ВН: Газова пробка
Спроба Газпрому відновити транзит газу в Європу через територію України під наглядом європейських спостерігачів згідно із досягнутими у Брюсселі домовленостями призвела до несподіваних для громадськості наслідків. Учора о 10 ранку за московським часом російський концерн збільшив тиск у трубі на газовимірювальній станції Суджа до 70 атмосфер, однак газ так і не почав надходити в транзитний трубопровід на території України. Як з'ясувалося, Нафтогаз України не відкрив вентиль, заблокувавши початок транзиту.
Через кілька годин - вже після того, як європейські споживачі констатували відсутність потоку на виході з української станції Орлівка, а російський прем'єр-міністр Володимир Путін поінформував про ситуацію, що склалася, голову Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу - Київ заявив про відсутність технічної можливості транспортувати газ за обраним Газпромом напрямком.
Глава Нафтогазу Олег Дубина повідомив, що для виконання заявки російського концерну довелося б відключити споживачів у Дніпропетровській, Луганській та Одеській областях. А президент Віктор Ющенко попросив Європу сприяти в підписанні з Росією угоди, яка регламентуватиме технічні деталі відновлення транзиту. За його словами, головна технологічна умова прокачування російського газу через українську територію - це "повернутися до постачання газу в статус-кво 31 грудня 2008 року".
Тобто, відновити в повному обсязі і транзит, і постачання газу для потреб України. Це заява має вкрай занепокоїти європейців, оскільки означає, що вони не отримають газ доти, поки Газпром і Нафтогаз не вирішать між собою всі контрактні питання (а сторони досить далекі навіть від ведення переговорів про умови постачань газу для українських потреб).
При тому, що слова Києва про неготовність системи не позбавлено сенсу, українська влада поставила себе в дуже неприємне становище, спершу підписавши протокол і давши гарантії відновлення транзиту, а потім відмовившись від виконання взятих зобов’язань
При тому, що слова Києва про неготовність системи не позбавлено сенсу, українська влада поставили себе в дуже неприємне становище, спершу підписавши протокол і давши гарантії відновлення транзиту, а потім відмовившись від виконання взятих зобов'язань. Виправдання тут навряд чи доречні, технічні умови треба було пояснювати до підписання тристороннього протоколу про моніторинг та запевнення європейців у забезпеченні транзиту, а не після. Тепер же Москва може з повним правом заявляти, що Україна блокує постачання газу у країни Європи, які замерзають. А Володимир Путін - сумніватися, чи здатна українська система взагалі транспортувати газ. Ще одна велика перемога російської влади в інформаційній війні. На жаль, у ціні цієї віртуальної переваги над Києвом слід враховувати страждання ні в чому не винних споживачів на Балканах (особливо в Болгарії) і у Словаччині.
Більше того, дії України дозволили вчора влаштувати вражаюче шоу на головному диспетчерському пункті Газпрому. Журналісти телеканалів та інформаційних агентств чергували в будівлі концерну на вул. Наметкіна від першої години, очікуючи заявлений брифінг заступника голови правління Олександра Медведєва. Час котився вже до 17:00, а ніхто до преси так і не вийшов, коли надійшла команда зібрати журналістів в сусідньому корпусі - у Центрально-виробничому диспетчерському департаменті. Там можна було стати свідком фінальної правки листа керівником ЦПДД Борисом Посягіним чергової заявки в Укртрансгаз про транзит 22 млн кубометрів газу через ГВС Суджа на Ужгород для забезпечення словацьких потреб.
Стрічки західних агентств рясніли заголовками, що Україна перекрила транзит. Шоу вдалося
Ніхто не чекав появи Володимира Путіна. Російський прем'єр увійшов до диспетчерської один, і тільки через декілька хвилин до нього приєднався Олексій Міллер з ескортом із інших топ-менеджерів Газпрому, голів представництв європейських компаній і спостерігачів від Єврокомісії. За цей проміжок часу пан Путін встиг розповісти, що вже поговорив з прем'єр-міністрами Болгарії та Словаччини, і вони завтра терміново вилітають до Москви для обговорення ситуації. А також із задоволенням повідомив, що одна із представниць Єврокомісії вибачилась перед постпредом Росії в Брюсселі стосовно некоректної заяви, яку зроблено раніше (вранці спікер комісії висловлював жаль, що спостерігачі від Європи зазнають проблеми із доступом до інформації не тільки в Києві, але й у Москві).
