Bloomber: Путін звинувачує в газовій війні Буша, але «оптимістичний» щодо Обами

Учора в інтерв’ю на телеканалі Bloomberg Путін заявив про свій "стриманий оптимізм" щодо того, що оскільки в Білому домі тепер Барак Обама, відносини зі США покращаться. Новий президент сьогодні говорив по телефону з російським президентом Дмитром Медведєвим, розповів журналістам у Вашингтоні речник Обами Роберт Ґіббз.

Адміністрація Буша підтримувала заявки України та Грузії на членство в НАТО, проти чого виступає Росія, і планувала розмістити систему протиракетної оборони в Польщі та Чехії. США за адміністрації Буша також підписали хартію про "стратегічне партнерство" з Україною.

"Те, що відбувалося в Україні останніми роками, є значною мірою результатом дій попередньої американської адміністрації та Європейського Союзу, що її підтримував", – сказав 56-річний Путін.

Те, що відбувалося в Україні останніми роками, є значною мірою результатом дій попередньої американської адміністрації та Європейського Союзу, що її підтримував

Український Президент Віктор Ющенко та прем’єр-міністр Юлія Тимошенко ворогують, відколи прийшли до влади чотири роки тому під час так званої Помаранчевої революції, яка спалахнула після перемоги проросійського кандидата на сфальсифікованих президентських виборах. Під час революції Буш казав, що це "потужний приклад" руху назустріч свободі "для людей в усьому світі".

"Заручники"

Росія, яка забезпечує приблизно п’яту частину європейських потреб у природному газі через українські трубопроводи, та ЄС "стали заручниками цієї внутрішньополітичної ситуації", сказав Путін поблизу Великого Новгорода, центру торгівлі ІХ століття, що між Москвою та Санкт-Петербургом. "Саме ця внутрішньополітична ситуація в Україні не дала нам жодного шансу досягти остаточних домовленостей у газовому питанні".

Попри те, що в останні місяці правління Буша американсько-російські відносини дійшли до найбільшого занепаду за період після холодної війни, Путін сказав, є "певні сигнали" про те, що Обама переглядає ту політику, якій опонує Росія: зокрема, ПРО та форсоване приєднання України й Грузії до Північноатлантичного альянсу.

Буш здобув підтримку для розміщення запланованого протиракетного щита у Східній Європі після російської п’ятиденної війни з Грузією в серпні, кажучи [при цьому], що щит має відвертати атаки з Ірану та Північної Кореї. Медведєв, який став наступником Путіна в травні, повідомив у листопаді, що розмістить ракети близької дії та глушильні установки неподалік Польщі, аби "нейтралізувати" систему.

"Жодних зобов‘язань"

Обама сказав, що не має "жодних зобов‘язань" щодо щита і що хоче детальніше проаналізувати, чи справді він працюватиме, перш ніж вирішувати про розвиток чи закриття проекту.

Кажуть, гарантувати безпеку для України та Грузії можна різними способами і не конче приймати їх в НАТО просто зараз

"У наближених до пана Обами колах кажуть, що немає потреби з цим поспішати, що слід провести додаткове дослідження, і ми вітаємо такі заяви", – сказав Путін.

В іншому важливому для Росії питанні – розширення НАТО – також є "позитивні сигнали", продовжив Путін в інтерв’ю. "Кажуть, гарантувати безпеку для України та Грузії можна різними способами і не конче приймати їх в НАТО просто зараз, – сказав він. – Ми вітаємо це й готові взяти участь у будь-якій дискусії, щоб розробити найкращі варіанти для забезпечення міжнародної безпеки".

У Вашингтоні речник Національної ради безпеки при Білому домі Бенджамін Чанґ відмовився безпосередньо прокоментувати ремарки Путіна, але сказав, що нова адміністрація Обами зацікавлена в переговорах.

"Серйозний діалог"

"Ми зацікавлені в серйозному діалозі з Росією про співпрацю щодо майбутніх систем протиракетної оборони", – виголосив Чан заготовлену заяву.

"Президент висловив підтримку ПРО, якщо система працюватиме і якщо її можна виготовити й розмістити у фінансово відповідальний спосіб, – сказав він. – Якщо ми побачимо, що ці дві умови не можна виконати, то буде сенс призупинити проект".

