Ъ: Продуктовий роздріб
Зараз на частку найбільших мережників припадає близько чверті 175 млрд грн річного продуктового роздрібного товарообороту. Фінансова криза внесла свої корективи в розвиток галузі, і ринок почав відчувати проблеми з ліквідністю. Але експерти вважають, що український роздріб, як і раніше, привабливий для інвестицій - на 1000 жителів в Україні припадає лише 1,7 торгової точки - приблизно у десять разів менше, ніж в інших країнах Східної Європи.
Альтернатива порожнім полицях
На початку 1990-х років ринку організованої продуктової роздрібної торгівлі ще не було. Цей період досі асоціюється із порожніми полицями радянських гастрономів. Незабаром соціалістичні формати почали поступатися відкритим продовольчим ринкам, кількість яких сьогодні сягає близько 2900. Такі ринки і зараз домінують в Україні, особливо в провінції - більш низькі ціни є для покупців вирішальним фактором при виборі місця купівлі товару.
Наступним етапом в розвитку української торгівлі стало відкриття перших магазинів самообслуговування. "Мабуть, перший магазин самообслуговування з'явився у 1997 році в Києві на вулиці Оранжерейній. Він належав компанії Евромарт, яка збанкрутувала після приходу на ринок закордонних мереж Billa і Metro, - згадує керуючий директор консалтингової компанії Re & Solution Олександр Ланецький .- Евромарт відкрила ще три магазини Дача, які теж незабаром закрилися ". Перші магазини самообслуговування були невеликими, їх переобладнали із гастрономів. Але про мережевий роздріб тоді, у 1997 році, мова не йшла.
Із Європи на Поділ
Початком організованих продаж можна вважати відкриття у грудні 1998 року в Києві на вулиці Спаській (Поділ) першого супермаркету Фуршет. Магазин був далекий від класичного супермаркету - його торгова площа складала всього 800 кв. м. Однак для людей такий формат був новинкою. "Багато людей не могли уявити, що тут може бути щось, крім гастрономів, - говорить директор інвестбанківського підрозділу ІК Dragon Capital Андрій Пивоварський .- Ігор Баленко, у якого тоді вже був дистрибуційний бізнес, поїздив Європою і подивився, які формати там представлено. Він перший відкрив у країні супермаркет, тому що розумів: якщо за кордоном купують, значить, і тут будуть ". Фуршет Ігор Баленко заснував зі своїми партнерами, серед яких підприємець Володимир Школяр. Імена інших компанія не розкриває.
Пан Баленко і його бізнес-партнери почали розвивати мережу Фуршет саме під час кризи 1998 року. Тоді нерухомість знецінилися, і бізнесмени масово скуповували збанкрутілі заводи та універсами. Компанія брала заводи в оренду, переробляла їх, а потім здавала в суборенду під торговий центр, а її магазини ставали якірними орендаторами в ТЦ. Так, Фуршет на Ярославовому валу знаходиться на території колишнього заводу, магазин на Окружній - колишнього Електронмашу, на Видубичах - деревообробної фабрики.
Зараз Фуршетом керують менеджери, які працювали ще в першому магазині групи. Наприклад, гендиректор мережі Олександр Янишевський був у першому Фуршеті адміністратором. Зараз мережа об'єднує 106 супермаркетів в Україні та 4 в Молдавії, річна виручка групи в 2007 році - $ 836 млн.
У минулому році 20% акцій мережі купив один із найбільших світових ритейлерів - французька Auchan Group. Угода стала абсолютною несподіванкою для українського і навіть французького ринків - вперше за свою багаторічну практику Auchan вийшла на новий ринок, купивши неконтрольну частку місцевого гравця. У власності "Фуршету" - багато земельних ділянок, налагоджено зв'язки та адміністративний ресурс у Києві (на той момент Ігор Баленко був депутатом Київради), пояснювали тоді дії Auchan експерти. За оцінками фінансових аналітиків, сума угоди могла скласти приблизно $ 126,5 млн.
Оптом в роздріб
У 1997 році бере свій початок і найбільша на сьогоднішній день мережа в Україні Fozzy Group. Оптову компанію Fozzy заснували в Києві в середині 1990-х четверо шкільних друзів, випускники Дніпропетровського металургійного інституту, - Володимир Костельман, Олег Сотников, Роман Чигирь та Юрій Гнатенко. Вони зайнялися дрібнооптовим постачанням чаю та кави, а потім переїхали до Києва і відкрили в місті Вишневе під Києвом магазин Fozzy Cash & Carry (оптовий склад з відкритою викладкою). У 2001 році з'явився перший супермаркет Сільпо, і мережа почала активно розвиватися.
