Грудні імплантати: краса виправдовує ризик?

Новина про те, що французьке мінохорониздоров'я має наміррекомендувати приблизно 30 тисячам жінок позбутися силіконових груднихімплантатів, викликала легку паніку і в інших країнах - зокрема, в Британії.Близько 40 тисяч британок мають схожі гелеві імплантати.

Йдеться не про будь-які імплантати, а про виготовленіфранцузькою фірмою Poly Implant Prothese (PIP) з використанням промисловогосилікону замість спеціального медичного.

Фірма таким чином економила близько 1 млн євро на рік, покине з'ясувалося, що їхня продукція частіше за інші розривається, внаслідок чоговміст починає протікати безпосередньо в організм жінки.

А після того, як минулого року французька влада з'ясувала,що компанія PIP неправильно вказала у своїх звітах, який тип силікону вонавикористовувала, ці імплантати зняли з виробництва.

Однак у грудях тисяч жінок вони залишилися, і теперспеціально створена французьким урядом комісія має до кінця цього тижнявирішити - чи рекомендувати жінкам виймати ці імплантати і якщо так, то хто оплачуватимецю недешеву операцію, яка в приватних клініках може коштувати до 10 тис доларів.

Як сказав у вівторок представник французького міністерстваохорони здоров'я, "якщо в рекомендаціях буде сказано, що на сьогоднішнійдень ніякого явного ризику немає, то ми на цьому завершимо. Якщо ж комісія скаже,що в якості запобіжного заходу краще б ці імплантати вийняти, то ми так і вчинимо".

Однак деякі французькі пластичні хірурги висловилися рішучіше,наполягаючи на тому, що йдеться про шахрайство і загрозу для здоров'я.

Незважаючи на те, що вже відомо, що в імплантатах PIPмістився немедичний силікон (за деякими даними, той, який використовується длявиготовлення матраців), не простежено чіткого зв'язку між присутністю такої речовинив організмі і можливим розвитком ракової пухлини.

Тим часом у Франції у восьми жінок з імплантатами PIP буловиявлено рак, причому у п'яти з них - рак молочної залози, а одна померла відрідкісної різновиду раку - анапластичної великоклітинної лімфоми, що власне ізмусило лікарів звернути більше уваги на якість цих імплантатів.

Проведені після цього випадку дослідження не виявилизалежності між наявністю імплантату і розвитком пухлини, хоча в червні цьогороку американське Управління з контролю за якістю харчових продуктів ілікарських препаратів (FDA) заявило, що жінки з грудними імплантатами(незалежно від їхнього типу) можуть мати трохи підвищений ризик розвиткуанапластичної великоклітинної лімфоми. Згідно з даними FDA, в усьому світі у 34жінок, що збільшили груди, виявили цей тип раку.

Що стосується французьких PIP-імплантів, то відтоді, як буловиявлено їхні дефекти. у 523 француженок їх вже видалили.

Британські медики, втім, вважали за краще відразу ж знизитизагострення пристрастей, заявивши, що у британських жінок, що зробили операціїзі збільшення або реконструкції грудей і мають імплантати PIP, нічого подібногоне виявлено і "немає жодних причин, щоб їх видаляти".

"Немає жодних свідчень, що підтверджують необхідністьпланового видалення імплантату PIP або будь-якого іншого на гелево-силіконовійоснові", - сказано в заяві британського Агентства з регулювання медичнихпрепаратів (MHRA), яке закликало жінок не панікувати.

Як пояснила Бі-бі-сі директор MHRA Сюзанна Ладгейт,агентство вивчило цю проблему з трьох боків - токсичності імплантатів, їхнього впливуна розвиток раку і безпеки для матерів, що годують, і не виявило жоднихпротипоказань.

Але є й інший погляд на це нагальне питання - і не тільки всередовищі пацієнтів і сторонніх спостерігачів.