Потім Путін і Міллер особисто показували представникам європейських компаній і Брюсселя на диспетчерському табло, що тиск на виході з російської системи складає 70 атмосфер, а на вході в українські - 0. Глава Газпрому пояснив, що через ГВС Суджа встигло пройти близько 1 млн кубометрів для Європи, але вони так і залишилися в трубі між вентилем в Росії та "заслінкою" в Україні. На питання прем'єра, як мотивують українські колеги свої дії, пан Міллер відповів: "Пропонують обмінюватися листами".
Після цього голова московського представництва E. ON Ruhrgas Райнер Хартманн захоплююче розповідав журналістці одного з іноземних видань: "Ми не маємо проблем з постачанням, ми маємо проблеми з транзитом! Ми не отримуємо газ, оскільки транзит заблоковано". А заступник голови правління Газпрому Олександр Медведєв повідомив, що російський концерн вже повідомив західних споживачів "про настання форс-мажорних обставин, пов'язаних з діями державних органів країни-транзитера". Стрічки західних агентств рясніли заголовками, що Україна перекрила транзит. Шоу вдалося.
Якщо б український концерн прийняв газ із Суджі, спостерігачам з великою часткою ймовірності довелося б фіксувати, що з європейської сторони він не вийшов. Тобто, розписатися у крадіжці. Тому, судячи з усього, і було прийнято рішення не пускати газ на територію України і прикриватися відсутністю технічної можливості
Що ж насправді сталося? Ще увечері в понеділок глава Газпрому Олексій Міллер, прилетівши з Брюсселя, доповів Володимиру Путіну про підписання протоколу з моніторингу і запропонував почати пробну подачу газу через Україну в Європу. Тоді ж він заявив, що в першочерговому порядку Газпром збирається подати газ через ГВС Суджа у напрямку Молдови і далі на Балкани, що особливо страждають від припинення транзиту. Вночі головний газпромівський диспетчер Борис Посягін написав своєму колезі з Об'єднаного диспетчерського управління Укртрансгазу Андрію Дацюку лист із проханням забезпечити добовий транзит 76 млн кубометрів газу по газопроводу Єлец-Кременчуг-Ізмаїл. Однак отримав офіційну відмову.
У відповідному листі пана Дацюка говорилося, що Укртрансгаз не має технічної можливості транспортувати газ із цього коридору, якщо Газпром не забезпечить попереднє постачання в нього 140 млн кубометрів. Також у листі містилася пропозиція перенести пункт постачань газу (76,6 млн кубометрів) на вхід в українську систему з ГВС Суджа на ГВС Валуйки і Писарівка. Пізніше, коментуючи ці пропозиції, Олександр Медведєв заявив, що ці пункти не мають жодного відношення до експорту газу і за ним іде газ для внутрішніх потреб України. А вимога поставити в газопровід 140 млн кубометрів було розцінено як визнання факту несанкціонованого відбору з цієї труби газу, який повинен був там залишатися після припинення транзиту 7 січня.
Джерело, близьке до Нафтогазу, підтвердило ВН це припущення, зазначивши, що іншого й бути не могло, оскільки з цього газопроводу йде постачання газу в Молдову та Придністров'я. Після припинення транзиту вони взагалі залишилися без джерел постачань газу і максимально вибрали паливо, що залишилося в трубі. Співбесідник газети не виключив, що частину цих обсягів могла спожити і сама Україна.
Для відновлення тиску в цьому газопроводі Нафтогазу довелося б перенастроювати всю систему (із численними витратами), на що потрібен був час. Якщо б український концерн прийняв газ із Суджа, спостерігачам з великою часткою ймовірності довелося б фіксувати, що з європейської сторони він не вийшов. Тобто, розписатися у крадіжці. Тому, судячи з усього, і було прийнято рішення не пускати газ на територію України і прикриватися відсутністю технічної можливості.