Але в 2003 році в компанії виникли проблеми із податковою, і практично рік ритейлер не розвивався, відбиваючись від усіляких перевірок, згадує пан Ланецький. Причиною пильної уваги податківців до компанії учасники ринку називають конфлікт з одним із високопоставлених чиновників через мережу гастрономів Дніпрянка у лівобережній частині Києва.
Однак проблеми не перешкодили Fozzy Group стати найбільшою на сьогоднішній день за кількістю магазинів та торговому обороту компанією країни. Багато в чому партнерам допоміг досвід роботи у дистрибюторському бізнесі - Володимир Костельман, наприклад, дуже добре розбирається в логістиці та продуктах, як говорять його конкуренти. Зараз продуктова мережа Fozzy Group об'єднує 149 супермаркетів Сільпо, 4 оптових гіпермаркетів Fozzy формату Cash & Carry і 128 "магазинів біля будинку" "Фора". Виторг групи в минулому році склав $ 1,5 млрд (+44,8% до 2006 року). За даними російського журналу SmartMoney, 51% Fozzy Group належить Володимиру Костельману, по 23% - Олегу Сотникову і Роману Чигирю, ще 3% - Юрію Гнатенку.
Криза на допомогу
Активний розвиток мережевої продуктової роздрібної торгівлі в Україні розпочався в 2001 році: саме тоді в Києві відкрився перший супермаркет Сільпо, а на Залізничному шосе - перший класичний супермаркет - Велика кишеня, в якому були і сучасне обладнання, і гарний ремонт. "Засновник і основний власник мережі Велика кишеня Роман Лунін приїхав до Києва з Росії із $ 30 тис., - розповідає Олександр Ланецький .- Він викупив блокуючий пакет Київського інноваційного заводу автоматики (КВІЗА) і на його базі створив дочірнє підприємство КВІЗА, яке брало в оренду приміщення заводу. Там відкрито перший супермаркет. Півтора року він обкатував модель і в кінці 2003 року відкрив одразу чотири магазини ". Мережа Велика кишеня першою серед українських ритейлерів використовувала інвестиційний капітал для фінансування свого розвитку. У червні 2006 року Міжнародна фінансова корпорація (IFC) надала компанії кредити на суму близько $ 100 млн. А у вересні 2006 року група провела приватне розміщення 23% акцій свого девелоперського підрозділу за $ 37 млн, в цьому році - ще 11% за $ 77,8 млн . Зараз компанія об'єднує понад 40 магазинів в Україні та 7 у Молдавії, виручка в минулому році - близько $ 556 млн.
Жорстка ніша
Ще одним великим гравцем на ринку є дніпропетровська мережа АТБ-маркет - єдиний ритейлер, що спеціалізується на дискаунтерах і тому не має сильної конкуренції з боку інших операторів. Роздрібну мережу засновано ще в 1993 році і вона складалася із шести гастрономів, а в 1999 році компанія, яка розвиває її, отримала назву "АТБ-маркет (раніше - Агротехбізнес). У 2001 році гастрономи АТБ реорганізовано в магазини самообслуговування формату "дискаунтер" із асортиментним рядом до 2,5 тис. найменувань.
Зараз мережа об'єднує 278 магазинів у 83 містах України, виручка в минулому році - $ 1065 млрд. Компанію заснували Геннадій Буткевич, Євген Єрмаков та Віктор Карачун (володіють компанією у рівних частках).
Про цих бізнесменів майже нічого не відомо. Ритейлери розповідають, що вони починали традиційно на ті часи - із аграрного постачання: постачали колгоспам комплектуючі сільгосптехніки та бензин, а бартером отримували сільгосппродукцію, яку потім продавали оптом і в роздріб. За даними учасників ринку, перші торгові точки підприємці отримали, коли хтось із партнерів не зміг розрахуватися з ними за поставлений товар і запропонував натомість магазини.
