Переключиться на мобильную версию

Преса Британії: лондонська битва олігархів

Огляд британської преси за 4 жовтня 2011 року.
Всі Британські видання розповідають про судовий позов двох російських мільярдерів
Всі Британські видання розповідають про судовий позов двох російських мільярдерів

В огляді британських газет:

Усі провідні британські видання розповідають про судовий позов двох російських мільярдерів, що проходить у Лондоні, Романа Абрамовича і Бориса Березовського. У понеділок обидва бізнесмени особисто з'явилися на засідання суду.

Financial Times коротко переповідає суть позову, оціненого у 6 млрд доларів: суд вивчає обставини продажу Березовським Абрамовичу акцій Сибнафти - за версією Березовського, Абрамович змусив його продати акції за заниженою ціною, погрожуючи в іншому випадку використовувати свої зв'язки у Кремлі і повністю відібрати у партнера бізнес.

"[Березовський] посварився із Кремлем і був змушений покинути свій дім і знайти нове життя за кордоном, - цитує видання адвоката опального російського олігарха. - А Абрамович опинився в ситуації, коли йому довелося робити вибір: зберегти вірність Березовському, своєму другу і наставнику, якому він був зобов'язаний своїм величезним майном, або, навпаки, зрадити Березовського і обернути його проблеми собі на користь, як він і вчинив".

Більшість газет цитує, в основному, адвокатів Березовського, оскільки у понеділок саме їм було надане слово, проте Guardian докладно переказує і позицію захисту Абрамовича: "За його словами, він просто "найняв" Березовського, одну із ключових фігур в оточенні Бориса Єльцина, для надання політичного захисту - так званого "даху", необхідного будь-якому бізнесмену, щоб вижити у лихі 1990-ті".

Британські газети смакують процес, докладно описуючи дрібні його деталі: у що були вдягнені бізнесмени (обидва - у темно-синіх костюмах, Абрамович у краватці, Березовський - без), скільки при них було охоронців і адвокатів, як вони розсілися по різні боки зали, ігноруючи один одного, і як Абрамович стежив за ходом слухання за допомогою синхронного перекладача.

Давати свідчення, як повідомляє Guardian, Роман Абрамович також буде російською мовою - швидше за все, на початку листопада. За планом слухання триватимуть 12 тижнів.

Daily Telegraph ілюструє репортаж із зали суду не тільки портретами обох мільярдерів, а й фотографіями їхніх розкішних яхт, а також розповідає про безпрецедентні заходи безпеки, вжиті перед засіданням: "суд обшукали на предмет захованих вибухових пристроїв і переконалися, що в будівлю не можуть потрапити снайпери".

Times супроводжує інформаційну замітку про судове слухання невеликим досьє на обох учасників позову. 44-річного Абрамовича, за інформацією видання, цікавить "сучасне мистецтво, футбольний клуб Челсі і яхти".

У 65-річного Березовського у графі "інтереси" зазначено: "повалення Володимира Путіна".

Ситуації у російській економіці Financial Times присвячує спеціальний додаток.

Основна проблема потенційних інвесторів у Росії, на думку газети, полягає у неможливості передбачити, як поводитиметься влада. "Випасти з обойми" і потрапити в опалу можна миттєво, навіть не підозрюючи про це.

Як останній приклад видання наводить історію з обшуками у московському офісі британської нафтової компанії BP, що пройшли буквально наступного дня після укладення угоди про співпрацю з іншого британською компанією, Exxon-Mobil.

"Ці дві події підкреслюють дихотомію Росії. Сьогодні склянка може бути повна, а завтра - зовсім порожня", - попереджає Financial Times.

Причому лише дуже незначна частина таких історій спливає на поверхню і стає надбанням громадськості, підкреслює видання, - як було з BP або фондом Hermitage Capital. Більшість інвесторів віддає перевагу замовчуванню своїх неприємностей із російською владою, побоюючись ще більших проблем.

Втім, за словами глави АФК Система Михайла Шамоліна, якого цитує Financial Times, тут Росія нічим не відрізняється від будь-якої іншої країни. "Я впевнений, що в будь-якій країні ви знайдете десятки подібних випадків", - вважає він.

"Обгрунтовано чи ні, репутація Росії як дуже непередбачуваної країни істотно знижує потік інвестицій у її економіку – саме тоді, коли вони так необхідні", - пише газета.

