DT: Сікорський: НАТО «не має бажання» приймати Грузію та Україну
Пан Сікорський – головний претендент на посаду генерального секретаря НАТО, якого альянс обиратиме у квітні, розповів The Daily Telegraph, що для обох цих країн членство – "досить віддалена перспектива".
Але він заперечив, що Росія, яка надає дуже великого значення перешкоджанню планам НАТО щодо розширення, здобула перемогу.
Україні та Грузії пообіцяли членство в НАТО на саміті в Бухаресті у квітні минулого року. Але тоді не говорилося про жодні дати, і чотири місяці потому Росія підняла ставки, здійснивши військове вторгнення в Грузію.
Пан Сікорський наголосив, що НАТО повинен "забезпечити реалізацію бухарестської домовленості" та "надійну обіцянку членства".
Однак на питання про наявність бажання прийняти Україну та Грузію в члени НАТО він відповів: "Не зараз. Наразі існує бажання заохочувати їх до реформ. Але я думаю, що всі наші інституції – і ЄС, і НАТО - "втомлені експансією".
Він додав: "Розширюватися завжди складніше реалізувати в часи рецесії".
Однак "втома від експансії" не означає перемогу Росії. "У мене не склалося враження, що Росія укріпила довіру до себе протягом останніх шістьох місяців, - сказав він. – Радянський Союз ніколи не перекривав поставки газу до Західної Європи. Радянські стратеги послуговувалися чудовим виразом – "співвідношення сил", що передбачало всі фактори, матеріальні та нематеріальні, які впливають на будь-яку ситуацію. Не думаю, що чи то за допомогою грузинської війни, чи то газового конфлікту, Росія покращила "співвідношення сил" на свою користь".
Пан Сікорський (45 років) втік з комуністичної Польщі та отримав політичний притулок у Великій Британії в 1982 році. Під час навчання в Пемброк-колледжі (Оксфорд) він був членом елітного клубу Буллінгдон разом із Девідом Кемероном та Борисом Джонсоном. Пан Сікорський прийняв британське громадянство – і як кажуть дипломати, не розставався зі своїм британським паспортом, поки не був призначений міністром закордонних справ Польщі у 2007 році.
У 1980-х роках він працював зарубіжним кореспондентом - писав матеріали про радянську окупацію Афганістану для The Sunday Telegraph. Ці знання про війну в Афганістані з перших вуст дають йому унікальну перевагу для того, щоб очолити НАТО, адже 55 тисяч військових альянсу знаходяться зараз на території цієї країни.
26 країн-членів альянсу скоріше за все оберуть нового генсека у квітні на саміті, присвяченому 60-ій річниці НАТО. Коли посли НАТО зустрінуться в понеділок, вони почнуть розглядати можливі кандидатури, серед яких – і прем’єр-міністра Данії Андреса Фог Расмуссена.
На запитання про те, чи може він стати наступним генсеком НАТО пан Сікорський відповів: "Я вважаю, що НАТО має зберегти свою роль лідера. Ми ведемо війну в Афганістані, яку не повинні програти. НАТО – найуспішніший альянс в історії, і про нього треба дбати. Я думаю, що на цю посаду необхідно призначати відповідно до заслуг".
"Мені дуже приємно чути про такі пропозиції, адже це означає, що Польща стала справжнім членом альянсу і що ми дійсно зробили вартісний внесок у НАТО, а отже заслуговуємо на те, щоб наша кандидатура на найвищу посаду розглядалася серйозно".
