НГ: ЛУКОЙЛ погрожує грюкнути українськими дверима

Українськіексперти припускають, що компанія ЛУКОЙЛ, яка володіє привабливим об'єктом, намагаєтьсяпривернути увагу уряду до проблем російських інвесторів, які вклали мільйонидоларів в українську нафтопереробку, але не мають можливості працюватиприбутково.

ЛУКОЙЛкупив український завод у 1999 році і відразу ж почав інвестувати впереобладнання підприємства. Українськіексперти стверджують, що до справжнього моменту на Одеському НПЗ проведенокілька етапів модернізації, загальна вартість яких оцінюється приблизно в 1млрд. дол. "Це дуже сучасний завод з хорошим місцем розташування. Алевигідно продати його, щоб окупити всі капіталовкладення і заробити на угоді,думаю, неможливо", - сказав НГ провідний експерт енергетичних програмЦентру Разумкова Володимир Омельченко. Вінпояснив, що саме для Одеського НПЗ в останні роки склалася несприятлива ситуаціяв логістиці поставок нафти. Цюпроблему не може не враховувати будь-який потенційний покупець.

Наразі на Одеському НПЗ проведено кілька етапів модернізації, загальна вартість
яких оцінюється приблизно в 1 млрд. дол

ДиректорІнституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич уточнив, що до 2009 року заводотримував сировину за максимально зручним маршрутом Лисичанськ-Кременчук-Одеса,через російсько-український кордон. Однаку зв'язку з тим, що в той момент виникли проблеми з поставками сировини нанайбільший український Кременчуцький НПЗ, Одеському заводу довелосяпереорієнтуватися на інший напрям поставок - через білоруський кордон, однією згілок нафтопроводу "Дружба" і далі за маршрутом Броди-Одеса. Рентабельністьпоставок викликала в експертів сумніви, а минулого року нафтопровід Одеса-Бродибуло зовсім перезапущено в проектному напрямку, з Одеси до західноукраїнськихБродів. "Заразцей нафтопровід фактично простоює. Але український уряд заявляє про наміртранспортувати ним азербайджанську нафту", - сказав НГ експерт центруЕнергія Ілля Саввін. Вінзазначив, що відрізаний від поставок сировини Одеський НПЗ вимушено простоює зжовтня минулого року, а менеджменту підприємства ніяк не вдається вирішити цюпроблему з українською владою. Томуаналітики припускають, що зроблена днями віце-президентом ЛУКОЙЛа ГеннадіємФедотовим заява про можливість продажу привабливого підприємства - тількиспосіб привернути увагу до ситуації.

Відрізаний від поставок сировини Одеський НПЗ вимушено простоює з жовтня минулого року, а менеджменту підприємства ніяк не вдається вирішити цю проблему
з українською владою

Федотовне назвав потенційних покупців, але в українських ЗМІ обговорюються двоєнайбільш вірогідних претендентів - Азербайджанська нафтова державна компанія(ДНКАР) і українська бізнес-група Приват. Експертизазначають, що в даний момент інтереси азербайджанської та української сторінпевною мірою збігаються: у вересні голова правління оператора національноїнафтотранспортної системи Укртранснафта Олександр Лазорко повідомив, щоготується проект давальницької переробки азербайджанської нафти на потужностяхКременчуцького НПЗ, контрольованого групою Приват. Крімтого, заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Сергій Чехсказав, що зараз ведуться переговори про транзит 13-17 млн. тонн нафти зАзербайджану в Білорусь, Угорщину, Чехію і Словаччину. Щеприблизно 3 млн. тонн може поставлятися на два західноукраїнські НПЗ - Галичинаі Нафтохімік Прикарпаття.

ЕкспертІлля Саввін зазначив, що обидва ці підприємства теж контролюються групоюПриват. Вінвисловив здивування: "Західноукраїнські заводи морально застаріли, вони затехнічними характеристиками не здатні рентабельно переробляти якіснуазербайджанську нафту. Для групи Приват це скоріше тягар, ніж привабливіактиви". Томуексперт припустив, що українська компанія може бути зацікавлена ​​в придбанніОдеського НПЗ, який до 2008 року встановив обладнання, що дозволяє вироблятивисокоякісний бензин марок Євро-3 і Євро-4. Алеі ДНКАР, яка планує розширити присутність на українському ринку і створює впівденних районах країни свою мережу АЗС, може бути зацікавлена ​​в купівліОдеського НПЗ, допустив Саввін.

Федотов не назвав потенційних покупців, але в українських ЗМІ обговорюються двоє найбільш вірогідних претендентів - Азербайджанська нафтова державна компанія (ДНКАР) і українська бізнес-група Приват

Аналітикивважають, що у випадку, якщо ЛУКОЙЛу справді доведеться розлучитися з одним знайпривабливіших українських активів, це негативно позначиться наукраїнсько-російських відносинах. "Скількиросійський власник працює в Україні, стільки тривають його проблеми. Не одне,так інше. Ніяк не можуть знайти спільну мову з урядом", - зазначив експертОмельченко. Вінвважає, що нинішня ситуація особливо делікатна, оскільки може йтися прозакулісну конкуренцію, в результаті якої можуть постраждати інтереси сумлінногоросійського інвестора. ІлляСаввін додав, що ситуація не унікальна: з проблемами стикається і російськагрупа ТНК-ВР, що володіє в Україні Лисичанським НПЗ. "Цейзавод працює, але за толінговою схемою: весь обсяг нафтопродуктів, вироблених зросійської сировини, вивозиться на російський ринок, оскільки продати їхвигідно в Україні практично неможливо", - сказав експерт.

Власникиукраїнських НПЗ зазначають, що частка імпортних нафтопродуктів на українськомуринку сягає майже 70%. Деякікомпанії в різні періоди користувалися пільгами при імпорті нафтопродуктів,інші знижували ціни, щоб закріпитися на великому ринку, треті отримують безмитнусировину в рамках Митного союзу і користуються ціновою перевагою привиробництві нафтопродуктів. Українським НПЗ втакій ситуації конкурувати складно. А влада неможе домовитися про постачання дешевої сировини.

Якщо ЛУКОЙЛу справді доведеться розлучитися з одним з найпривабливіших українських активів, це негативно позначиться на українсько-російських відносинах

Днямиукраїнський прем'єр-міністр Микола Азаров підтвердив: "Експортне мито на(російську. - НГ) нафту по 450 доларів за тонну робить нерентабельною роботунаших нафтопереробних заводів". Вінповідомив про попередню домовленість про скасування цього мита в рамкахстворення зони вільної торгівлі в СНД. Алегалузевий чиновник, з яким вдалося зв'язатися НГ, сказав, що не знає про такудомовленість: "Нафта, газ і цукор виведені за рамки підписаної вСанкт-Петербурзі угоди. Наскільки мені відомо, російська сторона готоваобговорювати скасування мита не раніше, як у 2020 році" . КерівникЦентру ринкових реформ Володимир Лановий теж сказав українським ЗМІ:"Відомо, що поза безмитною торгівлею залишаються нафта, газ і цукор. ТобтоРосія, що експортує нафту і газ та встановила великі мита, для України їхзберегла. Таким чином, процедура ввезення в нашу країну цих енергетичнихресурсів не зміниться". Об'єктивніпроблеми, що підсилюються внутрішньою конкурентною боротьбою, можуть витіснитиросійських власників НПЗ з українського ринку нафтопереробки, зазначаютьексперти.

***

У рубриці Оглядпреси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін.Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.