Тамара Вороніна, пластичний хірург з лондонської престижноїХарлі-стріт, каже, що багато сучасних жінок абсолютно очевидно перебувають підгіпнозом моди і краси, проте вони занадто неосвічені в тому, що стосуєтьсявпливу різних речовин на власний організм.

За її словами, жоден лікар не поставив би собі такийімплантат, оскільки він більше розуміє фізіологію і анатомію організму, і такіімплантати не фізіологічні.

"Все, що не фізіологічно, може обернутися проти твогоздоров'я, - говорить доктор Вороніна. - Якщо ми молоді, ми це терпимо, хочарізні люди по-різному реагують на такі речі. Я, наприклад, не знаю жодної жінки-пластичногохірурга, яка б собі зробила пластичну операцію на обличчі".

Як свідчить московський пластичний хірург Вадим Баков, вРосії випадки, коли пацієнтка хоче "просто так" збільшити груди,досить рідкісні. В основному на цю операцію приходять молоді жінки, які післянародження і грудного годування одного або декількох дітей хочуть повернутисвоїм грудям колишню форму.

А комусь потрібно реконструктивна хірургія, коли післявидалення грудей внаслідок розвитку пухлини жінка все-таки хоче, щоб під одягомнапівкруглих горбки було два, а не один.

Чи йти їй на таку операцію, і якщо так, то як обрати якіснийпродукт - при тому, що ринок зараз затоплений різними імплантатами?

Вадим Баков каже, що йому доводиться робити багато повторнихоперацій, і він мимоволі бачить, як виглядають деякі грудні "протези"після закінчення певного терміну.

"Відмінність в основному в оболонці цих імплантатів і втехнологічному процесі їх виготовлення, - каже він. - Деякі з них не витримуютьмеханічних навантажень, деякі мають недостатньо якісну оболонку, яка післяпевного часу викликає відторгнення навколишніх тканин, тобто навколо нього утворюєтьсядосить щільна капсула".

У практиці доктора Бакова були випадки, коли доводилосявиймати і скандальні імплантати французької компанії PIP після того, як їхняоболонка розривалася, і це в кращому разі призводило до "незадовільногозовнішнього вигляду", а в гіршому - до запальних процесів.

Якщо вже наважитися на зміну грудей, важливо також обрати нетільки якісний імплантат, а й якісного хірурга, тим більше, що перше перебуваєв прямій залежності від другого. Як говорить Вадим Баков, "тут компромісубути не може".

Найбільш поширеними імплантатами вважаються силіконові ісольові, тобто заповнені фізіологічним розчином. За словами фахівців, одна знайчастіших проблем, яку може викликати будь-імплантат, - це виникнення рубців.Інша - розрив оболонки і протікання рідини в організм, проте це часомзалишається непоміченим для жінки.

У 1991 році в Британії були вилучені силіконові імплантати зполіуретановою оболонкою, коли виникли побоювання, що вони можуть впливати навиникнення ракової пухлини. Під час досліджень, які показали, що ризикмінімальний і становить менше 1 випадку на 1 мільйон, їх у 2005 році зновуповернули на ринок. З початку 1990-х силіконові імплантати в принципі сталивважатися нетоксичними після відповідного дослідження, проведеного в США.

Є думка, що сольові імплантати все ж кращі, тому що навіть уразі розриву в організмі жінки буде надходити лише фізрозчин, який згодом вийдез організму природним шляхом. Однак такі імплантати швидше втрачають форму, атакож, як свідчать споживачі, викликають "зморшкуватість шкіри", аіноді і зовсім "згортаються".

У 2000 році виникла ситуація, коли британська MHRAрекомендувала жінкам, що носять соєві імпланти, їх видалити через ризикрозвитку запалень.

Однак навіть найкращі і найпружніші з них не вічні - термінпридатності імплантатів складає від 10 до 15 років, після чого рекомендуєтьсяїх видаляти і вставляти нові або задовольнятися тим, що є.