Сьогодні євреї всього світу святкують Песах
Єврейська Пасха - це свято весни (ХАГ ха-Авів) і свободи, пов'язане із виходом (агада) євреїв з Єгипту.
Відзначати його починають напередодні 15 числа місяця нисана (за єврейським місячним календарем), що припадає на березень-квітень (за григоріанським календарем). Вважається, що саме в цей день близько 1200 року до нашої ери пророк Мойсей вивів ізраїльтян із Єгипетського царства, звільнивши їх від 400-річного рабства.
Слово "песах" (Великдень) має два значення: "проходження повз" та "перехід". Двоїсте і трактування свята. Крім виходу ізраїльтян, яких вів Мойсей через Чермное (Червоне) море, згадується ще одна подія, що передувала виходу євреїв з Єгипту.
За старозавітною легендою, фараон наполегливо не дозволяв ізраїльському народу піти, і тоді в одну ніч Господь вразив первістка у кожній родині єгиптян. Єврейським же родинам перед цією "стратою єгипетською" веліли зарізати ягня і кров'ю його помазати двері. Бачачи такий знак, ангел смерті проходив повз будинки іудеїв. Тільки після загибелі єгипетських первістків фараон дозволив євреям залишити Єгипет.
Послідовники іудаїзму відзначають паску вісім днів. Протягом усього тижня в їжу не вживається нічого квасного (хамец). Перед Песах усе квашене збирається і спалюється або продається іновірцям. Посуд, що використовують під хамец, можна вживати тільки після спеціальної обробки у вогні або киплячій воді.
Кульмінаційним моментом святкування єврейського Великодня є вечірня трапеза (седер), яка влаштовується в першу і в другу ночі свята. Під час седера в певній послідовності читають оповідання про вихід з Єгипту. На столі обов'язково присутні символічні страви, розкладені на кеарі - посуді, що використовується тільки для пасхального седера.
Мацу їдять в пам'ять про те, що під час виходу ізраїльтяни пекли прісні коржі, бо не могли чекати, поки тісто підійде. Гірка і терта зелень (марор і хазерет) символізує гіркоту єгипетського рабства. Її прийнято мачати в солону воду, яка символізує сльози, пролиті ізраїльтянами в Єгипті, і море, яке вони перейшли. Суміш з тертих яблук, фініків, горіхів та вина (харосет) нагадує своїм кольором глину, з якої поневолені євреї робили цеглини.
На кеару кладуть ще три символічні страви, які не їдять: прожарений шматок баранини з кісточкою (зроа) - нагадування про пасхальне ягня, яке не приносили в жертву з часів руйнування Єрусалимського Храму, круте яйце (бейца) - символ народження нового життя народу, який вийшов з рабства, і весняний овоч (карпас).
За трапезою випивають чотири келихи червоного вина, що відповідають чотирьом фразам Книги виходу про позбавлення ізраїльтян від єгипетського ярма, а також чотирьом чашам, що згадуються в Книзі буття в розповіді чашників про свої сни Йосипові.
За традицією прийнято наповнювати ще п'ятий келих і залишати його для пророка Іллі, який повернеться на землю, щоб сповістити про прихід очікуваного іудеями Машіаха (месії) і настання "дня Господнього, великого і страшного". Його очікування особливо напружено в цю святкову "ніч пильнування", тому наприкінці седера в ознаменування "неспання духу" відкривають вхідні двері.
Однією із обов'язкових умов седера є запрошення до участі в трапезі всіх нужденних, а також тих, хто не може відзначити свято в колі своєї родини. Трапезу закінчують словами: "У майбутньому році - у Єрусалимі!".
У синагогах під час пасхального богослужіння читається Пісня Пісень, що відображає зв'язок Песах з двома архаїчними сільськогосподарськими святами: святом нового приплоду худоби, коли приносили в жертву однорічне ягня, і святом перших жнив, коли знищували старий хліб, а з прісного тіста випікали новий - Маца. Згодом ці свята було об'єднано торжеством на честь виходу з Єгипту - народження єврейського народу як нації.
В Ізраїлі Песах - пора масових екскурсій і паломництво в Єрусалим.