Модний бізнес
У 2001-2002 роках ритейл почав масово розвиватися, говорить Олександр Ланецький: "Далі все було лавиноподібно, як тільки життя в державі налагодилося, люди почали отримувати зарплати, зростала економіка". "Особливо активно мережі почали зростати після помаранчевої революції у 2004 році. Тоді весь світ побачив, що є така країна Україна, в якій проживають 47 млн осіб, у яких є гроші. Це помітили й інвестори, - згадує Андрій Пивоварський .- Зростання українського ритейлу було вражаючим. У середньому за останні п'ять років ринок зростав на 23-24% щорічно ".
Серед перших великих іноземних ритейлерів, які помітили Україну, - німецька Rewe Group (мережа Billa) і один із найбільших ритейлерів у світі Metro Group. Утім, Billa з моменту виходу на ринок так і не увійшла в топ-5 гравців ринку. Однією з причин цього його учасники називають те, що продукти в мережі були занадто дорогими для українського споживача - маржа сягала 30%, тоді як націнка в магазинах українських ритейлерів - у середньому 15-17%. Абсолютно по-іншому ринок сприйняв вихід в Україну світового гіганта Metro Group (виручка в минулому році - 64,3 млрд євро). У 2003 році компанія відкрила в Києві перший гіпермаркет формату Metro Cash & Carry. Вихід у кожному новому регіоні був для ритейлера проблемою - місцеві гравці, використовуючи адмінресурси, заважали компанії орендувати земельні ділянки і будувати нові об'єкти. Так, у Києві землю групі виділили тільки після особистої вказівки тодішнього президента Леоніда Кучми. Блокували вихід ритейлера у Львові, Дніпропетровську та Запоріжжі. Однак мережа із дуже низькими цінами на товари мала величезний успіх серед споживачів, це був новий формат торгівлі для України. Із 2003 року Metro відкрила 21 гіпермаркет, інвестувавши 400 млн євро. Виручка українського підрозділу компанії в минулому році досягла 818 млн євро.
Крім Metro і Billa, в Україну вийшли такі мережі, як голландська Spar, російські X5 Retail Group, О`кей, Вестер, Мосмарт, Ritzio Group, сербська Delta Maxi Group, французька Auchan і ще один підрозділ Metro - мережа гіпермаркетів Real. Ритейлом зацікавилися також великі фінансово-промислові групи та непрофільні інвестори: інвестфонд EastOne Віктора Пінчука створив спільне підприємство із російською продуктовою мережею Мосмарт, мережу Амстор розвивають власники Запоріжсталі Едуард Шифрін і Алекс Шнайдер, а в минулому році ритейлом зайнявся власник SCM Ринат Ахметов - він розвиває мережу продуктових магазинів Брусниця. Колишні акціонери найбільшого українського виробника соків Сандора Ігор Беззуб і Раймондас Туменас, виручили $ 678,7 млн від продажу американської компанії PepsiCo, вирішили продовжувати свій бізнес на ринку продуктового ритейлу в Україні (партнери заснували компанію BT Invest). А співвласники компанії Евротек Михайло Весельський і Василь Яницький після продажу свого маслоекстракційного бізнесу заснували мережу продуктових магазинів Фреш маркет. Але, на відміну від ринків інших країн Східної Європи, до масової експансії закордонних ритейлерів і консолідації ринку Україні ще далеко.
Відкладений інтерес
Зараз мережевих гравців в Україні більш ніж 30 (займають близько 15% ринку). За даними Держкомстату, в 2007 році роздрібний товарообіг в Україні в реальних показниках склав 175,1 млрд грн (+40,5% до 2006 року). На частку п'яти найбільших гравців припадає всього 12% від загального обороту, тоді як у країнах Східної Європи цей показник досягає 15-30%, Західної Європи - 60-90%. Лідером за обсягами є Київ (19,1% ринку). До насичення ринку Україні ще далеко - на 1000 жителів в нашій країні припадає лише 1,7 торгової точки, тоді як у Польщі - 10, а в Угорщині - 16.
Крім того, фінансова криза, що вибухнула, сильно вдарила по українських ритейлерах, які різко скоротили свій розвиток. Закредитовані під зав'язку компанії шукають шляхи виходу із ситуації, що склалася, навіть великим мережам немає чим розраховуватися із кредиторами та постачальниками.
Про продаж мереж або їх частини вже заявили луцькі продуктові мережі Наш край, Пакко і Агроконтракт, Амстор і Велика ложка. Але вже зараз зрозуміло, що Україна не так цікава іноземним інвесторам - якщо попередні три роки в престижному рейтингу А.T. Kearney вона входила у п'ятірку найбільш привабливих країн для інвестицій у ритейл, то в цьому році вона опустилася на 17-те місце. Швидше за все, наступний рік покаже, хто на нашому ринку дійсно найбільший і найсильніший.
