Україна знайшла спосіб зупиняти ракети без ППО: що робить система Lima
Україна дедалі активніше робить ставку на сучасні системи радіоелектронної боротьби як альтернативу дефіцитним і дорогим західним ракетам для протиповітряної оборони, зміщуючи акцент із фізичного перехоплення цілей на їхнє електронне придушення та дезорієнтацію в польоті. Про це повідомляє Politico.
Йдеться про нове покоління РЕБ-рішень, серед яких український комплекс Lima, розроблений оборонним стартапом Cascade Systems. Система не знищує повітряні цілі фізично, а впливає на їхні навігаційні модулі, створюючи потужні радіоелектронні перешкоди та підмінюючи координати, які отримують ракети та безпілотники через супутникові канали. У результаті боєприпаси можуть отримувати зміщені або повністю хибні дані про своє місцеперебування, що призводить до відхилення від заданих цілей і падіння в безпечних районах.
За словами розробників, система працює як імітатор супутникових сигналів, змушуючи ворожі засоби ураження «вірити» у неправильні координати. У деяких випадках це призводило до ситуацій, коли боєприпаси втрачали орієнтацію настільки, що помилково визначали своє положення в географічно віддалених регіонах і сходили з траєкторії ще до входу в зони ураження.
Окремий режим роботи Lima передбачає формування так званих «мертвих зон», у яких дрони та ракети повністю втрачають стійкий навігаційний сигнал. Це дає змогу змусити їх змінювати курс або завершувати політ у неконтрольованому режимі, суттєво знижуючи ризик ураження критичної інфраструктури.
Розробники зазначають, що ключовою перевагою системи є її вартість: одна установка оцінюється приблизно у 58 тисяч євро, що робить її значно дешевшою за класичні ракети-перехоплювачі. Для порівняння, один боєприпас до системи Patriot PAC-3 співставний за ціною з розгортанням значної кількості таких РЕБ-комплексів у межах міста або регіону.
За даними розробників, вже розгорнуто понад 400 одиниць Lima, які почали застосовуватися з середини 2024 року, а згодом були інтегровані й у захист цивільної інфраструктури. Стверджується, що за останній період система вплинула на десятки тисяч повітряних цілей, включно з безпілотниками типу Shahed, а також на частину крилатих і балістичних ракет, змінюючи їхню траєкторію.
Останні модифікації комплексу адаптовані до протидії більш складним засобам навігації, включно з системами, що використовують ГЛОНАСС, а також удосконалені алгоритми протидії плануючим авіабомбам, які стали менш вразливими до глушіння через модернізовані антени та захист від РЕБ.
Водночас фахівці підкреслюють, що навіть за умови втрати супутникового сигналу деякі види озброєння можуть продовжувати політ за інерційною навігацією, однак із суттєвим падінням точності. Саме це, за їхніми оцінками, зменшує бойову ефективність атак і підвищує ймовірність промахів, хоча й не усуває повністю ризик падіння боєприпасів у неконтрольованих районах.
Розробка системи триває з 2022 року, коли з’явилися перші версії, орієнтовані на боротьбу з крилатими ракетами. У компанії заявляють, що інвестиції у проєкт перевищили 2 мільйони доларів власних коштів, а державні контракти почали надходити значно пізніше.
Після появи модернізованих російських антен, які підвищили стійкість до глушіння, ефективність ранніх версій РЕБ знизилася, що змусило розробників прискорити оновлення системи та адаптацію до нових умов радіоелектронного протистояння.
Нагадаємо, до 500 км/год і нові двигуни: ГУР показало російський БпЛА “Гєрань-4”. ГУР оприлюднило дані про новий реактивний БпЛА “Гєрань-4”: конструкція, двигуни, бойове навантаження та бойове застосування.
