Переключиться на мобильную версию

НГ: Янукович перетворюється на Кучму

Назад к разделу Мир о нас
Перший принцип, який треба пам'ятати, починаючи розбиратися в російсько-українських відносинах, свідчить: "В Україні немає проросійських політиків, в Україні немає проамериканських політиків, в Україні є українські політики". Підпис: Володимир Путін, пише.
На відносини між Москвою і Києвом чекають нові 90-ті?
На відносини між Москвою і Києвом чекають нові 90-ті?
АР

Двадцять років сучасної незалежності України вже можуть дати нам деяку їжу для роздумів про циклічність її історії. З лімітрофного становища країни, розіпнутою між європейським та російським економічними центрами, випливає те, що її лідер може сповідувати на вибір тільки одну з двох ідеологій: або "шлях на Захід", спробу інтеграції в Європейське співтовариство і ідеологічне зближення зі США як противагу Росії в логіці холодної війни, або спробу зберегти нейтралітет і "всидіти на двох стільцях".

У першому випадку ми маємо справу з сильною антиросійською риторикою і з так званими західняцькими цінностями, проте все це супроводжується демократичною процедурою виборів і повною свободою слова. Тому не дивно, що ні Кравчук, ані Ющенко не змогли переобратися на другий термін, а президентство останнього розхитували урядові та парламентські кризи. Це нормальний процес формування "молодої демократії". У другому ж випадку ми стикаємося зі загасанням національних суперечок, відсутністю певної яскраво вираженої ідеологічної лінії, лавіруванням між групами інтересів, переділом власності (оскільки президент представляє інтереси певного бізнес-клану), посиленим тиском на ЗМІ і активним використанням адміністративного ресурсу в ході виборів. Починаючи як видатний "кучміст" і невдалий наступник Леоніда Кучми на президентській посаді, Віктор Янукович і зараз крок за кроком повторює шлях свого політичного вчителя.

Ми маємо справу із сильною антиросійською риторикою і з так званими західняцькими цінностями, проте все це супроводжується демократичною процедурою
виборів і повною свободою слова

По-перше, чинному президентові Україні належить ще вийти з-під опіки тієї бізнес-спільноти, яка привела його до влади. Як свого часу Кучма зміг піднятися над дніпропетровським кланом і стати главою "всієї України", а не виразником інтересів певних бізнес-структур, так і Януковичу доведеться перерости і Ахметова, і донецький клан. Подібний розвиток подій не відкидає участі в переділі власності і російських гравців, хоча їх кількість буде зведено до мінімуму. Янукович не може "продати Україну" російському бізнесу, не втративши при цьому підтримки українського великого капіталу і не уникнувши звинувачення в "зраді Батьківщині". Але і західний капітал не зможе прийти в Україну, не привізши з собою в обозі звинувачення в "авторитарному стилі правління" і "утиску прав і свобод людини".

По-друге, Янукович, як і Кучма, приречений проводити в життя політику багатовекторності, намагаючись дотриматися балансу між європейським та російським впливом. Бажання України отримати "особливий статус" не нове. Ще перший секретар ЦК Компартії України Петро Шелест ставив питання про надання Українській РСР права самостійної зовнішньої торгівлі, що свого часу викликало великий переполох в Москві.

Росія йому платить лише за те, що він "не Ющенко", Європа - за те, що після Ющенка він "не здав Україну Путіну", адже довгий час і в американських, і європейських ЗМІ Янукович короткозоро розглядався як"людина Кремля"

Насправді Янукович потрапив у набагато більш виграшне становище, ніж свого часу Кучма. Четвертий президент України може видобувати прибутки прямо з повітря, при цьому абсолютно нічого не роблячи. Росія йому платить лише за те, що він "не Ющенко", Європа - за те, що після Ющенка він "не здав Україну Путіну", адже довгий час і в американських, і європейських ЗМІ Янукович короткозоро розглядався як "людина Кремля". Лавірувати просто: Євросоюзу гарантується, що Україна ніколи не вступить у Митний союз і не визнає незалежність Абхазії і Південної Осетії; Росії - що братня республіка не стане частиною НАТО і буде зберігати нейтралітет. Звідси й нечувані вигоди, наприклад, від договору "Газ-Флот", де Росія за "символ Чорноморського флоту" заплатила дуже несимволічними доларами і кубометрами.