Альтернатива порожнім полицях
На початку 1990-х років ринку організованої продуктової роздрібної торгівлі ще не було. Цей період досі асоціюється із порожніми полицями радянських гастрономів. Незабаром соціалістичні формати почали поступатися відкритим продовольчим ринкам, кількість яких сьогодні сягає близько 2900. Такі ринки і зараз домінують в Україні, особливо в провінції - більш низькі ціни є для покупців вирішальним фактором при виборі місця купівлі товару.
Наступним етапом в розвитку української торгівлі стало відкриття перших магазинів самообслуговування. "Мабуть, перший магазин самообслуговування з'явився у 1997 році в Києві на вулиці Оранжерейній. Він належав компанії Евромарт, яка збанкрутувала після приходу на ринок закордонних мереж Billa і Metro, - згадує керуючий директор консалтингової компанії Re & Solution Олександр Ланецький .- Евромарт відкрила ще три магазини Дача, які теж незабаром закрилися ". Перші магазини самообслуговування були невеликими, їх переобладнали із гастрономів. Але про мережевий роздріб тоді, у 1997 році, мова не йшла.
Із Європи на Поділ
Початком організованих продаж можна вважати відкриття у грудні 1998 року в Києві на вулиці Спаській (Поділ) першого супермаркету Фуршет. Магазин був далекий від класичного супермаркету - його торгова площа складала всього 800 кв. м. Однак для людей такий формат був новинкою. "Багато людей не могли уявити, що тут може бути щось, крім гастрономів, - говорить директор інвестбанківського підрозділу ІК Dragon Capital Андрій Пивоварський .- Ігор Баленко, у якого тоді вже був дистрибуційний бізнес, поїздив Європою і подивився, які формати там представлено. Він перший відкрив у країні супермаркет, тому що розумів: якщо за кордоном купують, значить, і тут будуть ". Фуршет Ігор Баленко заснував зі своїми партнерами, серед яких підприємець Володимир Школяр. Імена інших компанія не розкриває.
Пан Баленко і його бізнес-партнери почали розвивати мережу Фуршет саме під час кризи 1998 року. Тоді нерухомість знецінилися, і бізнесмени масово скуповували збанкрутілі заводи та універсами. Компанія брала заводи в оренду, переробляла їх, а потім здавала в суборенду під торговий центр, а її магазини ставали якірними орендаторами в ТЦ. Так, Фуршет на Ярославовому валу знаходиться на території колишнього заводу, магазин на Окружній - колишнього Електронмашу, на Видубичах - деревообробної фабрики.
Зараз Фуршетом керують менеджери, які працювали ще в першому магазині групи. Наприклад, гендиректор мережі Олександр Янишевський був у першому Фуршеті адміністратором. Зараз мережа об'єднує 106 супермаркетів в Україні та 4 в Молдавії, річна виручка групи в 2007 році - $ 836 млн.
У минулому році 20% акцій мережі купив один із найбільших світових ритейлерів - французька Auchan Group. Угода стала абсолютною несподіванкою для українського і навіть французького ринків - вперше за свою багаторічну практику Auchan вийшла на новий ринок, купивши неконтрольну частку місцевого гравця. У власності "Фуршету" - багато земельних ділянок, налагоджено зв'язки та адміністративний ресурс у Києві (на той момент Ігор Баленко був депутатом Київради), пояснювали тоді дії Auchan експерти. За оцінками фінансових аналітиків, сума угоди могла скласти приблизно $ 126,5 млн.
Оптом в роздріб
У 1997 році бере свій початок і найбільша на сьогоднішній день мережа в Україні Fozzy Group. Оптову компанію Fozzy заснували в Києві в середині 1990-х четверо шкільних друзів, випускники Дніпропетровського металургійного інституту, - Володимир Костельман, Олег Сотников, Роман Чигирь та Юрій Гнатенко. Вони зайнялися дрібнооптовим постачанням чаю та кави, а потім переїхали до Києва і відкрили в місті Вишневе під Києвом магазин Fozzy Cash & Carry (оптовий склад з відкритою викладкою). У 2001 році з'явився перший супермаркет Сільпо, і мережа почала активно розвиватися.
