НГ: Демократія по-київськи

І це не околиці Улан-Батора із юртами конярів,і не африканські табори біженців від гуманітарних і природних катастроф. Уцьому місті у його жителів є цілком комфортні квартири, просто вони люблятьночувати в наметах, захищаючи свої погляди, права і свободи. Наприклад, мійкиївський друг Василь Нагібін приїхав на фінал премії Дебют прямо з майдануНезалежності у рік звершення помаранчевої революції, проживши в кінці листопадачотири дні під відкритим небом, а його тато добровільно смажив вдома десяткикотлет, щоб годувати революціонерів на площі. Приїхавши три роки тому у Москвуще раз і дізнавшись про заборону пити пиво на вулицях, він назвав Росіютоталітарною державою і сказав, що, якби це сталося у його країні, відбулася бдруга помаранчева революція. Розпивати пиво на українських вулицях тепер неможна теж, і революційні кемпінги, як і раніше, прикрашають центр столиці.Правда, з інших приводів. Ледве вийшовши на Хрещатик, ви відразу потрапите намітинг. Насолодіться "повітрям свободи" і подихайте "на повнігруди", якщо забули, що це таке, - бо ніхто не відбере у вас фотокамеру,не вдарить по спині гумовою палицею і не потягне волоком в омонівський"пазик". Прихильники Тимошенко і Януковича мирно сусідять по обидвабоки від входу до Печерського суду, а протистояння відбувається головним чиномна рівні музичного оформлення та потужності акустичного обладнання. На боціТимошенко грала жорстка гітарна група з гострополітичними мелодекламаціями, аза Януковича голосив гучний тенор із народними наспівами.

Минулого разу я приїхав до Києва у складігрупи Макулатура, і ми повинні були обрушити на українську публіку свої соціально-буттєвітексти в арт-клубі  44 неподалік відсуду. Так вийшло, що Юлія Володимирівна ледь не зірвала нам концерт, тому щоколи її виводили з будівлі, то перекрили половину Хрещатика, через що не всізмогли вчасно прийти на наш контркультурний захід. Це єдина незручність, яку мизазнали від "наметової демократії". Ну і той факт, що багатоукраїнців щиро вважають, що у 2008-му саме Росія виступила в ролі агресорапроти Грузії, тому що в роки президентства Ющенка цей конфлікт подавався потелебаченню дещо однобоко, як спочатку й на Заході. Зате на українському ТБ існуєсправжня свобода слова, і порівняно з ним новини Первого канала виглядають яккомічний анахронізм.

Багато українців щиро вважають, що у 2008-му саме Росія виступила в ролі агресора проти Грузії, тому що в роки президентства Ющенка цей конфлікт подавався по телебаченню дещо однобоко.

Щороку, приїжджаючи у це чудове місто, я бачунатовпи людей, які постійно протестують проти чого-небудь перед мерією,Верховною Радою або просто на площах і вулицях. Можна подумати, що це улюбленезаняття українського народу, однак до акцій протесту грецьких анархістів абобарикад французьких далекобійників йому ще далеко. Як російській "сувереннійдемократії" хоча б до давньоелінської, не кажучи вже про сучасну"наметово-шатрову". І це виглядає дійсно дивно: коли приводів вийтина вулиці не менше, ніж у сусідів, громадяни РФ вважають за краще сидіти похатах і дивитися дурні ток-шоу. Наприклад, ціни на бензин у наших республікаходнакові, але водночас проїзд у громадському транспорті Києва обійдеться вам учотири рази дешевше, ніж у Москві. Але ж Україна не видобуває найбільше нафти усвіті і не вважає себе енергетичною наддержавою. Імовірно, що київське метро ітролейбуси заряджаються від ДніпроГЕС, але я щось не помітив автобусів, якіпересуваються на донбаському вугіллі або на біопаливі із сала. І це лише найприземленішапретензія, яку слід висунути владі.

Але якщо ви не так захоплені політичнимипротистояннями, вам краще відійти від Хрещатика і перейнятися Києвом у більшспокійній обстановці. Наприклад, на Андріївському узвозі із вуличнимихудожниками, музикантами та фольклорними сувенірами і будинком, де живБулгаков: це якийсь аналог Арбата, тільки з великим кутом нахилу мощеноїповерхні і перепадом висот. Або подивитися на все зверху відстороненим поглядоміз дзвіниці Софійського собору, а потім спуститися у підземелляКиєво-Печерської лаври, де зберігаються мощі Іллі Муромця - святого богатирязростом метр сімдесят. А пообідати найкраще у звичайному кафе Трюм на вулиціСагайдачного - лише там подається найправильніший борщ із пампушками, часникомі шматком сала на скибці чорного хліба. Якщо ви не замовите до такогоправильному борщу стопку горілки, вважайте, що у вас геть відмовило почуттякомпозиції. І нехай вас не бентежить, що вулиця, де ви трапезували, носить ім'ягетьмана, який намагався взяти в облогу Москву, - він ще за життя покаявся уцьому єрусалимському патріарху Феофану.

