Шольц у гостях у Макрона. Майбутнє тандему Німеччини та Франції

 

26 жовтня канцлер ФРН Олаф Шольц відвідав із робочим візитом Францію та зустрівся з президентом Емманюелем Макроном. Загалом цього дня раніше було призначено у Фонтенбло щорічне засідання німецько-французької ради міністрів, у якому традиційно беруть участь глави обох держав та урядів, а також різні міністри.

 

У рамках цього органу не приймаються життєво важливі рішення - важливим є його символічне значення, що підтверджує співпрацю двох найбільших економік ЄС та існування політичного тандему Німеччини Франції. Але заплановане засідання було перенесено на початок 2023 року.

 

 

Офіційний представник уряду ФРН Штеффен Хебештрайт назвав причиною перенесення необхідність узгодження двосторонніх питань. У Єлисейському палаці запевняють, що перенесення дати засідання не відображає стан німецько-французьких відносин. На брифінгу представник уряду Франції наголосила, що йдеться не про відміну заходу, а лише про його перенесення через те, що не у всіх міністрів був час і підготовка ще не завершена.

 

Але це викликало сумніви не лише у журналістів, які брали участь у брифінгу, а й у експертів, які констатують серйозне погіршення німецько-французьких відносин. "З моменту існування цієї ради з 1963 року, коли було підписано договір про її проведення, ще жодне засідання не скасовували, - нагадує в інтерв'ю DW Штефан Зайдендорф. Він є виконувачем обов'язків директора німецько-французького Інституту в Людвігсбурзі, який публікує результати цих двох сторін переговорів на рівні.

 

"Зазвичай нові лідери держав мають пройти певний процес, дечому навчитися, щоб зрозуміти, що такі зустрічі і сама німецько-французька вісь дуже важливі. Так було за канцлера ФРН Людвіга Ерхарда і за президента Франції Ніколя Саркозі. У Європі не можна застосовувати американську доктрину , Згідно з якою дуже велика держава бере на себе роль лідера, а решта просто слідує за нею", - пояснює Зайдендорф.

 

Жодна європейська країна не є такою великою, наголошує він, щоб поодинці дбати про політичну стабільність: "Нам потрібен консенсус між Німеччиною та Францією, чиї позиції дуже різняться. На цей компроміс можуть орієнтуватися інші держави-члени ЄС".

 

 

На даний момент, схоже, обидві сторони вважають за краще діяти поодинці. Берлін вжив пакет заходів щодо підтримки німецької економіки в обсязі 200 млрд євро, щоб компенсувати зростаючі ціни на світ і газ. І не поінформував про це своїх французьких партнерів, що вважається не дуже добрим тоном, оскільки фінансове вливання такого масштабу, як зазначають спостерігачі, негативно вплине на ринок.

 

Крім того, Німеччина з 12 країнами, але без Франції, на останньому саміті НАТО підписала договір про новий спільний проект у галузі протиповітряної оборони, так званий European Sky Shield Initiative. А Франція працює з Італією над створенням системи протиракетної оборони Mamba. Питання обороноздатності після російського вторгнення в Україну знову набули найважливішого значення.

 

Президент Макрон на саміті глав держав та урядів ЄС разом з Іспанією та Португалією заявив про те, що хоче будувати новий трубопровід, яким поставлятиметься водень і - в екстреній ситуації - газ з Барселони до Марселя дном моря. Цей проект замінить плани будівництва газопроводу MidCat між Францією та Іспанією через Піренеї, якому віддає перевагу Берлін. Крім того, у Брюсселі Макрон наголосив, що ні Європі, ні Німеччині не буде добре, якщо ФРН себе ізолює.

 

Обидві сторони незадоволені одна одною, констатує Штефан Зайдендорф. Німеччина вважає, що може без Франції знаходити консенсус із дрібнішими країнами. А Франція чекає, як висловився Макрон у своїй промові в Сорбонні у 2017 році, що Німеччина докладатиме більше зусиль для європейської інтеграції.

 

 

Софі Порншлегель, аналітик Брюссельського центру European Policy Centre, не знаходить цю ситуацію нормальною. "У нас немає часу на це, в Європі йде війна. Ми зіткнулися з енергетичною кризою, - перераховує проблеми аналітик у розмові з DW. - Якщо нам пощастить і не буде надто холодно, цю зиму ми перезимуємо. Але в довгостроковій перспективі нам потрібна європейська рішення щодо зниження високих цін на енергію, як, наприклад, фонд солідарності".

 

Якщо країни ЄС більше не зможуть оплачувати енергоносії, це призведе до економічної кризи та високого рівня безробіття, каже аналітик.