Арешт чи вилучення майна: що загрожує, якщо вчасно не сплатити штраф від ТЦК
До кінця 2024 року уряд планує відправити 900 тисяч повісток військовозобов'язаним. Якщо повістка повертається неврученою, ухилянтам загрожує штраф у розмірі від 17 тисяч до 25,5 тисяч гривень. У разі невнесення оплати розпочинаються виконавчі провадження для вилучення коштів з рахунків. Про це повідомляє Судово-юридична газета із посиланням на роз'яснення Мін'юсту.
Зміни у правилах поштового зв'язку, затверджені Кабміном, визначили, що на отримання повідомлення з поштового відділення буде надано 3 дні (у разі відсутності отримувача). Після повернення недоставленого повідомлення з позначкою про невдалу доставку поштова служба зможе розпочати процедуру накладення штрафу. Таким чином, зазначені штрафи, по суті, є дистанційними, як уточнюється в публікації.
Водночас постанова поштового відділу є виконавчим документом. Отже, у разі несплати добровільного штрафу у розмірі від 17 тисяч до 25,5 тисяч гривень, порушникам можуть розпочати виконавчі процедури та здійснювати стягнення коштів через банківські рахунки. "Судово-юридична газета" звернулася до уряду із запитом про кількість розпочатих виконавчих проваджень та суму вилучених коштів до бюджету. Раніше видання опублікувало відповідь Мінфіну, згідно з якою не ведеться окремий облік надходжень від сплати штрафів за постановами ТЦК.
Як повідомили у Мін'юсті, відповідно до статті 308 Кодексу про адміністративні правопорушення, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 статті 307 Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для виконання у ДВС за місцем проживання порушника або за місцезнаходженням його майна у встановленому законом порядку. Відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП), штраф має бути сплачено не пізніше ніж через 15 днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а якщо ця постанова була оскаржена, то штраф має бути сплачено не пізніше ніж через 15 днів після повідомлення про відмову в задоволенні скарги. Якщо боржник не сплачує штраф, державний виконавець вживає заходів щодо примусового виконання рішення, включаючи стягнення коштів та майна боржника.
Читайте також: Поліція відкрила кримінальну справу щодо керівника Steko, через конфлікт з ТЦК
Відповідно до чинного законодавства, заходи стягнення на майно боржника включають його затримання, вилучення (списання коштів з рахунків) та вимушену реалізацію (пред'явлення електронних грошей для оплати в обмін на кошти, що переводяться на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби). Залучення за виконавчими документами відбувається насамперед до коштів боржника у національній та іноземній валютах, інших цінностей, включаючи кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
За відсутності у боржника коштів чи інших цінностей, необхідні задоволення вимог стягувача, виконання стягнення негайно поширюється і майно, що у власності боржника, крім випадків, коли законом заборонено стягнення з цього майна.
Також слід зазначити, що у разі якщо сума, що підлягає стягненню по виконавчому провадженню, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника і земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому випадку виконавець зобов'язаний прийняти заходи для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника (частина сьома статті 48 Закону)" - (тобто якщо сума складає менш як 160 тисяч грн, то забрати єдине житло в ухилянта не вийде - ред.).
Читайте також: Нардеп: рейди ТЦК на культурні заходи нагадують про потребу в поповненні армії
Нагадаємо, через негоду та ретельні перевірки зменшилась кількість спроб незаконного перетину кордону: статистика ДПСУ. Також через суворі перевірки прикордонниками спостерігається зменшення числа тих, хто намагається перетнути кордон з підробленими документами.
