Кореспондент: На 21-му році незалежності України держава починає реанімувати кінематограф

Кореспондент: На 21-му році незалежності України держава починає реанімувати кінематограф
Фото Наталі Кравчук / Корреспондент.net

Якщо обсягифінансових ін'єкцій наростатимуть,пацієнт не тільки видужає, але й почненепогано заробляти: в усьому світі коженвкладений у кіно долар приносить якмінімум п'ять, зазначає видання.

Українськічиновники нарешті вирішили звернутиувагу на кіновиробництво. Причомувідразу двома ініціативами.

По-перше,Державною службою кінематографіїУкраїни був проведений відкритий конкурсна отримання грантів, який виграли 37проектів. Серед них як дебютні стрічки,так і майбутні фільми іменитих вітчизнянихрежисерів - Сергія Маслобойщикова, КіриМуратової, Степана Коваля, що вжезавоювали міжнародне визнання і призикінофестивалів.

Загалом середпереможців 16 повнометражних, 7короткометражних, 9 неігрових і 5анімаційних стрічок, на які виділили70 млн грн. Багато проектів фінансуютьсядержавою частково, оскільки створюютьсяяк спільна продукція кількох країн чикінокомпаній, інші — наприклад, дебюти,- оплачуються повністю. І, як зазначаютьфахівці, вперше подібний конкурспроводився справді прозоро іпрофесійно.

Другою ініціативоюдержави, що викликала підйом укінематографічному середовищі, сталостворення фонду підтримки українськогокіно Кіноарсенал. Його мета - системнадопомога всім складовим кіноіндустрії,у тому числі, надання освітніх грантів,фінансування дебютів, створення іміжнародне просування національнихфільмів.

28 грудня 2011 року засновникифонду - чиновники, політики, продюсери,режисери, актори, кінокритики - виступлятьіз презентацією своєї організації тарозкажуть про перші проекти.

Такимчином, галузь, яку вже 20 років найкращехарактеризує фраза "пацієнт швидшемертвий, ніж живий", має шанси нарештіщось заробити, вважають експерти.Звичайно, до цього пожвавлення ще далеко,та зроблені кроки вселяють серйознунадію в появу національного кінопродукту,зазначає Корреспондент.

"Заразце поки що поодинокі постріли, а длярезультату потрібні регулярні тапослідовні дії з боку держави. Якщо такіспостерігатимемо й наступного року, інадалі, то через п'ять-десять років унас нормалізується ситуація зкіновиробництвом і в світі знову будутьговорити про таке явище, як українськекіно", - певен Коваль.

Сам режисер,який отримав Срібного ведмедя Берлінськогокінофестивалю за пластиліновий мультфільмІшов трамвай дев'ятий номер, отримавгрант на часткове фінансування свогомайбутнього проекту, анімаційногосеріалу Професіонали.

"Ми, звичайно,зраділи, але ця радість була спокійніша,ніж від перемоги на великому фестивалі",- згадує режисер емоції своєї команди,що дізналася про грант.

Але на змінурадості прийшла заклопотаність, колимультиплікатори усвідомили, з якимитруднощами доведеться зіткнутися.Зокрема - з недоліком аніматорів,декораторів, операторів. Тепер Ковальдумає над організацією курсів длямайбутніх фахівців. Та це радіснітурботи, запевняє він: раз потрібні новіруки та голови, значить індустріязаробила.

Детальніше про проблемиукраїнського кінематографа і про те,як держава планує їх вирішувати, читайтеу новому номері журналу Корреспондент№ 37 (474) від 23 вересня 2011 року.


Не пропусти другие интересные статьи, подпишись:
Мы в социальных сетях
x
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее...
This website uses Cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more... Ознакомлен(а) / OK