У Білорусі новий закон оцінює флешмоб як пікетування, а мовчання як дію

Про це повідомивсьогодні журналістам заступник головикомісії з прав людини Палати представниківАнатолій Глаз. Про прийняття законупреса дізналась тільки напередодніввечері, його текст був недоступний.

Поправкиприрівнюють флеш-моби до пікетування,передбачають обмеження місць дляпроведення масових акцій, пояснюютьтерміни.

Крім того, згідно з поправками,забороняється проведення масових акцій,організованих через інтернет і соціальнімережі, де позначені місце, час і метазборів.

Мовчазні акції, якщо вониорганізовані без санкціонування влади,також прирівнюються до несанкціонованихакцій протесту, а "мовчання і стоянняоцінюються як діяння".

Депутатзазначив, що перед прийняттям поправокпарламентарії вивчили європейськупрактику проведення масових акцій, інові поправки до закону не роблять йогогіршим.

"Поправки в закон незмінюють його у гірший бік, і він невідхиляється в гіршу сторону, ніж уінших країнах, а по відповідальностіза порушення навіть гуманніший, ніж уСША", - сказав Глаз.

Він також невиключив можливості внесення поправкидо Конституції Білорусі. "Ніхто невиключає внесення поправки до Конституціїза статтею "свобода зборів". Якщодозріє ситуація, то цілком можливевнесення змін до Конституції", - заявивГлаз.

МВС Білорусії кілька місяцівпропонувало внести відповідальністьза "організовану бездіяльність".

Якзазначає Радіо Свободa, поправки дозакону, винесені на розгляд у липні,викликали широкий суспільний резонанс,як у Білорусі, так і за її межами. Лідеридемократичної опозиції розцінилипоправки як спробу підвести юридичнубазу під міліцейське свавілля, - тількив червні-липні близько півтори тисячіучасників мовчазних акцій булизаарештовані, побиті й засуджені доадміністративних арештів і штрафів.