Европа-Экспресс: Спокій їм тільки сниться
Наразі мова йде про голову правління Нацбанку України Володимира Стельмаха. Але головною жертвою, яку Тимошенко приберігає на пік кризи, тобто на лютий-березень 2009 р., повинен стати Президент. Якби це відбувалося в будь-якій нормальній європейській країні, то прем'єр і Президент давно б читали поруч зі своїми прізвищами такі іменники, як "відставка" та "імпічмент".
Прем'єр висунула Президенту звинувачення у сприянні "організованому кримінальному угрупованні", яке спекулює валютою; у відповідь Президент заявив, що українська "криза сидить на вулиці Грушевського, на сьомому поверсі, в офісі прем'єр-міністра" ... Але в Україні ще і не таке було - і жодних реальних "претензій" суспільство, занурене у загальну апатію, політикам не висувало і не висуває. Ну не можна ж назвати акцією протесту незрозумілий захід під гаслом "Дістали!", Коли два десятки автомобілів на засніженому Хрещатику грізно гуділи несумлінним політикам.
Нова війна почалася з того, що Юлія Тимошенко впродовж двох днів у легкодоступній формі пояснила мільйонам українських громадян все, що відбувалося на валютному ринку в останні два місяці. За її версією, Президент і близькі до нього банкіри купили долари подешевше і продали дорожче.
За старою традицією, не обійшлося і без глави президентського секретаріату Віктора Балоги. Йому Тимошенко відвела роль "асистента" в сумнівних махінаціях. Це компромат широкого радіусу дії: все розуміє і молодь, яка купує долари для сплати кредитів, і старше покоління, яке пам'ятає, як у СРСР карали за валютні махінації. При цьому Тимошенко назвала все: "імена, паролі, явки" - один банк (контрольований давнім опонентом прем'єра і одним з ключових бізнесменів РосУкрЕнерго Дмитром Фірташем) нібито заробив на обвалі гривні 2,6 млрд грн. (майже 260 млн?), інший - 0,7 млрд грн. (майже 70 млн?). Повторювати назви цих банків слідом за прем'єром ми не будемо, оскільки вони вже пообіцяли спростувати ці заяви в судовому порядку.
У відповідь Президент і його оточення звинувачують Тимошенко у спробі уникнути відповідальності за кризовий стан економіки. Версію про те, що падіння гривні - це велика махінації, вже другий тиждень обговорюють банкіри. Одна лише Тимошенко не тільки озвучила її офіційно, але й назвала винних.
Час для такої заяви було обрано дуже вдало - долар якраз дійшов до 10 грн. а виборці дозріли для того, щоб врятуватися від валютних спекулянтів. Чому прем'єр так довго мовчала? Адже банки, які скупили долари, вже продали їх і чекають нового обвалу. Навіщо піднімати заздалегідь програшне питання відставки голови НБУ, якщо парламент немає на це повноважень? Звільнити главу Нацбанку може, за Конституцією, лише Президент. Сподіватися на прокуратуру та СБУ Тимошенко теж не може, навряд чи силовики кинуться у бій на боці прем'єра. Єдиний реальний інструмент тиску на президента і Нацбанк - парламентська слідча комісія. Але нічого, крім політичного шуму, такі комісії в Україні не роблять.
Однак для прем'єра нинішній скандал, безумовно, важливий: заявлена тема боротьби з корупцією в Нацбанку і секретаріаті Президента і присвоєний порятунок гривні - ефективна протидія планам опонентів "обваляти" Тимошенко в кризі і вбити таким чином можливість її лідерства на президентських виборах-2010.
Щойно вартість долара в обмінних пунктах стала знижуватися, уряд відразу поспішив приписати це досягнення скандальним заявами прем'єр-міністра. Мовляв, саме після того, як Юлія Тимошенко назвала речі своїми іменами, спекулянти злякалися і кинулися масово здавати долари. Однак вартість американської валюти почала знижуватися ще до заяв прем'єра, і Тимошенко, швидше за все, просто вдало вписалася в курсову динаміку на валютному ринку.
Завдаючи удару президенту, прем'єр вбиває одночасно двох зайців. По-перше, створює політичні передумови для проведення позачергових президентських виборів, на яких вона наразі - один із фаворитів. По-друге, домагається максимального зниження рейтингу як самого Віктора Ющенка, так і пропрезидентських політичних сил, що в світлі не знятих з порядку денного перевиборів Ради теж важливо. Очевидно, Тимошенко домагається відставки президента - добровільної чи примусової.
Політологи не виключають ні першого ні другого варіанту. В умовах нагнітання соціальної напруги в Україні президенту можуть не залишити іншого вибору, окрім як написати заяву про звільнення. Процедура імпічменту досить складна юридично, однак при бажанні реалізована. Для цього потрібно, щоб главу держави викрили в держзраді чи іншому злочині, 226 депутатів проголосували за відсторонення президента від посади, а потім тимчасова слідча комісія ВР має провести розслідування, сказали своє слово Конституційний і Верховний суди України. Після цього Рада 300 голосами може усунути президента. Слід зазначити, що в цій ситуації і президент буде піднімати питання про усунення з посади прем'єра. Найбільш реалістичний шлях - позачергові парламентські вибори і формування нової коаліції без БЮТ.
Результат цієї війни, як не парадоксально, залежить від позиції ...опозиційної Партії регіонів. Адже без голосів регіоналів в парламенті і без підтримки за його межами неможливо реалізувати ні рішення про відставку Кабміну, ні процедуру імпічменту, ні сценарій позачергових парламентських виборів. Яка вже тут боротьба з кризою! Політики, як і раніше, є головною загрозою української економіки, курсу гривні та доходів українців. Війна компроматів у владі лише прискорить розкручування нового витка української економічної кризи - це розуміють усі. Втім, як і те, що саме під знаком президентсько-прем'єрського протистояння, схоже, і буде проходити весь політичний 2009-й.
