The Economist: Проблиск світла

Навіть знавців маловідомого Республіка Карпатська Україна (Підкарпатська Русь) змусить напружити мізки. Сімдесят років тому, 15 березня, вона насолоджувалася єдиним днем своєї незалежності – проголошеної вранці внаслідок розчленування нацистами тодішньої Чехословаччини та ліквідованої ввечері після вторгнення з сусідньої Угорщини. Лідер країни Августин Волошин, як і багато інших, помер у радянській в’язниці в 1945 році. Не встиг світ навіть помітити її існування, як незалежна Русь вже розчинилася спершу в нацистській, а потім радянській імперіях.

З того часу русинам не було з чого тішитися. Список відомих русинів починається та й обривається на Енді Варголі: сам художник не говорив русинською, хоча говорили його батьки. Одного разу він сказав, що "прийшов нізвідки". Чимало русинських активістів почуваються так само.

Трохи більше мільйона, за найоптимістичнішими підрахунками (але насправді набагато менше, на думку скептиків), русинів розкидані по карпатських регіонах Словаччини, Польщі та України, і ще одна купка їх проживає в колишній Югославії. Дехто з них – православні, але більшість – греко-католики. Це спричинило жорстокі репресії за комуністичної доби.

Багато хто ставить під сумнів претензії Русі на будь-яку форму національної ідентичності. Навіть про саму назву точаться суперечки. Чехи і словаки, що дивляться на схід, більше говорять про "Прикарпаття", українці, що дивляться на захід – про "Закарпаття". Комуністична влада взагалі заперечувала існування русинів. Україна визнала їх етнічною меншиною лише в 2007 році. Мова – яку іноді називають русинською – вважається простим діалектом серед усталених слов’янських мов навіть деким із тих, хто нею розмовляє.

Але русинська справа активно розвивається. У Західній України діячі відродження Русі вимагають самовизначення. Одне з угруповань навіть проголосило незалежність. У грудні їхній самопроголошений прем’єр-міністр Петр Гецко сказав російській державній газеті, що "левова частка" російського газу, що експортується в Європу, проходить трубопроводами по території Русі.

У Словаччині самопроголошені русини більш численні, але вони уникають транскордонних сепаратистських устремлінь. Затьмарені набагато більшими словацькими меншинами – угорцями та ромами (циганами) – вони були б раді, якби просто мали трохи більше викладання і телерадіомовлення їхньою маловживаною мовою.

Оригінал статтi