В Україні набув чинності закон про судову реформу
Згідно з повідомленням Мін'юсту, закон було опубліковано у спеціальному випуску офіційного вісника України від 30 липня. Водночас, цей закон опубліковано в парламентській газеті Голос України від 3 серпня. Закон набуває чинності з дня опублікування.
Як повідомлялося, Президент України Віктор Янукович схвалив закон про судоустрій та статус суддів. Рада прийняла нову редакцію закону про судоустрій та статус суддів 7 липня.
Закон визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні. Закон, зокрема, передбачає створення Вищого спеціалізованого суду з цивільних і кримінальних справ, який буде діяти як суд касаційної інстанції. Таким чином, ліквідується інститут подвійної касації і забезпечується єдиний підхід до розгляду справ у касаційному порядку.
Також закон передбачає надання Вищій раді юстиції права призначати і звільняти голів і заступників голів судів за поданням відповідної ради суддів. Крім того, законом про судоустрій встановлюється порядок, згідно з яким кожен суд загальної юрисдикції є окремим розпорядником бюджетних коштів, що зробить неможливим втручання в його діяльність при виділенні бюджетних коштів та їх використання.
Учора, 2 серпня, Президент України доручив вжити заходів для реалізації цього закону. Як повідомила прес-служба Президента, про це йшлося під час зустрічі Віктора Януковича із заступником глави його Адміністрації Андрієм Портновим. У контексті набуття чинності закону про судоустрій, Президент дав низку доручень уряду, Міністерству юстиції. Як зазначив після зустрічі Портнов, йдеться про забезпечення неухильного виконання вимог закону, поліпшення матеріально-технічного забезпечення судів і т.п.
"Президент дав доручення виконати вимоги закону щодо створення в Україні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, збільшити фінансування судових органів", - сказав, зокрема, Портнов.
Мовне питання
Напередодні набуття чинності закону про судоустрій в Партії регіонів заявили про прогрес у даному законі, що стосується мовного питання, а депутат у БЮТ - певні загрози.
Про те, що новий закон в частині вирішення мовного питання є прогресивним, сказав народний депутат-регіонал Володимир Зубанов. Нардеп, зокрема, зауважив, що під час судового процесу людина повинна спілкуватися тією мовою, яка для неї найбільш зручною і якою вона може "в повному обсязі" захистити свої права. Сьогодні в Україні, за словами Зубанова, всі знають російську мову, і тому немає ніяких підстав для невикористання її в судовому процесі. "Всі досконало знають російську мову. Тому нічого страшного не буде, якщо якась людина на суді скаже: "Давайте спілкуватися російською мовою, тому що я не зовсім розумію терміни українською", - сказав регіонал.
У свою чергу, народний депутат від БЮТ Сергій Власенко зазначив, що прийнятий закон, "незважаючи на оптимістичні реляції представників коаліції, практично нічого не змінює в даному питанні". За його словами, в законі про судоустрій статтею 12 "Мова судочинства та діловодства у судах" передбачено, що судочинство і діловодство в судах України здійснюється державною мовою. Водночас, суди повинні забезпечувати рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Також даною статтею передбачено, що суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Також, як зазначив Власенко, законом визначено, що в судах, поряд з державною, можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин згідно із Законом "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" у порядку, встановленому процесуальним законом. Використання в судочинстві регіональних мов або мов меншин гарантується державою і забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Як сказав бютівець, цим законом, по суті, визначено, що держава за кошти державного бюджету має забезпечувати в разі потреби перекладача. За його словами, виходячи з нинішньої ситуації, це виконати неможливо, оскільки коштів не вистачає навіть на діяльність суддів, не кажучи вже про перекладачів. "Практично забезпечити перекладача буде неможливо", - сказав депутат. Власенко наголосив, що, по суті, цей закон нічого не змінює в порівнянні з тими нормами, які були до його прийняття, в частині мовного питання.
Водночас, зазначив Власенко, існує загроза того, що коаліція може внести зміни до Закону Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. За його словами, ця хартія в частині застосування мов у судочинстві передбачає різні форми захисту використання регіональних мов або мов меншин. "Як правило, таких способів захисту чотири: передбачити, що суди за клопотанням однієї зі сторін процесу здійснювали провадження регіональними мовами або мовами меншин; гарантування обвинуваченій особі користуватися своєю регіональною мовою; передбачити, щоб клопотання і докази не розглядалися як неприйнятні виключно на тій підставі, що їх сформульовано регіональною мовою; дозволити складати клопотання, документи, пов'язані з судочинством, згідно з регіональними мовами", - розповів Власенко.
За його словами, цю хартію Україна ратифікувала частково, і в нашій державі застосовується тільки один спосіб захисту регіональних мов - передбачити, щоб клопотання і докази не розглядалися як неприйнятні виключно на тій підставі, що їх сформульованіо регіональною мовою. Власенко зауважив, що якщо коаліція внесе зміни до закону про ратифікацію хартії, і стануть прийнятними всі способи захисту, то "у нас може скластися ситуація, що суди за клопотанням однієї зі сторін процесу змушені будуть здійснювати провадження регіональною мовою".
"Уявіть собі, що в Чернівецькій області слухається справа, і однією зі сторін процесу є особа, наприклад, гагаузької національності, а всі інші є українцями, але етнічними росіянами, тобто людьми, які володіють російською мовою. У такій ситуації весь процес може слухатися гагаузькою мовою", - сказав депутат. Він висловив надію, що коаліція, розуміючи ситуацію, не буде вдаватися до необдуманих кроків і не буде вносити змін до Закону Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.
Нагадаємо, раніше ЗМІ зазначали, що Янукович реформує кримінальну юстицію за прикладом Європи і США. Опозиція заявляла, що процес прийняття закону про судоустрій - профанація, а саму судову реформу назвала неконституційною.