ВЗГЛЯД: Придатний до жовтня
Дійсно, такий крок може круто змінити хід політичних подій в країні, оскільки парламентарії явно провокують Президента на Форсоване рішення про розпуск парламенту. Сам Ющенко на демарш депутатів вже відреагував.
У результаті восени українців очікують позачергові Президентські і парламентські вибори.
"Ми впевнені, що Віктор Ющенко більше ніколи не буде Президентом України. Вони довели цю країну до катастрофи, довели людей до крайньої бідності"
Як відомо, Віктор Ющенко виграв вибори Президента в так званому третьому турі 26 грудня 2004 року, інавгурація Президента відбулася 23 січня 2005 року.
Здавалося б, усі дати відомі, бери календар і рахуй. Однак справа в тому, що в результаті внесення змін до Конституції в 2004 році виникла колізія з датою проведення чергових виборів глави держави.
Відповідні зміни встановили, що вибори проводяться в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Президента і набрали чинності з 1 січня 2006 року, тобто вже після обрання Президентом нинішнього глави держави Віктора Ющенка. При цьому на момент обрання Ющенка діяла норма, відповідно до якої вибори Президента проводилися в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень.
Юристи і політики всіх мастей з початку цього року ламали списи в суперечці про те, яка ж дата виборів найбільш правильна. І ось нарешті правознавці секретаріату Ющенка зійшлися на думці, що це 17 січня 2010 року. Про це говориться в Президентському законопроекті про внесення змін до Конституції.
Більш того, з цим навіть погодилися депутати. І в понеділок було оголошено, що Рада також вважає дату 17 січня найбільш конституційною датою призначення чергових виборів Президента. Головним юридичним управлінням був відпрацьований текст постанови Верховної Ради про проведення Президентських виборів 17 січня 2010 року, і він збігся з думкою всіх представників ЦВК. Відповідну постанову планувалося розглянути парламентом до кінця квітня. Однак минуло всього два дні, і 1 квітня парламентарії вирішили підкласти свиню Ющенку.
Вимогу про включення до порядку денного питання про визначення дати Президентських виборів озвучили фракції БЮТ і НУ-НС. За словами бютівця Сергія Соболєва, 1 квітня - останній день для визначення дати виборів Президента. І відсутність рішення може призвести до зриву виборів взагалі.
При цьому той самий комітет Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, який 30 березня говорив про дату голосування 17 січня, раптом змінив свою точку зору і рекомендував парламенту призначити чергові вибори Президента на 25 жовтня 2009 року - рівно через п'ять років після першого туру останніх виборів Президента. Про це на засіданні парламенту сказав голова комітету, депутат Ради від фракції блоку Наша Україна - Народна Самооборона Олександр Омельченко.
За його словами, комітет вирішив підтримати проект Геннадія Москаля, що вибори повинні відбутися в останню неділю жовтня.
У свою чергу автор законопроекту Геннадій Москаль в інтерв'ю газеті ВЗГЛЯД зазначив, що на час обрання Президента редакція частини 5 статті 103 конституції України звучала наступним чином: "Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України".
Вона чітко визначала термін проведення чергових виборів Президента України, але в 2004 році була змінена на норму: "Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України".
За загальновизнаними принципами права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, підкреслює Москаль. Думку Москаля абсолютно поділяють депутати фракцій БЮТ і НУ-НС.
У той же час голова регламентного комітету Олександр Єфремов зазначив, що в разі ухвалення Президент оскаржить цю постанову в суді.
Українські політологи вважають, що каталізатором для такого кроку стало послання Президента Раді, яке відбулося напередодні. Мовляв, депутати відчули, що якщо не вони Ющенка, то Ющенко їх. Мало кому до вподоби припала ідея Президента про двопалатний парламент, в якій вгледіли бажання підрізати крила законодавчому органу країни, шляхом підпорядкування його вертикалі виконавчої влади.
Тепер всі чекають, що скаже Президент. "Якщо Президент критикуватиме парламент і прийме рішення про його розпуск, то Рада відреагує на це рішення. Чергову дату буде переглянуто, і в нас очікуватиме осіння дочасна виборча кампанія, яка приведе до зміни і Президента, і парламенту", - заявив в інтерв'ю газеті ВЗГЛЯД український політолог Андрій Єрмолаєв.
Він прогнозує, що у вересні можуть відбутися дострокові парламентські вибори, а в жовтні - Президентські. "Точку неповернення пройдено, - переконаний експерт. - Оскільки ми маємо перше не юридичне, а правове рішення про, по суті, дострокові вибори".
До власне виборчої процедури Україна, на думку співрозмовника, спостерігатиме постійний жорсткий обмін ударами між усіма гілками влади.
Конституційний суд України (КСУ) у нинішньому складі може затвердити дату виборів 25 жовтня, вважають юристи, оскільки судді побачать, що це рішення підтримали понад 400 депутатів.
Тим не менше Ющенко має чіткий намір оскаржити рішення парламенту. "Президент однозначно буде звертатися до Конституційного суду з цього питання", - заявила заступник голови Президентського секретаріату Марина Ставнійчук.
На думку українського політолога Володимира Фесенка, дочасні парламентські вибори можливі, якщо Конституційний суд прийме рішення, що після розпаду коаліції БЮТ і НУ-НС весь склад кабінету міністрів автоматично перейшов у статус "в. о.".
І коли сформувалася нова "більшість трьох", треба було дотримуватися усієї процедури призначень в кабміні, починаючи з нової кандидатури прем'єра і закінчуючи всіма міністрами. У такому випадку, зі слів експерта, сама коаліція Блоку Юлії Тимошенко, Литвина і частини НУ-НС може бути визнана нелегітимною, адже порушено цілий конституційний ланцюжок.
Подейкують, що саме такого рішення КСУ побоювалися депутати, вирішивши скоротити термін Ющенка на три місяці.
"Ми впевнені, що Віктор Ющенко більше ніколи не буде Президентом України. Вони довели цю країну до катастрофи, довели людей до крайньої бідності. Замість п'яти мільйонів робочих місць, які вони обіцяли на Майдані, ми отримали тільки за останні місяці мільйон нових безробітних. Тобто це повні банкрути. Я не бачу сьогодні жодної їх політичної перспективи", - заявила в інтерв'ю газеті ВЗГЛЯД член фракції Партії регіонів Ганна Герман, задоволена таким дружним рішенням парламенту.