Переключиться на мобильную версию

Rzeczpospolita: Тарас Бульба виходить на екрани

Довгоочікувана екранізація повісті Миколи Гоголя викликала історичну суперечку між Росією та Україною, - пишуть Юстина Прус і Тетяна Серветник у польській Rzeczpospolita.
Бортко лише повторює за Гоголем ідею про єдність народу. Але від цього впертого повторення стає якось неприємно
Бортко лише повторює за Гоголем ідею про єдність народу. Але від цього впертого повторення стає якось неприємно
roskino.com

Фільм, в якому режисер Володимир Бортко бачить шанс для об’єднання двох народів, може мати протилежні наслідки. "Я хочу нагадати – за допомогою Гоголя – про єдність Росії та України. Це історія одного народу, коріння якого лежить у Київській Русі, - розповідає Бортко Rzeczpospolita. – Немає двох різних народів. Є один, тільки частина його живе тепер в іншій державі".

Тарас Бульба - це повість про козацького полковника, який піднімає повстання на Січі і виступає проти Польщі. Остання показана в не найкращому світлі.

Український символ

Так, як сина Тараса, Андрія, звабила та схилила до зради полька – гарна, але пуста дівчина – так і козаків підвела Польща, пообіцявши їм добробут і привілеї. Польща – ворог, але не вона знаходиться в центрі уваги. Повість зосереджується на козаках, предках українців. Увесь православний народ – зокрема і козаки – повинні об’єднатися під царським скіпетром.

Українці можуть не погоджуватися з таким поглядом на історію. Для них козаки – це насамперед джерело національної ідентичності, а Тарас Бульба – символ боротьби за українську землю. Невипадково відомий козак користується симпатією Президента Віктора Ющенка і помаранчевої еліти. У Полтавській області буде зведено пам’ятник цьому герою. Петро Пінчук, режисер українського фільму "Думи про Тараса Бульбу", що транслювався в Україні на державному телеканалі напередодні прем’єри російської версії екранізації повісті в Петербурзі і Москві, каже Rzeczpospolita: "Я хотів показати характер Бульби, насамперед український. Фільм вийшов скромним. Президент Ющенко хотів, щоб головну роль у ньому зіграв Жерар Депардьє, але справа не вигоріла. У нас не було коштів, щоб конкурувати з російською продукцією", – каже Пінчук.

Суперечка за Бульбу знайшла відображення в українському перекладі повісті. Ніколай Гоголь – це Микола Гоголь, а Русь вперто замінюють на слово "Україна". "Це ідіотизм, - переконує український філософ і політолог Мирослав Попович. – Гоголь не може служити ключем до вирішення українських, польських чи російських проблем. А книжку треба читати в оригіналі, російською.

З нагоди прем’єри фільму Бортка, котра збігається з 200-ою річницею з дня народження письменника, відновилися суперечки про національну приналежність Гоголя. Як і для росіян, так і для українців – це їхній письменник. "Незалежно від того, що каже Бортко і які в нього були цілі, у нього вийшов фільм, який скоріше розділяє, ніж об’єднує", - каже російський кінокритик Юрій Ґладільщиков.

Урок історії?

"Бортко лише повторює за Гоголем ідею про єдність народу. Але від цього впертого повторення стає якось неприємно", - підсумовує критик.

У той час, як одні українці говорять про зазіхання на українську самобутність, інші знаходять у фільмі позитивні сторони.

"Це може бути уроком історії для українських глядачів. Може, почнуть врешті цікавитися цим періодом і вирішувати, яких помилок вони не повинні припускатися, формуючи власну самобутність", - каже український режисер і кінопродюсер Валерій Вергелесов.

"Від фільму надто тягне низькосортною пропагандою. Боюся, що в молодих людей, які його подивляться, не виникне жодного бажання потягнутися за книжкою Гоголя. А запам’ятають вони з фільму тільки одне: Запорізька Січ – це Русь", - підсумовує Юрій Ґладільщиков.

"Гадаю, виконавець головної ролі Богдан Ступка не дозволив би, щоб "Тарас Бульба" став антиукраїнським фільмом", - вважає український поет і сценарист Іван Драч.

Сам Ступка відмовляється від коментарів: "Я ще не бачив фільму, почекаємо", - сказав він Rzeczpospolita.

Поляки гарні, але злі

Образ Польщі та поляків?

"Ви там гарні, сміливі та оголені, можна лише позаздрити. Які антипольські інтриги? – питає Бортко. – Це література, кіно, мистецтво".

Апелює до літератури, щоб дозволити говорити письменникам. "Польща має Сєнкєвіча, росіяни Гоголя, не треба вплутувати сюди політику", - каже він.

Ґладільщиков бачить це трохи інакше. Польща має викликати асоціації з сучасною Європою, від якої – принаймні на пропагандистському рівні – прагне відокремитися сьогоднішня кремлівська еліта.

Загалом козаки виглядають у фільмі як варвари, але вони оборонці ідеї, православної віри, у глибині душі вони великі та гідні. А справжні варвари – це поляки. Критик звертає увагу, що у фільмі Бортка з’являються сцени, яких немає в повісті Гоголя. Коли Тарас Бульба з синами залишає родинний хутір, на нього нападають поляки, які вбивають дружину полковника і розбивають ущент його полк. Режисер показує сцену катування у Варшаві одного з синів Тараса, Остапа.

"Це ще більше поглиблює цей варварський образ ворога", - каже Юрій Ґладільщиков.

Оригiнал статті
Эта же новость на Корреспондент.нет
Комментариев (0)
Реклама
Мы в соцсетях
Реклама
Реклама
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее здесь