НГ: Уроки розбрату під патронажем влади
Про ініціативи Церквирозповів голова синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МПГеоргій Коваленко. Як передали українські ЗМІ, мова йде про введення взагальноосвітніх навчальних закладах уроків християнської етики та ЗаконуБожого, а також про заснування Українського православного університету іменіСвятого Володимира. Оскільки Україна, згідно з Конституцією, є світськоюдержавою, представник Церкви уточнив: "Ми намагаємося не змінюватиКонституцію, а привернути увагу. Пункт про відділення школи від Церкви досірозуміють у радянсько-атеїстичному сенсі, коли це повна заборона Церкви мативласні вузи, школи, повноцінно співпрацювати із державою у питанні виховання,освіти людини". Однак він не виключив, що нововведення вимагатимутьвнесення поправок до деяких законів, наприклад Про освіту. Очікується, що цепитання буде обговорюватися сьогодні під час зустрічі прем'єр-міністра МиколиАзарова із вчителями та керівниками освітніх установ та завтра на з'їздіпрацівників освіти.
Мова йде про введення у загальноосвітніх навчальних закладах уроків християнської етики та Закону Божого, а також про заснування Українського
православного університету імені Святого Володимира
Нагадаємо, що влітку ц.р.предстоятель УПЦ МП, митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан)звернувся до української влади із проханням про сприяння: "Великакількість батьків хоче, щоб їхні діти виховувалися на християнських моральнихпринципах і вивчали у школі Закон Божий. Вважаємо за необхідне запровадитививчення основ християнської етики , православної культури і Закону Божого унавчальних закладах усіх рівнів - від дитячого садка до найпрестижнішогоуніверситету ".
Керівники двох київськихдержавних шкіл розповіли НГ, що до нинішнього моменту Міністерство освітисхвалило дві різні християнські програми. Одну торік розробила Острозькаакадемія спільно з Українським католицьким університетом та Київськимуніверситетом імені Б. Грінченка. Автором іншої, затвердженої на початкупоточного року, виступила Православна церква Московського Патріархату. "Миможемо вибирати будь-яку програму, але предмети вивчаються факультативно - записьмово підтвердженим бажанням батьків. У нашій школі найбільш активні булибатьки, що належать до православної конфесії, Церква теж проявила ініціативу.Тому з вересня основи християнської культури та етики викладаються у початковійшколі православним батюшкою. Від кожного класу приходять по п'ять-сім дітей",- сказала одна із директорів шкіл. Подібна ситуація в іншій школі, керівникякої зазначила, що батьки старшокласників не домовилися ні щодо програми, яка влаштовувалаб усіх, ні про конфесійну приналежність священика, який міг би її викладатидітям. "З точки зору батьків, найкраще, щоб цей предмет викладав учитель,віддалений від міжцерковних суперечок, характерних для України. Щоб не вносити упідлітковий колектив ще й міжконфесійні подразники. Але у нас немає викладачівзі спеціальною підготовкою, немає і ставки у штатному розкладі . Тому урокипоки що не проводяться", - пояснила вона.
До теперішнього моменту Міністерство освіти схвалило дві різні християнські програми.
Депутат Верховної РадиВасиль Горбаль, який виступив кілька років тому одним з ініціаторів заснуванняв Україні православного університету, у бесіді з кореспондентом НГ висловивупевненість: нові шкільні предмети не призведуть до розбратів і протистояння у дитячихколективах. "Враховуючи, у якому стані перебуває суспільство, можна зупевненістю заявити, що нашим дітям необхідна духовна освіта. Йдеться прокультуру, мораль, моральність, християнську етику - речі, однаково цінні длябудь-якої конфесії, не дискусійні", - сказав він. Депутат зазначив, щофакультативне вивчення таких предметів не вимагає внесення змін дозаконодавства: "Це питання може бути вирішене на рівні органів місцевогосамоврядування, батьків і школи".
Депутат Михайло Чечетов,який працює у складі парламентського підкомітету з питань релігій, підтвердив,що у Верховній Раді немає ніяких пропозицій про внесення поправок у чиннезаконодавство відповідно до пропозиції УПЦ МП. Він висловив сумнів у тому, що вУкраїні можна змінити конституційну норму про відділення Церкви від держави.Соціологи і політологи говорять про небезпеку навіть обговорення подібногопитання у країні, де відносини трьох православних, двох католицьких і безлічіпротестантських Церков будуються дуже непросто. Досі не вирішено багато майновихсуперечок. А оголошений влітку намір Московського Патріархату найближчим часомвідкрити в Україні дев'ять монастирів, один із яких, як передбачається, будерозташований поруч із резиденцією президента Януковича, викликало обуренняконкуруючих релігійних організацій.
Користуючись прихильним ставленням світської влади, УПЦ МП виступає з безліччю пропозицій, які ведуть до посилення позицій цієї Церкви порівняно з іншими
Директор Міжнародного інституту демократії,керівник Центру соціологічних і політологічних досліджень Соціовимір СергійТаран вважає, що в основі як міжцерковних конфліктів, так і сміливих ініціативМосковського Патріархату лежить політика. Він зазначив, що, користуючисьприхильним ставленням світської влади, УПЦ МП виступає з безліччю пропозицій,які ведуть до посилення позицій цієї Церкви порівняно з іншими. Паралельнопроводиться активна робота з віруючими: УПЦ МП активно працює в інтернеті, аднями Церква повідомила про намір найближчим часом відкрити спеціальнутелефонну лінію довіри, зателефонувавши на яку, кожен бажаючий зможепоспілкуватися зі священиком на духовні теми, отримати інформацію пророзташування храмів, розклад богослужінь і т.п. "Московський Патріархатмобілізує віруючих і може досягти в Україні набагато більшого, ніж російськіполітики. Йдеться про реалізацію концепції Російського світу. Якщо УПЦ МПпіднесе російській світській владі такий подарунок, то розширить свій вплив наполітику у Росії. У цьому й сенс - впливати на російську владу, на політикуМоскви через Україну", - упевнений політолог Таран. Він підкреслив однуособливість ситуації: ті дії Церкви, які в Росії сприймаються як подвиг, вУкраїні часто розцінюються як провокація.
ї***
У рубриці Огляд пресистатті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакціяне несе відповідальності за зміст даних матеріалів.
