САП запідозрив екс-главу Фонду держмайна у розкраданні
Колишній голова Фонду держмайна разом із спільниками заволоділи коштами підприємств на 500 млн. гривень.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрила злочинне угруповання на чолі з колишнім головою Фонду держмайна. Імовірні зловмисники оволоділи понад 500 мільйонами гривень коштів держпідприємств. Про це повідомляє прес-служба САП на своєму Telegram-каналі у середу, 22 березня.
Злочинне угруповання протягом 2019-2021 років оволоділо коштами підприємств на півмільярда гривень. Зокрема, йдеться про хімічне підприємство АТ Одеський припортовий завод та АТ Об'єднана гірничо-хімічна компанія.
Зазначимо, що у період з 2019 до 2021 рік посаду голови Фонду держмайна обіймав Дмитро Сенніченко. Видання РБК-Україна, посилаючись на джерело у правоохоронних органах, повідомило, що підозрюваним у цій справі є саме Сенніченко.
Крім екс-глави Фонду держмайна про підозру повідомлено ще дев'ять осіб:
- співорганізатору злочину - наближеній до голови ФДМ особі;
- раднику голови ФДМУ;
- двом особам, які у різні періоди виконували обов'язки директора АТ Одеський припортовий завод;
- в.о. керівника АТ Об'єднана гірничо-хімічна компанія;
- двом власникам ТОВ – переможцю аукціону на ОПЗ;
- двом особам – співучасникам злочину.
У період з листопада 2019 року до березня 2020 року голова Фонду створив злочинну організацію. Її метою стало встановлення контролю за найважливішими об'єктами управління ФДМУ у добувній, переробній, паливно-енергетичній та інших галузях економіки держави.
Зокрема, Сенніченко забезпечив призначення до органів управління АТ ОПЗ підконтрольних йому осіб для заволодіння коштами АТ ОПЗ шляхом встановлення договірних відносин між ОПЗ та підконтрольною злочинною організацією компанією на неконкурентних засадах з переробки давальницької сировини заниженими цінами.
Зокрема, внаслідок таких дій за період з травня 2020 до жовтня 2021 року АТ "ОПЗ" втратило фінансові ресурси та отримало збитки на суму 390 970 234 гривні.
Наразі підозрюваним загрожує до дванадцяти років із конфіскацією майна.
Зазначимо, 19 січня Коболєву повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем при забезпеченні собі за перемогу компанії у Стокгольмському арбітражі з російським Газпромом виплати премій на 229 млн. гривень.
При цьому ВАКС відмовив прокурору в обранні Коболєву запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою з альтернативою застави в 365 млн. Тоді САП направила до Апеляційної палати ВАКС скаргу на рішення суду.
Не пропусти інші цікаві статті, підпишись:
