Известия: Віктор Черномирдін: "Не потрібно нас запрошувати. Коли треба, ми самі приходимо"
Візит Юлії Тимошенко до Москви відкладено. Як кажуть, через брюссельську декларацію. І коли тепер українські та російські керівники зможуть зустрітися?
Це не у нас потрібно питати, це треба поцікавитися у української сторони. Що стосується декларації, особисто мені прикро і боляче спостерігати за тим, що зараз відбувається.
Чим Росію не влаштовує ця декларація?
З нею не все зрозуміло. Не зрозуміло, чим керувалися сторони. Дивно і те, що серед розробників документа не виявилося Росії. Нехай це тільки декларація - не контракт і навіть не проект. Але до неї стали непричетними і виробник газу, і його споживачі. Мало того, що там не було Росії, там не виявилося жодної серйозної компанії з провідних європейських країн - на кшталт Італії та Німеччини. Не було там ні Газ де Франс, ні Брітіш газ.
Взяли і підписали папірець, а тепер кажуть: "Ми і вас, Росію, запрошуємо". Не потрібно нас запрошувати. Коли треба, ми самі приходимо.
Чи реально модернізувати українську газотранспортну систему без участі Росії?
Не вдається це зробити. Якщо дійсно хочуть, як краще, нехай займуться спільною роботою. Зараз вони схожі на перевізників, які не знають, скільки вантаж важить, які в нього габарити і куди його доставляти. Серйозні справи так не робляться. Газотранспортна система, яка була створена в Радянському Союзі, - це єдина система. Якщо щось трапиться в одному місці, це відразу вдарить по другому кінці труби. Як можна в газовій справі без Росії? Від контрактів, що укладаються в Росії, залежить, куди піде газ, скільки його буде.
Ви це говорите як професіонал газової справи?
Я стояв біля витоків газотранспортної системи, удосконалював її, працював з нею. Тому я знаю, як вона повинна діяти. І я уявляю, що відбувається, коли починають рвати трубу на частини. Хто б який шматок не отримав, погано буде всім.
Чи є життєздатними підписані раніше домовленості про створення українсько-російського газового консорціуму?
Консорціум мав слушні пропозиції. Готуючись до його створення, ми припускали, що в модернізації газотранспортної системи повинні брати участь виробник, транзитер і споживачі. Що тут поганого? Що незрозумілого? Навіщо було ще щось вигадувати? І навіщо тепер Росії якісь потурання, якісь запрошення постфактум?
