The Financial Times: Криза в Києві випробовує терпіння Берліна і Москви
Однак про одне питання він тоді змовчав. А питання про те, що робити з кризою в Україні.
"У нас немає відповідей на всі питання", - сказав він з усмішкою.
Після розпаду Радянського Союзу Україна займає пріоритетне місце в зовнішній політиці Німеччини. Росія так і не змогла примиритися з тим, що ця країна сьогодні незалежна. Колишній російський президент Володимир Путін під час торішнього саміту НАТО в Бухаресті сказав те ж саме. Україна - життєво важливий транзитер російського газу, який поставляється в Європу. По її території проходить 80 відсотків загального обсягу європейського газового споживання з Росії. Цю важливість підтвердило і повне закриття транзитних трубопроводів, яке було в січні.
Берліну потрібна стабільність в Україні. Він хоче уникнути будь-яких підстав для конфлікту з Москвою, який нікому не потрібен. Росії потрібно податливий й поступливий уряд у Києві, який не веде переговори про вступ у НАТО і не керує транзитними газовими потоками з Росії в Європу.
Штайнмайер вкрай стурбований тим, що український політичний процес зайшов у "повний глухий кут" в умовах жорсткої конфронтації між президентом Віктором Ющенком і прем'єр-міністром Юлією Тимошенко. Дане протистояння підриває спроби підготувати програму порятунку української економіки в умовах різкого падіння ВВП, що склав за минулий рік 20 відсотків.
"З одного боку, конфлікт позбавляє їх здатності діяти, а з іншого - відсутня підготовка до виборів", - каже міністр закордонних справ Німеччини.
"Ми підтримали Україну в МВФ [який погодився минулого року виділити цій країні дворічний резервний кредит у розмірі 16,4 мільярда доларів]. Ми також підтримали її в [Європейському банку реконструкції та розвитку]. Не знаю, чи зможемо ми зробити більше".
Але робити потрібно набагато більше, і це очевидно. Для початку, газова угода з Росією, яку підписали в січні, може розвалитися вже в найближчі місяці, якщо не тижні.
Українська державна газова монополія Нафтогаз, яка відповідає за виплати російському постачальнику газу Газпрому, фактично, виявилася банкрутом. Вона змушена продавати газ українським споживачам з великою знижкою, і втрачає на цьому близько 2 мільярдів доларів на рік. Цю суму необхідно погашати за рахунок державних субсидій.
Перерахування другого траншу кредиту МВФ Україні тимчасово призупинені, поки уряд сперечається, якою повинна бути сума бюджетного дефіциту - один чи три відсотка ВВП. Фонд погодиться на виплату при прийнятті другої цифри лише в тому випадку, якщо буде знайдено додаткове фінансування.
Колишній радник при уряді України Андерс Аслунд більш оптимістичний, ніж Штайнмайер. Він стверджує, що в Україні просто йде "найбільш відкрита і демократична дискусія, яку можна почути практично скрізь, не рахуючи Британії та Індії". Він також вважає, що економіка країни вже дійшла до самого дна. Але щоб заткнути фінансову діру України, необхідно ще 5 мільярдів доларів. Це крім тих коштів, які виділяють МВФ, Світовий банк, європейські інститути та комерційні банки.
"Це дуже невеликі гроші, - говорить Аслунд, - але наслідки відмови в кредитуванні будуть жахливими. Важливо мати кошти, які можна використовувати для гасіння пожежі".
Штайнмайеру така ідея не подобається. "Якщо ми скажемо" так "Україні, то що ми будемо робити з Молдовою або з Грузією? Де все це розпочнеться і де закінчиться? Чи зможемо ми обмежитися Україною?" - Запитує він.
З іншого боку, Росія в принципі сказала "так" і погодилася допомогти. Але чим вона зумовить таку допомогу? Навряд чи вимогою про дотримання бюджетної дисципліни, на чому наполягає Берлін. Путін і Газпром практично не приховують, що хочуть заволодіти всіма газопроводами і газосховищами в Україні. Тоді вже не буде потреби вести суперечки про ціни на газ посеред зими.
