Петро Оленич і колізія підсудності: чому справа має шанси дійти до Стразбурга

Справа Петра Оленича, екс-заступника Голови КМДА, стала прикладом того, як дві паралельні правові позиції Верховного Суду щодо підсудності можуть впливати на долю кримінальних проваджень. Адвокат Євген Солодко стверджує, що Апеляційна палата ВАКС в своїй ухвалі керувалася рішення Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду, яке у Європейському суді може бути оскаржено через порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини, що гарантує право на справедливий суд.

11 березня 2025 року Верховний Суд опублікував правову позицію, суть якої зводиться до наступного: якщо порушення правил підсудності виявлено вже після початку судового розгляду – це не є підставою для скасування вироку. Тобто суд, який розпочав розгляд, може продовжувати її розглядати далі. Втім, зазначає адвокат, у судовій практиці існує протилежний підхід. Друга судова палата Касаційного кримінального суду у двох окремих справах (№264/5559/18 та №335/3479/13-к) чітко фіксувала: «порушення правил територіальної підсудності являє собою істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і є безумовною підставою для скасування рішення в порядку п.1 ч.1 ст.438 КПК».

Тепер, зазначає Євген Солодко, два підходи існують паралельно, породжуючи правову невизначеність, яка вже має цілком реальні наслідки.

Адвокат звертає увагу на той факт, що у кримінальному провадженні за обвинуваченням Петра Оленича суддя ВАКС Оксана Олійник встановила, що справа не відповідає жодній з умов, за яких вона має розглядатися антикорупційним судом: посада обвинуваченого та розмір збитків. Через це вона направила відповідне подання до Апеляційної палати ВАКС.

Однак апеляційна інстанція, розглядаючи подання у справі Петра Оленича послалася на правову позицію Верховного Суду у справі №357/10207/21, яка стосується територіальної підсудності. Таким чином, цей висновок був використаний як універсальний аргумент для того, щоб залишити справу у ВАКС  попри очевидну невідповідність встановленим критеріям.

«Якщо раніше питання «чи мав право саме цей суд розглядати справу» вважалося фундаментальною гарантією права на справедливий суд, то після такого підходу межа між «законним судом» і «будь-яким судом» починає стиратися, а нехтування правилами підсудності перестає бути істотним порушенням», - написав Солодко.

Він зазначив, що такий підхід є прямим порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.

«Будь-яке порушення таких складових цього поняття, як «право на незалежний суд», «право на безсторонній суд» та «право на суд, встановлений законом» у Європейському суді з прав людини буде визнано порушенням Європейської конвенції з прав людини. І якщо Верховний Суд не поспішає формувати єдину позицію, можна припустити, що остаточне слово у подібних справах буде сказано саме у Стразбурзі», - наголосив Солодко.

У якості доказів, що проблема набула системності, Солодко послався на звіт IAC ISHR, за 2025 рік. Дані свідчать, що Україна посіла перше місце за кількістю встановлених порушень Конвенції : у 160 із 164 розглянутих справ ЄСПЛ зафіксував порушення. При цьому у 92-х випадках порушення стосувалися саме ст. 6 Конвенції – «Права на справедливий суд».

Нагадаємо, Петро Оленич – колишній заступник Голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень у сфері цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. У лютому 2025 року Петро Оленич отримав підозру від САП у зловживанні службовим становищем, пов'язаному з передачею ділянки парку «Нивки» під забудову. 06 березня 2025 року ого мер Києва Віталій Кличко звільнив Петра Оленича із займаної посади.

В свою чергу захист наголошує, що Петро Оленич жодним чином не міг впливати на ухвалення ключових рішень щодо ділянки оскільки на той час не мав жодного відношення до сфери земельних відносин. На підтвердження своєї позиції адвокати навели хронологію події:

• 23 липня 2008 року управління охорони навколишнього природного середовища КМДА дійшло висновку, що ділянка не належить до території парку і погодила проєкт землеустрою.
• У 2014 році, до міського земельного кадастру була внесена інформація про власника нерухомого майна (ТОВ "Українська марка"), як землекористувача.
• У грудні 2017 року було змінено функціональне призначення території: із зелених насаджень – на території житлової забудови багатоповерхової.
• 3 травня 2018 — ТОВ «Українська марка» подає клопотання до Департаменту земельних ресурсів (очільник — О. Поліщук).
• 8 червня 2018 — дозвіл на проєктування підписують О. Поліщук та його заступники.
• Лише 27 липня 2018  Петро Оленич був призначений директором Департаменту земельних ресурсів КМДА.
• 19 грудня 2019 — Київрада голосує за рішення при цьому Петро Оленич не не був суб'єктом даного подання.