Виклик для Сі Цзіньпіна. Китай охопили протести
На вихідних Китай через жорсткі карантинні заходи проти COVID-19 охопили масові протести. Влада країни, розгорнувши поліцейські резерви і посиливши онлайн-цензуру, намагалася швидко і жорстко придушити мітинги.
Але сьогодні вищі посадовці Китаю, мабуть, визнали вплив акцій протестів і пообіцяли "якнайшвидше" "зменшити незручності" для населення.
Проте, як вважають експерти, цього може бути замало, щоб заспокоїти протестувальників, оскільки під час мітингів люди почали вимагати відставки китайського лідера Сі Цзіньпіна.
Чому протестують китайці
Протести в Китаї були викликані пожежею, що сталася 24 листопада в Урумчі. Внаслідок трагедії у багатоквартирному будинку загинули щонайменше 10 людей і дев'ять отримали поранення. Інцидент викликав громадський гнів після того, як з'явилися відеозаписи, на яких видно, що через карантинні заходи проти коронавірусу пожежники не змогли дістатися жертв.
Як виявилося, місто Урумчі було заблоковане понад 100 днів, а мешканці не могли залишити регіон і тому були змушені залишатися вдома.
Після пожежі 25 листопада мешканці міста вийшли на протест до урядової будівлі з вимогою скасувати карантин. Наступного ранку місцевий уряд все ж таки заявив, що поетапно скасовуватиме ізоляцію, але не назвав чітких термінів і не відповів на протести. Це не змогло придушити громадський гнів і протести швидко поширилися на інші регіони країни.
Географія мітингів
За інформацією ЗМІ, акції протестів відбулися у 15 китайських містах, включаючи столицю Пекін та фінансовий центр Шанхай.
У Шанхаї 26 листопада сотні людей зібралися на пікет зі свічками на вулиці Урумчі, яка була названа на честь міста Сіньцзян, щоб вшанувати пам'ять жертв пожежі. Багато хто тримав у руках чисті аркуші білого паперу - символічний протест проти цензури - і скандували: "Потрібні права людини, потрібна свобода".
Деякі також кричали, щоб Сі Цзіньпін "пішов у відставку", і співали "Інтернаціонал", соціалістичний гімн, який більше століття використовувався як заклик до дій на демонстраціях по всьому світу.
До вечора 27 листопада масові демонстрації поширилися на Пекін, Ченду, Гуанчжоу та Ухань, де тисячі мешканців закликали не лише до припинення обмежень COVID, а й до політичних свобод. Мешканці деяких закритих районів знесли бар'єри та вийшли на вулиці.
Протести також пройшли в Пекінському університеті та Університеті Цінхуа в Пекіні, а також Китайському університеті зв'язку в Нанкіні.
Чому це важливо
Громадські протести в Китаї, де Комуністична партія посилила контроль над усіма аспектами життя, надзвичайно рідкісні.
"Хоча протести в Китаї відбуваються, вони рідко відбуваються в такому масштабі і не мають такої прямої спрямованості проти центрального уряду та лідера нації", - сказала Марія Репнікова, доцент Університету штату Джорджія, яка вивчає китайську політику та ЗМІ.
"Це інший тип протесту (26-27 листопада ред.), відмінний від більш локальних протестів, які ми спостерігали за останні два десятиліття, які, як правило, зосереджують свої претензії та вимоги на місцевих чиновниках та на дуже цілеспрямованих соціальних та економічних проблемах", - сказала вона.
Натомість цього разу протести розширилися, включивши в себе "різкіший вираз політичного невдоволення поряд з побоюваннями з приводу блокувань COVID -19". В останні місяці з'являється все більше ознак того, що населення закінчилося терпіння у зв'язку з жорсткими карантинними заходами.
Реакція влади
Цими вихідними протести в Китаї в основному розійшлися мирно, але в деяких містах влада відреагувала дуже рішуче. Протести у Шанхаї 26-27 листопада призвели до бійок між демонстрантами та поліцією, тоді відбулися й перші арешти. Усі відео були видалені з китайського інтернету цензорами. Один протестувальник у Шанхаї сказав CNN, що він був одним із приблизно 80-110 осіб, затриманих у місті у суботу ввечері. Він розповів, що його доставили до поліцейської дільниці, конфіскували телефон і зібрали біометричні дані, а через день його відпустили.
ЗМІ не можуть перевірити кількість заарештованих. Більше того, китайська поліція побила журналіста ВВС в Шанхаї Еда Лоуренса і ненадовго заарештувала його, коли він висвітлював антиурядові акції протесту.
Китайці, які були присутні на вихідних на протестах, сьогодні почали повідомляти, що з ними зв'язалася поліція з вимогою надати інформацію про їхнє місцезнаходження. Неясно, як правоохоронці могли впізнати їхні особи.
ЗМІ також повідомляють, що поліція зупиняє людей і обшукує їхні телефони, щоб перевірити, чи в них налаштовані віртуальні приватні мережі (VPN), а також такі програми, як Telegram, Twitter і Instagram, які заблоковані в Китаї.
Після протестів на вихідних у китайських соціальних мережах також посилилася цензура, щоб люди не бачили та не обговорювали їх. Десятки мільйонів повідомлень були відфільтровані з результатів пошуку, в той час як ЗМІ приглушують своє висвітлення COVID на користь оптимістичних історій про чемпіонат світу та космічні досягнення Китаю.