Щороку, приїжджаючи у це чудове місто, я бачу натовпи людей, які постійно протестують проти чого-небудь перед мерією,Верховною Радою або просто на площах
і вулицях. Можна подумати, що це улюблене заняття українського народу.

Найдивніша і найбільш вражаюча споруда у Києві- це, безумовно, Будинок з химерами архітектора Городецького, місце якомускоріше у Барселоні поруч із химерними творіннями Гауді. Фасад і дах цьогобудинку стали притулком гігантських змій, сомів, крокодилів, усміхнених жаб,носорогів і нереїд, а водостоками служать змії і слонячі хоботи. Всередині, яккажуть, скульптурні композиції не менш екстравагантні. Не знаю, від яких хвороблікувалися члени ЦК КПУ, але у пізньорадянський період спецполіклініку для нихчомусь вирішили розмістити серед усього цього буйства архітектурної фантазії. Азовсім поряд із химерним будинком розташовується Президентський палац.Піднімаючись до нього по сходах, ви не побачите високих парканів, укріпленихстін із бійницями або роту автоматників у бронежилетах, і вас ніхто не спробуєзупинити, щоб перевірити документи. Ви побачите ґрунтовну будівлю із масивнимидверима, над якою висить табличка Президент України, що ніби запрошує запростозайти до нього в гості. Звісно, це не Ісландія, у якій будь-який житель можепостукати у досить скромний будинок, де реально живе президент, і йому чемноскажуть, що зараз він зайнятий або у від'їзді. У Києві президентські дверінаглухо зачинені, але вас не заарештують за порушення громадського порядку,якщо вам захочеться підійти до них ближче і смикнути за ручку. Збоку від палацучергують лише два міліціонери біля шлагбаума, і ви їх не зацікавите, якщо непочнете розкладати перед входом динаміт.

За кілька кварталів від палацу розташованийІнститут фізіології ім. Богомольця, де колектив молодих учених під керівництвомдоктора наук Віктора Досенка вивчає "роль мітохондріальної креатинкінази упопередженні загибелі ізольованих кардіоміоцитів прианоксії-реоксигенації", а у вільний від досліджень час разом п'ютьМассандру із колб і реторт прямо в лабораторії. Обговоривши важливі світовіпроблеми, ми без всякого пропуску пройшли у Міжнародний центр молекулярноїфізіології і побачили, як ще один наш друг-учений Олексій Болдирєв розставляєнамет посеред науково-дослідного устаткування. Цього разу це не була акціяпротесту, просто наступного дня Олексій ішов у місячний похід до ПівнічноїОсетії і перевіряв щойно куплений тримісний намет.

Україна - дуже цікавий і самобутній уламок імперії, у якому прагнуть жити за європейськими стандартами, але постійно змушені озиратися на Росію. Більшість
населення бажає вступити у ЄС, і правильно робить.

Розпад СРСР мовби наочно висвітив кількаальтернативних шляхів історичного розвитку, за якими могла б рухатися колисьєдина держава, - від давньоазіатських деспотій до парламентських республік.Україна - дуже цікавий і самобутній уламок імперії, у якому прагнуть жити заєвропейськими стандартами, але постійно змушені озиратися на Росію. Більшістьнаселення бажає вступити у ЄС, і правильно робить. А тим небагатьом нездоровимлюдям в обох країнах, кому може спасти на думку, що це суперечить нашій дружбіі добросусідським відносинам, я б порадив полікуватися в Будинку з химерами,якщо там знову відкриють поліклініку. А поки нас не пускають навіть на порігшенгенської зони, насамперед варто було б скасувати найбезглуздіший держкордон усвіті і розпустити по домівках марну армію митників, які годяться лише длятого, щоб будити вас двічі за ніч у поїзді, світити в обличчя ліхтариком тащось звіряти у допотопному гросбусі із найбільш кумедно-серйозним виглядом.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордоннихЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несевідповідальності за зміст даних матеріалів.