Мир у кожного свій. Підсумки саміту у Швейцарії
Саміт світу у швейцарському Бюргенштоку зібрав разом представників понад 90 країн, зокрема 56 глав держав та урядів.
Саміт миру, що відбувся з ініціативи України 15-16 червня у Швейцарії, зібрав представників понад 90 країн. Підсумкове комюніке із закликом до ядерної, продовольчої безпеки та повернення всіх військовополонених та викрадених дітей, підписали 78 держав. Приблизно половина учасників саміту представляла західний світ, який із початку російського вторгнення солідаризувався з Україною. Решта – це так званий глобальний Південь.
Хто приїхав
До Швейцарії не приїхало багато представників Африки — території, де великий вплив має Росія, яку на саміт не запросили, та Китай, який вирішив на саміт не їхати, власне, тому що Москву не запросили.
Також на саміт не приїхали представники Азербайджану та всіх колишніх середньоазіатських республік Радянського Союзу — зважаючи на все, з тієї ж причини.
Проте так чи інакше представленими в Бюргенштоку виявилися відразу три члени блоку БРІКС. Перед самітом Володимир Зеленський на полях зустрічі Великої сімки поговорив із індійським прем'єром Нарендрою Моді, і той доручив представляти Індію на саміті колишньому послу у Росії Павану Капуру.
Бразилія та ПАР брали участь у саміті як спостерігачі, при цьому ПАР представляв радник президента з національної безпеки Сідні Муфамаді, якого південноафриканська преса називає носієм усіх державних секретів Південної Африки в останні десятиліття.
Звернула на себе увагу та присутність у списку Саудівської Аравії. Цей ключовий геополітичний гравець у своєму регіоні має непогані стосунки і з Росією, і з Китаєм. Коли за кілька днів до саміту з'явилася інформація, що саудити збираються його проігнорувати, Володимир Зеленський здійснив бліц-візит до цієї країни і, схоже, саме його особисті переговори з керівництвом дали потрібний Україні результат.
У кожного свої погляди
BBC пише, що коли за столом у залі засідань зібралися представники всіх континентів, очевидними стали відмінності у поглядах на війну в Україні у різних куточках світу. Виступи десятків учасників зовсім не були схожими на зустріч однодумців. На підсумковій прес-конференції глава швейцарського МЗС Іньяціо Кассіс розповів, яке саме питання саміту викликало найбільше суперечок на закритих сесіях. Він згадав, що на панелі, присвяченій продовольчій безпеці, представники африканських країн голосно скаржилися на те, що війна в Україні призвела до розриву ланцюжків постачання продовольства на їхній континент і значно погіршила становище цього не найбагатшого регіону світу. Тому, сказали вони, ми приїхали до Швейцарії, щоб в Україні якнайшвидше було відновлено світ.
Але за який саме світ виступає Африка? — спитали вони. І тут мимоволі склалася гра слів. "Справедливий світ" англійською - just peace. І "просто світ" - теж just peace. За словами Кассіса, з'ясувалося, що для багатьох представників глобального Півдня не так вже й важливо, як саме в далекій європейській країні перестануть стріляти і повністю розблокують Чорне море — головне, щоб зерно попливло з України до Африки.
З одного боку, емоційні слова канадського прем'єра Джастіна Трюдо про те, що через російську агресію тисячі дітей у день проведення саміту не зможуть відзначити зі своїми татками День батька.
З іншого боку — навіть надто приземлений аргентинський президент Хав'єр Мілей, який однозначно підтримав Україну та її формулу світу, але прозоро натякнув на те, що Києву варто, попри все, вибудовувати прагматичні відносини з Росією. Він процитував американського економіста Мілтона Фрідмана: «Я можу ненавидіти свого сусіда, але якщо він не купуватиме мого товару, я збанкрутую».
З одного боку, польський президент Анджей Дуда, який нагадав, що Росію часто небезпідставно називають в'язницею народів, і назвав її "найбільшою колоніальною імперією у світі, яка так і не змогла розібратися з демонами свого минулого".
З іншого боку, турецький міністр закордонних справ Хакан Фідан, який дорікав організаторам, мовляв, саміт міг би бути “більш орієнтованим на результат”, якби в залі була присутня інша сторона конфлікту, Росія.
Привид Росії
Politico пише, що після ультимативних вимог Володимира Путіна за день до події "примара Росії нависла над самітом". Хоча Україна та інші держави швидко відкинули ці ультиматуми, “це підкріпило реальність того, що з Кремлем у результаті доведеться мати справу”, зазначає видання. Крім того, хоча близько 80 зі 101 делегації підтримали підсумкове комюніке з позицією про підтримку територіальної цілісності України, цей результат “був зіпсований ключовими країнами з числа орієнтованих на Росію”, серед яких Саудівська Аравія, Індія та Південна Африка – вони не підтримали самих країн. . А Китай і зовсім знехтував подією.
Видання додає, що за своєю атмосферою саміт “нагадав чергову Генасамблею ООН, де різні країни говорили про Статут ООН та повагу до міжнародного права”. Однак Politico вказує і на важливий консенсус: що війна в Україні має закінчитися “справедливим та стійким світом”, а не світом за всяку ціну. Тому для Києва саміт став "кроком до створення коаліції посередників, щоб допомогти розробити платформу для протистояння Москві з позиції сили", резюмує видання.
Деталі щодо термінів та планів наступних аналогічних зустрічей після першого саміту світу "залишилися розмитими", йдеться у статті. Водночас важливо, що значна частина країн глобального Півдня, Латинської Америки та Африки підтримала заключне комюніке та погодилася допомагати Україні під час серії зустрічей на двосторонньому рівні, запланованих напередодні наступного саміту, дата якого ще не визначена.
Журналісти Financial Times дійшли подібних висновків: "Хоча явка учасників саміту здавалася вражаючою для України, рішення окремих ключових держав не підтримувати комюніке - серед них були Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати - відображало постійний міжнародний економічний вплив Росії".
Коментуючи зосередженість підсумкового документа саміту на трьох питаннях (ядерній та продовольчій безпеці, поверненні викрадених дітей та полонених), FT зазначає: “Залишається незрозумілим, як Україна планує заручитися підтримкою решти семи пунктів свого мирного плану, які охоплюють такі питання, як виведення російських військ, репарації та відповідальність для військових злочинців”. Видання також трактує заяву Володимира Зеленського про наступний саміт світу, підготовка якого має зайняти “місяці, а не роки” як надію України на те, що цей саміт стане “фінальним” і саме на ньому остаточний мирний план може бути переданий представнику Росії.
Не пропусти інші цікаві статті, підпишись:
