Математики вивели схему вбивств Чикатило

Американські математики розробили модель роботи мозку, що пояснює, як серійний маніяк Андрій Чикатило вибирав свої жертви і чому вбивав їх через конкретні проміжки часу.
Математики вивели схему вбивств Чикатило
АР

Роботадослідників опублікована в електронній бібліотеці Корнельського університету.

Чикатило є однимз найвідоміших серійних вбивць. Своє перше вбивство він скоїв у 1978 році врадянському місті Шахти, а останнє - у 1990 році. За цей час маніяк позбавивжиття 54 людини, серед них безліч дітей і жінок.

Михайло Симкін іВвані Ройчоудхурі з університету штату Каліфорнія у Лос-Анджелесі (США)проаналізували поведінку маніяка з математичної точки зору і з’ясували, що вонадобре вкладається у відому математичну функцію під назвою "чортові сходи".

Графік цієїфункції схожий на сходи з нерівними по своїй довжині рівнями, висота якихпоступово зростає при русі від нуля до одиниці. Як пояснюють вчені, хроніказлочинної діяльності Чикатило нагадує ці сходи: кількість вбивств зростала поекспоненціальному закону, а тимчасові проміжки між ними скорочувалися приблизноза тим же принципом.

Симкін іРойчоудхурі передбачили, що цей феномен пояснюється тим, що у мозку Чикатилобула присутня група нервових клітин, що відповідала за бажання скоїти черговевбивство, і ці нейрони поступово нарощували свою активність і досягали деякоїкритичної межі. У цей момент бажання скоїти злочин ставало нестерпним, щозмушувало Чикатило іти на пошук чергової жертви. Після здійснення вбивствачастина клітин "вимикається" на деякий час, а потім все повторюється.

Керуючись цієюідеєю, математики розробили просту комп’ютерну модель, що описує збільшення активностіспівтовариства нервових клітин з часом. Учені простежили за роботою моделіпротягом 12 "віртуальних" років і порівняли графік активності нервових клітин зчасом здійснення вбивств.

Виявилось, щорезультати роботи моделі були дуже близькі до часу скоєння реальних злочинів.Симкін і Ройчоудхурі вважають, що точність їх роботи можна покращити, якщододати додатковий чинник – "успішність вбивства". Як пояснюють автори, невдачірідко зупиняють серійних вбивць, які часто намагаються знайти нову жертвунаступного ж дня після невдалої спроби.

Крім того, модельматематиків продемонструвала цікаву особливість серійних маніяків - шанси на скоєннячергового злочину будуть набагато вищими після нещодавно скоєного вбивства, ніжпісля тривалої перерви між злочинами. Схожа залежність прослідковується і вреальності.

Нагадаємо, у 2009році математики з Канади розрахували оптимальну стратегію боротьби згіпотетичною навалою зомбі: створена ними модель нагадує модель поширення ідейсеред людей.


Не пропусти другие интересные статьи, подпишись:
Мы в социальных сетях
x
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее...
This website uses Cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more... Ознакомлен(а) / OK