Але в 2003 році в компанії виникли проблеми із податковою, і практично рік ритейлер не розвивався, відбиваючись від усіляких перевірок, згадує пан Ланецький. Причиною пильної уваги податківців до компанії учасники ринку називають конфлікт з одним із високопоставлених чиновників через мережу гастрономів Дніпрянка у лівобережній частині Києва.
Однак проблеми не перешкодили Fozzy Group стати найбільшою на сьогоднішній день за кількістю магазинів та торговому обороту компанією країни. Багато в чому партнерам допоміг досвід роботи у дистрибюторському бізнесі - Володимир Костельман, наприклад, дуже добре розбирається в логістиці та продуктах, як говорять його конкуренти. Зараз продуктова мережа Fozzy Group об'єднує 149 супермаркетів Сільпо, 4 оптових гіпермаркетів Fozzy формату Cash & Carry і 128 "магазинів біля будинку" "Фора". Виторг групи в минулому році склав $ 1,5 млрд (+44,8% до 2006 року). За даними російського журналу SmartMoney, 51% Fozzy Group належить Володимиру Костельману, по 23% - Олегу Сотникову і Роману Чигирю, ще 3% - Юрію Гнатенку.
Криза на допомогу
Активний розвиток мережевої продуктової роздрібної торгівлі в Україні розпочався в 2001 році: саме тоді в Києві відкрився перший супермаркет Сільпо, а на Залізничному шосе - перший класичний супермаркет - Велика кишеня, в якому були і сучасне обладнання, і гарний ремонт. "Засновник і основний власник мережі Велика кишеня Роман Лунін приїхав до Києва з Росії із $ 30 тис., - розповідає Олександр Ланецький .- Він викупив блокуючий пакет Київського інноваційного заводу автоматики (КВІЗА) і на його базі створив дочірнє підприємство КВІЗА, яке брало в оренду приміщення заводу. Там відкрито перший супермаркет. Півтора року він обкатував модель і в кінці 2003 року відкрив одразу чотири магазини ". Мережа Велика кишеня першою серед українських ритейлерів використовувала інвестиційний капітал для фінансування свого розвитку. У червні 2006 року Міжнародна фінансова корпорація (IFC) надала компанії кредити на суму близько $ 100 млн. А у вересні 2006 року група провела приватне розміщення 23% акцій свого девелоперського підрозділу за $ 37 млн, в цьому році - ще 11% за $ 77,8 млн . Зараз компанія об'єднує понад 40 магазинів в Україні та 7 у Молдавії, виручка в минулому році - близько $ 556 млн.
Жорстка ніша
Ще одним великим гравцем на ринку є дніпропетровська мережа АТБ-маркет - єдиний ритейлер, що спеціалізується на дискаунтерах і тому не має сильної конкуренції з боку інших операторів. Роздрібну мережу засновано ще в 1993 році і вона складалася із шести гастрономів, а в 1999 році компанія, яка розвиває її, отримала назву "АТБ-маркет (раніше - Агротехбізнес). У 2001 році гастрономи АТБ реорганізовано в магазини самообслуговування формату "дискаунтер" із асортиментним рядом до 2,5 тис. найменувань.
Зараз мережа об'єднує 278 магазинів у 83 містах України, виручка в минулому році - $ 1065 млрд. Компанію заснували Геннадій Буткевич, Євген Єрмаков та Віктор Карачун (володіють компанією у рівних частках).
Про цих бізнесменів майже нічого не відомо. Ритейлери розповідають, що вони починали традиційно на ті часи - із аграрного постачання: постачали колгоспам комплектуючі сільгосптехніки та бензин, а бартером отримували сільгосппродукцію, яку потім продавали оптом і в роздріб. За даними учасників ринку, перші торгові точки підприємці отримали, коли хтось із партнерів не зміг розрахуватися з ними за поставлений товар і запропонував натомість магазини.
Модний бізнес
У 2001-2002 роках ритейл почав масово розвиватися, говорить Олександр Ланецький: "Далі все було лавиноподібно, як тільки життя в державі налагодилося, люди почали отримувати зарплати, зростала економіка". "Особливо активно мережі почали зростати після помаранчевої революції у 2004 році. Тоді весь світ побачив, що є така країна Україна, в якій проживають 47 млн осіб, у яких є гроші. Це помітили й інвестори, - згадує Андрій Пивоварський .- Зростання українського ритейлу було вражаючим. У середньому за останні п'ять років ринок зростав на 23-24% щорічно ".
