Лужков написав п'єсу у віршах
Центральною подією твору, уривки з якого вперше будуть опубліковані в черговомуномері журналу Русский пионер, стає суд над філософом Сократом, що відомий тим, що вперше направивувагу філософів на значення особистості.
Починається п'єсазі слів глашатая: "Афіни, слухайте, слухайте, слухайте! / Зараз Фрасибулбуде говорити / Про те, як раніше афіняни жили, / А також про те, як потрібно нам жити".
Дійовими особами п'єси екс-мера стали реальніісторичні персонажі часів Сократа, в тому числі і сам філософ. Одним з головнихгероїв свого твору Лужков зробив Фрасибула - давньогрецького афінськогодержавного діяча і полководця часів Пелопоннеської війни (431-404 рр.. Дон.е.).
За політичними поглядами він був прихильникомпомірної демократії. Після початку правління так званих тридцяти тиранів Фрасибуляк супротивник усталеного олігархічного режиму був вигнаний з Афін, але урезультаті очолив демократичну опозицію, яка повалила олігархію і відновиладемократію.
Також серед персонажів п'єси "Аніт - соратникФрасибула, багач, ідейний натхненник нової влади, Меле - головний обвинувачСократа, бездарний віршотворець, розлючений на всіх, Лікон - оратор, демагог,який шукає слави і визнання, Платон, Ксенофонт, Лісій- найкращі учні Сократа" та інші.
Крім того, утексті присутні Чорний і Білий хор - один виступає обвинувачем Сократа іназиває його "ворогом батьківщини і влади", інший захищає його ііменує "ворогом божевілля влади".
Лужков займав пост мера Москви протягом 18 років(1992-2010). Був звільнений "у зв'язку зі втратою довіри президента Росії".Протягом дев'яти років (з 2001 року) був також співголовою Вищої ради партії Единая Россия, з якої вийшов одразу після відставкиз посади мера.
