The Time: Від політичних чвар страждає економіка України
Щоранку 63-річний Олександр Весна здійснює одну й ту саму прогулянку до свого банку в центрі Києва. Він стоїть у черзі по п’ять-шість годин перед тим, як зможе зняти максимально дозволену суму в 300 грн. "Це мої гроші, - каже він. – Але вони не дозволяють мені їх отримати".
І він не самотній в своєму невдоволенні. Протягом останніх двох тижнів десятки тисяч українців обходять різні банки Києва, стурбовано намагаючись зняти свої гроші. В умовах, коли в багатьох банках вже введено тимчасову адміністрацію Національного банку України, занепокоєні громадяни, починаючи з листопада, вилучили більше 20% гривневих депозитів. Поки банки відчайдушно намагаються задовольнити попит на готівку, один із них навіть запропонував схему обміну депозитів на вилучені у боржників квартири. "Я повинен приходити сюди щодня, стояти в черзі на холоді без їжі і туалету, - каже Весна. – Але що ще мені залишається робити?".
Україна постраждала більше за інших від фінансової кризи. Металургійні та хімічні підприємства – двигуни економіки країни – скоротили виробництво, рівень безробіття зростає. За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), більше 10% українців втратили роботу від початку кризи, а гривня, починаючи з літа минулого року, втратила більше третини своєї вартості по відношенню до долара.
І банки – не єдине місце, де люди проявляють своє невдоволення. "Геть усіх!" - говорить напис на десятках наметів на Майдані Незалежності – осередку протестів часів Помаранчевої революції 2004 року, що дали поштовх демократичному прориву в Україні. Розчарування в лідерах, яких до влади привела революція - Президентові Вікторові Ющенку та прем’єр-міністрові Юлії Тимошенко – дедалі посилюється. Рейтинг підтримки Ющенка впав нижче 5% через те, що він не виконав своїх обіцянок покласти край корупції серед чиновників та посадити "бандитів у тюрми".
"Гадаю, що всі в країні розчаровані тим, що сталося, особливо той мільйон, що стояв на Майдані, - каже Роксолана (яка відмовилася називати своє прізвище), одна з близько 20 протестувальників, що влаштували наметове містечко. – Ми проти всіх при владі. Ми хочемо прозорої влади, яка не краде, та хочемо покласти край корупції. Ми залишимося тут, скільки треба".
Протягом останніх тижнів різні угруповання виходили протестувати – від водіїв вантажівок до дрібних бізнесменів. Наймасштабнішим був протест 10 тис. демонстрантів проти заходів Київської міської ради у боротьбі з фінансовою кризою, яка змусила мера пропонувати новаторські способи наповнення міського бюджету – такі як плата за вхід на цвинтарі. І це лише початок: за останнім опитуванням КМІС, 41% українців готові вийти на вулиці. "Це криза довіри до влади, - каже Володимир Фесенко, директор київського Центру прикладних політичних досліджень Пента. – Існує ризик ланцюгової реакції, яка призведе до того, що сталося в Ризі", - додає він, маючи на увазі протест у січні, коли розлючені латиші, виступаючи проти антикризових дій свого уряду, намагалися штурмувати парламент.
Здебільшого розгніваність спрямована проти Президента і прем’єр-міністра, чиї чвари гальмують намагання протистояти кризі. "Економічна криза вимагає політичної стабільності, - каже Фесенко. – Але наразі дестабілізаційний фактор – це президентські вибори наступного року", на яких і Ющенко, і Тимошенко мають змагатися за найвищу посаду.
Тимошенко заявила, що непопулярний Ющенко намагається підштовхнути країну до дефолту для того, щоб проголосити надзвичайний стан – в таких умовах він може залишитися на посаді президента. Зі свого боку Ющенко звинуватив Тимошенко в зраді національних інтересів та укладенні "таємного пакту Ріббентропа-Молотова" з Москвою з метою отримання позики обсягом 5 млрд. дол., яка має покрити дефіцит бюджету. Горезвісний посол Росії в Україні, колишній прем’єр-міністр Віктор Черномирдін спричинив дипломатичний скандал у лютому, коли заявив, що вони "зчепилися, як собаки".
Політична боротьба призвела до того, що минулого місяця міністр фінансів подав у відставку, поскаржившись, що став "заручником політики". Неодностайність стосовно бюджету також змусила Міжнародний валютний фонд призупинити виділення другого траншу позики обсягом 16,4 млрд. дол., надзвичайно необхідної для підтримки банків та нестабільної валюти.
Але все може бути не так погано, як здається. Банківські аналітики кажуть, що розмови про суверенний дефолт – перебільшення, та нагадують, що не у всіх банків проблеми з виплатами. Та ще більше оптимізму додають Ющенко і Тимошенко, які наприкінці минулого тижня оголосили перемир’я та надіслали переглянутий антикризовий план МВФ в надії отримати решту коштів.
Однак чи довго триватиме це перемир’я – можна лише здогадуватися. На знак того, що воно, можливо, вже закінчилося – штаб-квартиру державної енергетичної компанії Нафтогаз, підзвітної Тимошенко, минулої середи штурмували озброєні спецназівці державної Служби безпеки України (СБУ), що контролюється Ющенком. СБУ заявляє, що розслідує "зловживання" Нафтогазом власністю – газом – що належить приватній енергетичній компанії РосУкрЕнерго; Тимошенко каже, що СБУ використовується "групою корупціонерів" в боротьбі за газ, який, як вона каже, належить Україні. "Не може бути перемир’я між кішками та собаками", - каже 53-річний Микола Стасюк, чекаючи в іншій черзі біля банку.