Серед перших великих іноземних ритейлерів, які помітили Україну, - німецька Rewe Group (мережа Billa) і один із найбільших ритейлерів у світі Metro Group. Утім, Billa з моменту виходу на ринок так і не увійшла в топ-5 гравців ринку. Однією з причин цього його учасники називають те, що продукти в мережі були занадто дорогими для українського споживача - маржа сягала 30%, тоді як націнка в магазинах українських ритейлерів - у середньому 15-17%. Абсолютно по-іншому ринок сприйняв вихід в Україну світового гіганта Metro Group (виручка в минулому році - 64,3 млрд євро). У 2003 році компанія відкрила в Києві перший гіпермаркет формату Metro Cash & Carry. Вихід у кожному новому регіоні був для ритейлера проблемою - місцеві гравці, використовуючи адмінресурси, заважали компанії орендувати земельні ділянки і будувати нові об'єкти. Так, у Києві землю групі виділили тільки після особистої вказівки тодішнього президента Леоніда Кучми. Блокували вихід ритейлера у Львові, Дніпропетровську та Запоріжжі. Однак мережа із дуже низькими цінами на товари мала величезний успіх серед споживачів, це був новий формат торгівлі для України. Із 2003 року Metro відкрила 21 гіпермаркет, інвестувавши 400 млн євро. Виручка українського підрозділу компанії в минулому році досягла 818 млн євро.
Крім Metro і Billa, в Україну вийшли такі мережі, як голландська Spar, російські X5 Retail Group, О`кей, Вестер, Мосмарт, Ritzio Group, сербська Delta Maxi Group, французька Auchan і ще один підрозділ Metro - мережа гіпермаркетів Real. Ритейлом зацікавилися також великі фінансово-промислові групи та непрофільні інвестори: інвестфонд EastOne Віктора Пінчука створив спільне підприємство із російською продуктовою мережею Мосмарт, мережу Амстор розвивають власники Запоріжсталі Едуард Шифрін і Алекс Шнайдер, а в минулому році ритейлом зайнявся власник SCM Ринат Ахметов - він розвиває мережу продуктових магазинів Брусниця. Колишні акціонери найбільшого українського виробника соків Сандора Ігор Беззуб і Раймондас Туменас, виручили $ 678,7 млн від продажу американської компанії PepsiCo, вирішили продовжувати свій бізнес на ринку продуктового ритейлу в Україні (партнери заснували компанію BT Invest). А співвласники компанії Евротек Михайло Весельський і Василь Яницький після продажу свого маслоекстракційного бізнесу заснували мережу продуктових магазинів Фреш маркет. Але, на відміну від ринків інших країн Східної Європи, до масової експансії закордонних ритейлерів і консолідації ринку Україні ще далеко.
Відкладений інтерес
Зараз мережевих гравців в Україні більш ніж 30 (займають близько 15% ринку). За даними Держкомстату, в 2007 році роздрібний товарообіг в Україні в реальних показниках склав 175,1 млрд грн (+40,5% до 2006 року). На частку п'яти найбільших гравців припадає всього 12% від загального обороту, тоді як у країнах Східної Європи цей показник досягає 15-30%, Західної Європи - 60-90%. Лідером за обсягами є Київ (19,1% ринку). До насичення ринку Україні ще далеко - на 1000 жителів в нашій країні припадає лише 1,7 торгової точки, тоді як у Польщі - 10, а в Угорщині - 16.
Крім того, фінансова криза, що вибухнула, сильно вдарила по українських ритейлерах, які різко скоротили свій розвиток. Закредитовані під зав'язку компанії шукають шляхи виходу із ситуації, що склалася, навіть великим мережам немає чим розраховуватися із кредиторами та постачальниками.
Про продаж мереж або їх частини вже заявили луцькі продуктові мережі Наш край, Пакко і Агроконтракт, Амстор і Велика ложка. Але вже зараз зрозуміло, що Україна не так цікава іноземним інвесторам - якщо попередні три роки в престижному рейтингу А.T. Kearney вона входила у п'ятірку найбільш привабливих країн для інвестицій у ритейл, то в цьому році вона опустилася на 17-те місце. Швидше за все, наступний рік покаже, хто на нашому ринку дійсно найбільший і найсильніший.
Не пропусти другие интересные статьи, подпишись:
