Проблеми українок за кордоном: працевлаштування, ментальне здоров’я, культурні та мовні бар’єри – дослідження

Згідно з результатами дослідження ключових потреб тимчасово переміщених через війну українок головними темами, які цікавлять переміщених українок — досягнення фінансової самостійності, працевлаштування, подолання культурних та мовних бар’єрів.

Дослідження проведено у жовтні-листопаді 2023 року коаліцією «Культурні мости», у складі ком’юніті «Домівка» (Австрія), КМО ВГО «Громадянська мережа ОПОРА» (Україна) та Міжнародної Групи Масштабуючого Коучингу Ірини Золотаревич. Вибірка представлена масивом із 225 респонденток, метод дослідження: анонімне онлайн опитування.

Попри те, що дві третини опитаних жінок не задоволені станом свого ментального здоров’я, більшість за допомогою психолога або коуча не зверталась.

Цікавим є те, що майже 95% переміщених жінок готові долучитись до допомоги іншим. Високий рівень взаємопідтримки та допомоги — ось те, що вирізняє українок.

Результати проведеного дослідження вказують на масштаб проблеми та значний вплив війни на життя українських жінок різного віку, особливо тих, хто має дітей.

94,3% респонденток старше 30 років, переважна більшість жінок (75,4%) покинули власні домівки аби врятувати дітей від загроз війни, виїхавши разом з малюками. Саме тому спостерігаємо найбільшу кількість переміщених (36%) у віці від 31 до 40 років. За виключенням дівчат до 30 років, серед яких частка виїхавших мінімальна, спостерігаємо зворотньо-пропорційну залежність до віку, що лише підтверджує тезу про малих дітей як головний стимул для переїзду. 88,7% жінок вже переміщені понад рік і лише незначна частка (близько 10%) виїхала за останній рік.

Ірина Золотаревич, засновниця Міжнародної групи Масштабуючого коучингу підсумовує: «Попри стрес та складнощі, з якими стикаються багато сімей під час війни в Україні, результати дослідження виявляють виняткову стійкість українських жінок.

Більшість з них не тільки активно шукають шляхи інтеграції в умовах, де вони тимчасово перебувають через війну, але й готові навчатися та підтримувати інших. Вони готові брати участь у програмах соціальної підтримки, майстер-класах, тренінгах та інших ініціативах, які мають на меті не лише особисте зростання, але й допомогу тим, хто опинився в подібній ситуації.

Це свідчить про глибоке бажання не просто виживати в непростих обставинах, але й активно впливати на своє оточення та знаходити можливості для особистісного розвитку»

Готовність до допомоги та саморозвитку підтверджує суспільний запит на створення комплексних програм, які б задовольняли як індивідуальні потреби жінок, так і створювали комунікаційну платформу для взаємопідтримки, єдності та спільної відповідальності.