Адміністрація Обами, сказав Чанг, "і далі консультуватиметься" з Польщею та Чехією про майбутні плани розміщення протиракетних установок.

Два американські експерти з Росії розповіли, що новій адміністрації ще належить виробити підхід до Росії й до питань, важливих для російських лідерів, як от ПРО.

"Адміністрація поки що тільки організовується, – сказав ДмитроСаймс, президент Центру Ніксона, який знаходиться у Вашингтоні . – Я тільки те і чую, що вони ще дебатують про ці питання. І не виглядає, що президент уже виробив свою думку".

Вибір часу, дипломатія

Чарльз Капчен, старший співробітник Ради міжнародних відносин у Вашингтоні, сказав, що заяви про Росію та протиракетну оборону, які Обама робив під час передвиборної кампанії, свідчать про "принципову підтримку розміщення" системи. Але водночас не обійтися без "переосмислення вибору часу, розміщення й дипломатії".

Капчен назвав коментарі Путіна в інтерв’ю "однозначно набагато бажанішими", ніж листопадові погрози Медведєва розмістити нові російські ракети в разі встановлення американської протиракетної системи у Східній Європі.

"Це знак: росіяни хочуть бути відкритими до співпраці з адміністрацією Обами", – зазначив Капчен, який також викладає міжнародні відносини в Джорджтаунському університеті.

Саймс сказав, що Обама, держсекретар Гілларі Клінтон та інші високі посадовці мусять відповісти на базове політичне питання, що для США важливіше: протистояти зусиллям Росії у відновленні її впливу серед колишніх радянських республік чи убезпечити співпрацю країни щодо таких питань, як поширення ядерної зброї та Середній Схід.

"Не думаю, що адміністрація Обами серйозно фокусується на цій дилемі", – зробив висновок Саймс.

Повільніше

І все ж, здається, Обама рухатиметься – щонайменше повільніше за свого попередника – до протиракетної оборони та розширення НАТО, сказав Ендрю Качінз, аналітик вашингтонського Центру стратегічних та міжнародних досліджень. А це вже саме по собі матиме вплив, додав він.

"Це дасть людям Обами можливість змінити негативну траєкторію відносин", – сказав Качінз.

У сьогоднішній телефонній розмові Обама й Медведєв висловили намір докласти "всіх зусиль на відновлення потенціалу російсько-американських відносин" та вирішити непорозуміння, йдеться в електронній заяві прес-служби президента Росії. Також сказано, що двоє лідерів планують зустрітися в найближчому майбутньому.

Міжнародна безпека

Спробам Буша пришвидшити вступ України та Грузії в НАТО дали різку відсіч західноєвропейські країни. У грудні адміністрація Буша підписала "хартію про стратегічне партнерство" з Україною, яка обіцяє "зміцнювати кандидатуру України на членство в НАТО", й уклала подібну угоду з Грузією 9 січня.

Нова спроба переглянути ці домовленості на президентському рівні – найкраще підтвердження того, що політична нестабільність в Україні є загрозою для енергетичної безпеки Європи

У домовленості, підписаній, коли Україна обговорювала з Росією ціну на газ і транзитний тариф, США також зобов’язалися "тісніше співпрацювати у відновленні й модернізації газотранспортної інфраструктури в Україні".

Переговори між Україною та експортером російського газу ВАТ Газпром зазнали поразки наприкінці грудня, спонукавши Росію перервати поставки спочатку в Україну, а потім і через Україну в більш ніж 20 країн на майже два тижні. У Газпромі сказали, що американсько-українська домовленість щодо трубопроводів була "підозрілою", і припустили, що Україна "танцювала під музику" Сполучених Штатів.

Путін і Тимошенко, за посередництва ЄС, підписали договір 19 січня, щоб відновити газові поставки. Десятирічний контракт зобов’язує Україну платити більше за російський газ, а "Газпром" – платити Україні вищу транзитну ставку. Проте Ющенко незадоволений угодою і прагне нових переговорів "не пізніше як улітку", сказав Олександр Шлапак, перший заступник глави Секретаріату Президента, 23 січня.

"Нова спроба переглянути ці домовленості на президентському рівні – найкраще підтвердження того, що політична нестабільність в Україні є загрозою для енергетичної безпеки Європи", – прокоментував Путін учора.