, постріл з головного знаряддя. Надання Росією кредиту Україні (факт якого, повторюся, ще не факт), Президент України назвав "пактом Молотова-Рібентропа", тобто, по суті, зрадою інтересів України, таємною змовою і взагалі чимось фашистським стосовно власного народу. Таку заяву місяць тому, 11 лютого, зробив Віктор Ющенко під час засідання Ради національної безпеки і оборони.
Одразу включилося експертне співтовариство. Яке швидко підрахувало, що вартість ГТС, яку нібито продала Росії Тимошенко в обмін на надання кредиту - 25 млрд доларів. А якщо говорити про так званий "нульовий варіант", то можна говорити про 300 мільярдів доларів. А якщо сюди ще додати алмазний фонд та золотовалютні запаси СРСР, які нібито були у вже 18 років неіснуючої країни, то мова взагалі йтиме про додаткові 250-300 мільярдах доларів. І тут почали підраховувати, як, мовляв, продешевив прем'єр, віддаючи все це лише за 5 мільярдів кредиту, який треба буде повертати в найближчі десятиліття.
А при чому тут, коли мова йде про кредит, алмазний фонд Росії, закордонна власність знову ж таки Росії?
Ну, це, власне, дуже просто. Справа в тому, що за припущенням секретаріату Президента, в ході переговорів, які відбуваються нині в Москві стосовно надання кредиту, нібито (підкреслюю, нібито) сплив так званий "нульовий варіант".
Україні немає чим платити за газ, який поставляється з Росії, оскільки підприємства і багато громадян, які не мають коштів в нинішній кризовий час, не платять за енергоносії Нафтогазу.
"Нульовий варіант" - це договір, який в 1994 року підписали Україна і Росія. Відповідно до цього договору, Україна, у якої на той момент не було взагалі жодних вільних коштів, крім нічим не забезпечених купонів і карбованців, відмовлялася від претензій на закордонну власність колишнього Союзу, а Росія, яка теж на той момент не мала грошей навіть для виплати зарплат шахтарям, лікарям і вчителям, у свою чергу, зобов'язувалася виплатити зовнішній борг Української РСР. При цьому треба мати на увазі, що якщо з боргами України і Росії на той момент була повна ясність, то по власності був повний туман - де, чого і скільки залишилося за межами колишнього СРСР тоді, та, мабуть і зараз, ніхто точно нічого не знає. І взагалі підписанням цього договору в Україні, як згадують, були дуже задоволені - з країни боржника Україна стала, як кажуть в банківському співтоваристві, "сумлінним платником з чистою кредитною історією".
Але це було тоді, 15 років тому. Росія за ці півтора десятка років борг СРСР (в тому числі і український) погасила. А Україна зробила хитріше. Договір підписала, але не ратифікувала Верховною Радою. І тепер, коли в України тих боргів немає, а нові з'явились, дуже спокусливою є перспектива отримати з Росії що-небудь вдруге. Тут заодно згадали і про алмазний фонд, який не чіпали майже 20 років. Мовляв, також був спільною радянською власністю, а тепер належить тільки Росії.
Взагалі, поле для пред'явлення віртуальних вимог до Росії у України може бути дуже широким. Тут і Магнітка, і Кузбас, і БАМ, і Третьяковська галерея... Можна і глибше копнути. Наприклад, вимагати свою частку в усьому, що від царів залишилося. Наприклад, Ермітаж. Адже ходили чутки, що гетьман Кирило Розумовський таємно побрався зі своєю коханкою російською імператрицею Єлизаветою Петрівною. А гетьман - він хто? Українець. Ось і Ермітаж треба поділити по справедливості...
Ні, що не кажіть, ділити чуже майно, статок і доходи справа дуже цікава!
А до чого тут кредит, який, можливо, Росія дасть Україні? А, може, і не дасть. Як і куди його спрямують, яким чином будуть оздоровлювати економіку, як ці наразі гіпотетичні гроші почнуть працювати в українській економіці? Ну, це якось нудно й не історично обговорювати. Це вже зі сфери реальних повсякденних справ. З тієї частини ділової бюрократичної метушні, яка нині якось не в шані в Україні, це все про гроші, які, як відомо "люблять тишу". А тиші в Україні немає. Ось і виникла тема "нульового варіанту", а заодно і вже нібито обіцяної Росії газотранспортної системи України.
Тут варто сказати, що поки все це бурхливо і весело обговорювалося в Україні, з взаємними звинуваченнями, з заявами МЗС, який відмежувалися від переговорів по кредиту, відбулося ще кілька важливих подій, які, правда, не мали ні настільки широкого розголосу, ні такого широкого обговорення. І не називалися ні зрадою інтересів України, ні тим більше "пактом Молотова-Рібентропа".
Взагалі, поле для пред'явлення віртуальних вимог до Росії у України може бути дуже широким.
По-перше, з'ясувалося, що Україні немає чим платити за газ, який поставляється з Росії, оскільки підприємства і багато громадян, які не мають коштів в нинішній кризовий час, не платять за енергоносії Нафтогазу. А той, у свою чергу, змушений "червоніти" перед Газпромом. За лютий грошей, правда, нашкребли. Але що робити з березнем і наступними платежами, незрозуміло. Справа в тому, що касовий розрив в Україні (тобто дефіцит реальних коштів для виконання поточних державних зобов'язань) становить 10 мільярдів доларів.
По-друге, місія МВФ, який пообіцяв Україні минулого року 16,5 мільярдів доларів (поки дали тільки 4), залишила країну, оскільки вимоги цієї організації або не виконуються, або виконуватися, як зрозуміли зараз, не будуть.
І, нарешті, віце-прем'єр Росії, міністр фінансів Олексій Кудрін, вчора, тобто через місяць після початку всієї цієї історико-істеричної компанії заявив, що мова йде тільки про консультації "зі співробітниками міністерства фінансів України". "Наразі жодних рішень не приймалося", - заявив він, підтвердивши при цьому, що запит від українського уряду надійшов на суму 5 мільярдів доларів. Однак Кудрін відмовився коментувати шанси отримання цього кредиту, він пояснив, що переговори тільки почалися.