Известия: Остання зміна в Артеку

До голодування обіцяють приєднатися тисячі працівників центру, які тепер можуть залишитися і без роботи, і без житла. Голод для них справа звична. Останні два роки вони в основному працюють без утримання, виживають природним господарством.

Але всі попередні роки в бюджеті хоча б закладалися гроші на фінансування табору, більша частина яких зникала під час прокачування через підконтрольне Ющенку Державне управління справами. Цього року коштів на фінансування Артеку не закладено навіть на папері, зимові зміни в таборі вперше скасовано.

Артек спорожнів. НЕ бракує йому тепер тільки щурів та котів диких невизначених порід. "Отруїти вас, чи що, або санепідемстанцію викликати?" - Лагідно розмовляє з котами двірник, який прибирає і без того чистий табір. Якщо б не шторм, який закидав табірні доріжки мулом та галькою, у нього б взагалі роботи не було. Дітей немає - значить, і смітити нікому.

Тут, в улоговині Артеку, тихо завмерло все - до політичного світанку. Біля шлагбаума на в'їзді більше не зустрічають суворі спецназівці, не перевіряють документи. Та й шлагбаум сам іржавий та скрипить. Корпуси, які побудували в 1960-ті роки, світять оголеною дранкою і посипають траву штукатуркою, як попелом. Нові, зі скла і бетону і з євровікнами, законсервовано до кращих часів.

Ще кілька місяців тому тут відпочивали діти з VIP-сімей - з охоронцями, мамками і нянька. Тепер тут зрідка ночують почесні постояльці табору. Номери тут – не аби які. Двокімнатні, кожен метрів по п'ятдесят, з величезними двоспальними ліжками (добре про дітей в Артеку піклуються) та вітальня з вікнами до підлоги, за якими гримить море. Кажуть, тут зупинялася дружина Ющенка, колишня американка Катерина. Спочатку, як стала першою леді, вона любила в Артек їздити, багаття запалювати, в скаутів грати. Задля її приїздів з головної стели табору збили радянські ордени - щоб не дратувати американські демократичні очі.

Потім Катерині набридло проводити в таборі форуми, і він став не потрібен владі. У VIP-корпусі, як і у всіх інших, перестали топити, сітка вогкості вкрила колишні суперєврошпалери. Тим, хто приїжджає сюди на ніч видають обігрівач - один на всі кімнати. Яку хочеш, таку і опалюй. А замість банних халатів пропонують щось схоже на шерстяне пальто - в ньому тепліше злидні переживати.

У корпусі, де раніше жили комсомольці, які приїжджали на свої семінари, бетонний гул та запах борщу, не вивітрилися навіть за час простою. У номері, де жили перші секретарі, двері перекосилися й зламалися. Тепер його вже неможливо розширити – просто розсунути спеціальні дверей і перетворити в зал засідання артеківського політбюро. Голодуючий директор Новожилов зараз більше буває в Києві, ніж в Артеку, намагається знайти гроші для порятунку табору. Але щоразу йому нагадують, що табір, за площею та ціною землі можна порівняти хіба що з Монако, - надто велика розкіш для дітей.

"Після розпаду СРСР унікальний комплекс вирішили зберегти. Україна під егідою ЮНЕСКО підписала угоду, в якій зобов'язалася утримувати Артек. У 1998-му, 2006-му і 2007-му уряд і Верховна рада підписували постанови та міжнародні договори про фінансування центру, але жоден пункт не виконали", - говорить Известиям Новожилов.

Про табір згадали, коли українській владі потрібно було розмістити тут дітей з Беслана та із постраждалого від повені Закарпаття. В оплату за гостинність артеківці отримали указ Ющенка про підтримку Міжнародного дитячого центру. Але Президент, господар свого слова, одразу його забрав назад. Грошей при цьому не виділив.

"Ми зуміли вистояти в бандитські часи, коли нас саджали в машини, вивозили на пустирі, погрожували, вимагали віддати землю, але нинішню епоху табір може не пережити", - говорить лідер профкому Артека Євген Баженов.

За його словами, Артек, який брав дітей навіть під час Другої світової, сьогодні має перетворитися в елітне котеджне містечко і ресторанно-розважальний комплекс. "За два роки відбулося 600 судових засідань з питань відчуження артеківської землі. Нам вдалося перешкодити продажу нашої берегової зони, але я впевнений - це ще не кінець, - говорить Известиям Новожилов. Він вважає, що Артек врятує передача під контроль міжнародних інститутів і створення нового керівного органу - Ради керуючих, до якої мають увійти представники Артеку, ЮНЕСКО та українського уряду.

Але це малоймовірно. В останні роки Артек став "золотою жилою", де відмиваються українські державні гроші. МВС розслідує факти зникнення 90 мільйонів доларів, призначених на реконструкцію Артека. Гроші зібрали в 2003-2004 роках, але табір їх так і не побачив.

У квітні 2007 року Господарський суд Криму намагався провести процедуру банкрутства Артека. Приводом став борг табору певній фірмі Професіонал - 88 тисяч доларів за реконструкцію пансіонату. Борг погасили, але історія з банкрутством тривала до січня 2008-го.

Працівники Артека побоюються, що їх територію можуть відібрати і передати українським олігархам. Росіян до табору не допустять. Про це свідчить заява української влади, що Артек нібито незаконно продав російському Внешторгбанку "дачу Брежнєва" Гліцинія. За даними українських спецслужб, дача відійшла росіянам у 2004 році, але це рішення досі оскаржують.

Українська влада так твердо вирішила не віддавати росіянам ні п'яді артеківської землі, що веде себе як собаки на сіні - і сама Артек не фінансуює, і знайти нових інвесторів не дозволяє. "Табір тримають на той пожежний випадок, якщо комусь із важливих персон потрібно буде тут відпочити", - кажуть у таборі.

Зараз над колишньою всесоюзною здравницею стоїть глухий туман, в якому губляться і голодуючий директор Новожилов, і напівбезробітній двірники, і пацюки, які наплодилися в безвладді, і шанси табору на виживання.