Кінець політиці багатовекторності може покласти тільки жорстка позиція президента Медведєва. Нещодавно Україні вже було відмовлено в "особливому статусі" в рамках Митного союзу. З-під Януковича висмикують другий стілець і просять нарешті визначитися з пріоритетами. У таких умовах, як показує весь досвід пострадянської політики, "ображена" держава повинна повернутися обличчям до Європи. Звідси по-третє: у Леоніда Кучми свого часу був дуже талановитий переговірник із західними кредиторами, а саме - глава ЦБ України Віктор Ющенко. Така ж людина і з такими ж амбіціями є і в оточенні Януковича. Президентські вибори 2010 року показали, що віце-прем'єр України Сергій Тігіпко, який був ще міністром економіки в уряді Ющенка при Кучмі, має дуже великі шанси скласти в майбутньому реальну альтернативу чинній владі.

Янукович, як і Кучма, повторює одну найдурнішу помилку української політики. Він
намагається посадити Юлію Тимошенко. Першу спробу в 1999 році зробив Леонід Кучма, протримавши Тимошенко в СІЗО 42 дні за звинуваченням в контрабанді
російського газу"

По-четверте, Янукович, як і Кучма, повторює одну найдурнішу помилку української політики. Він намагається посадити Юлію Тимошенко. Першу спробу в 1999 році зробив Леонід Кучма, протримавши Тимошенко в СІЗО 42 дні за звинуваченням в "контрабанді російського газу". Другий підхід зараз здійснює вже Янукович, який "дав санкцію" на арешт Юлії Тимошенко за "перевищення повноважень" під час підписання газових угод з Володимиром Путіним у 2009 році. В обох випадках чинна влада піднімає рейтинг Тимошенко.

Маючи до першого арешту образ олігарха (який на всьому пострадянському просторі від Прибалтики до Росії прирівнюється до "ворога народу") і союзниці Павла Лазаренка, який пізніше потрапив у десятку найбільш корумпованих світових чиновників, Тимошенко вийшла з в'язниці "жертвою режиму" і "народною заступницею ". Це були перші камені, закладені у фундамент образу помаранчевої принцеси. Зараз, приречена після поразки на президентських виборах на повільне забування і критиканство, Юлія Тимошенко, котра випала з поточного придворного життя, завдяки арешту знову актуалізована в політичному полі, знову набирає очків, знову набуває ореолу мучениці від режиму за надуманими звинуваченнями "злочинної обкомівської банди". Ось вже дійсно, "фобію Тимошенко" у чинної влади можна пояснити хіба що обкомівським мисленням.

Якщо виходити з системного порівняння періодів правління Януковича і Кучми, можна
спрогнозувати впевнену перемогу Партії регіонів на парламентських виборах в Раду у 2012 році і перемогу Януковича на наступних президентських виборах

Сьогодні, якщо виходити з системного порівняння періодів правління Януковича і Кучми, можна спрогнозувати впевнену перемогу Партії регіонів на парламентських виборах в Раду у 2012 році і перемогу Януковича на наступних президентських виборах. Обидві кампанії відбуватимуться при широкому використанні адміністративного ресурсу. Прогнозувати точніший підсумок президентської кампанії поки складно, оскільки Україна перебуває в найжорстокішій економічній кризі, яка при появі нових лідерів в лавах опозиції може цілком перерости в кризу політичну.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

 

Эта же новость на Корреспондент.нет
Комментариев (0)
Реклама
Мы в соцсетях
Реклама
Реклама
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее здесь