Політичні переконання роблять людину "дурнішою"
У дослідженні брали участь 1111 добровольців,яких розділили на групи республіканців і демократів. До початку експериментувсі вони пройшли спеціальну перевірку , на основі якої їм присвоювали індексматематичної грамотності.
Потім вони повинні були вирішити один ізваріантів спеціального завдання.
У завданні говорилося про якесь дослідженнявластивостей крему, призначеного для усунення висипу. Декому цей крем допомагає,у декого крем викликає посилення висипу. У тих людей, які не використали крем,- стверджувала анкета - висип може пройти сам або ж навпаки, посилитися.Результати всіх чотирьох груп (використовували/не використали і зменшився/посилився) були представлені в анкеті.
Учасники дослідження, базуючись на отриманихданих, повинні були дати відповідь на питання : використання крему у середньомупризводить до посилення або ослаблення висипу?
На основі зібраних даних учені будувализалежність між математичною грамотністю реальних піддослідних та кількістюправильних відповідей. Як і слід було очікувати, залежність виявиласяпозитивною, причому і консерватори, і ліберали справлялися із завданнямоднаково добре.
Однак половині учасників дослідження давализавдання, де замість задачки із кремом потрібно було відповісти на політизованепитання - результат запровадження "заборони на носіння прихованої зброїгромадянами у публічних місцях" у деяких гіпотетичних містах.
Причому цифри того, як впливала заборону або їївідсутність на злочинність були ті самі, що і в завданні про крем, алесправлялися із завданням добровольці абсолютно по-іншому.
З'ясувалося, що коли правильна відповідь ванкеті не збігалася з переконаннями учасників експерименту, вони починалипомилятися.
Наприклад, демократи (які традиційновиступають за введення обмеження на носіння зброї) майже у 100 відсоткахвипадків правильно відповідали на питання тоді, коли правильним варіантом було"введення заборони зменшує злочинність". Але коли правильною відповіддюбуло "введення заборони збільшує злочинність", вони починали сильнопомилятися.
У випадку з консерваторами результативиявилися дзеркальними - вони теж починали помилятися, але у протилежнихваріантах.
Особливо здивував авторів дослідження той факт,що найбільше помилок допускали найбільш математично грамотні учасники .
Раніше вчені виявили, що найглибші переконаннялюдини - її релігія, національна ідентичність та етичний кодекс - обробляються особливою областю мозку, на відміну від менш значимих принципів, від якихлюдина, в принципі, готова відмовитися під тиском або за відповідну матеріальнунагороду.