Більше того, саме через ці ризики, за словами керівного директора найбільшої інвестиційної компанії Росії Тройка Диалог Мікаеля Жибо, російські активи коштують у середньому на 15-30% менше, ніж вони коштували б у будь-якій країні з економікою, що розвивається.

Не дивно, що політична нестабільність спричиняє відтік капіталу із країни, ще більше посилюючи потребу у зовнішніх інвестиціях. Згідно з підрахунками банку BNP Paribas, за 2011 рік із Росії буде виведено більше 45 млрд доларів.

Більшість корпоративних спорів також вирішується за кордоном - переважно у Лондоні, - тому що інвестори уникають мати справу з російською судовою системою.

Однак масштабна приватизація, що готується в Росії, тим не менше, залучає закордонних інвесторів, говорить Жибо.

"Інвестори зацікавлені у купівлі частки у зростаючій економіці - у Європі такого зростання їм не знайти", - пояснює експерт.

Проте чи буде проведена приватизація? Відповідям на це питання Financial Times відводить спеціальну статтю, присвячену можливим шляхам розвитку російської економіки.

"Тепер, коли зникла невизначеність щодо [майбутнього російського] лідера, увага [інвесторів] переключилася на довгострокову перспективу", - пише видання.

Передбачити стратегію Кремля практично неможливо, пише газета, тому навіть російський істеблішмент ворожить, чим обернеться третій (а можливо, і четвертий) термін Путіна для економіки країни.

Газета нагадує, як розвивалися події: виступи Путіна і Медведєва на з'їзді Єдиної Росії вже наступного дня призвели до конфлікту чинного президента із тепер уже колишнім міністром фінансів Олексієм Кудріним, "гарантом стабільності економіки", якого Медведєв вирішив звільнити.

"Фактично це рішення замінило політичну кризу економічною, і звільнення Кудріна стало причиною невпевненості на ринках - тоді як довіра інвесторів до Росії і так невелика", - пише Financial Times.

Російські біржові індекси впали з початку року на 21%, а курс рубля щодо бівалютного кошика тільки у вересні втратив 8%, нагадує видання. Частково це пов'язано із труднощами світової економіки, а частково - із ризиками, які несуть інвестори, вкладаючи гроші в російські підприємства. Від подальшого падіння рубль утримують тільки величезні фінансові вливання Центробанку.

Однак у цілому економіка Росії залишається відносно здоровою, зазначає газета: зовнішній борг країни не перевищує 9% її ВВП, і бюджет цього року має бути закритий збалансованим - звісно, якщо не впадуть ціни на нафту та іншу сировину.

"Як же вплине на ситуацію повернення Путіна у президентське крісло?" - запитує видання. Чи будуть здійснені плани приватизації, покликані знизити роль держави в економіці і підвищити конкуренцію? І якщо так, то як скоро?

"Залучення інвестицій є пріоритетом для Кремля, проте виконати це завдання все важче, якщо не брати до уваги нафтогазову галузь, що як і раніше залучає інвесторів", - зазначає Finacial Times.

Майже ніхто не сумнівається, що при Путіні реформи будуть іти повільніше, ніж при Медведєві, а вже у якому напрямку буде рухатися економіка країни взагалі залишається лише гадати, пише видання. Деякі експерти вважають, що Путіну близька китайська модель авторитарного капіталізму, і тому приватизації чекати не варто.

"Багато чого буде залежати від цін на нафту, які, схоже, перебувають в обернено пропорційній залежності з рівнем демократії і реформ у Росії, - пише Financial Times. - Падіння цін може схилити Кремль до проведення як політичної, так і економічної лібералізації, як це вже траплялося у 80-ті і 90-ті роки ".

Однак, "якщо тільки на Путіна не будуть чинити безпрецедентний тиск, навряд чи можна сподіватися на реформування російської авторитарної політичної системи. - констатує видання. - За свої перші два терміни він підім'яв під себе парламент, вигнав або посадив у в'язницю декількох відомих бізнесменів і встановив прямий контроль Кремля над більшістю російських ЗМІ".

Проте часи, коли росіянам була потрібна "сильна рука" минули. Зараз освічений середній клас у російських містах черпає інформацію з інтернету, працює у приватному секторі і володіє іноземними мовами, і якщо Кремль не хоче, щоб ці люди розбіглися за кордон, йому доведеться переглянути свою політику, резюмує видання.

Огляд підготував Микола Воронін, bbcrussian.com

Эта же новость на Корреспондент.нет
Комментариев (0)
Реклама
Мы в соцсетях
Реклама
Реклама
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее здесь