ВН: Транзитний союз
Розширення співпраці Мінська і Києва у сфері енергетики та транзиту обговорювали вчора на переговорах у Чернігові Олександр Лукашенко і Віктор Ющенко. Зустріч двох президентів планувалася давно, але відбулася лише зараз - саме після завершення газового конфлікту між Україною і Росією.
За підсумками зустрічі було підписано міжурядовий меморандум про співробітництво в енергетичній сфері. Віктор Ющенко заявив, що дві країни повинні бути "значними гравцями у транзитному напрямі", в тому числі "в євразійському нафтотранспортному коридорі". Олександр Лукашенко назвав актуальною можливість реалізації проекту Одеса - Броди, який дозволить "забезпечувати через нашу транспортну систему нафтою держави Балтії, Польщу" з південного напрямку. Він також висловив зацікавленість у переробці каспійської нафти на білоруських НПЗ. Говорячи про транспортні шляхи від Чорного до Балтійського моря, Олександр Лукашенко зазначив, що Мінськ готовий вирішувати це питання разом з країнами Балтії: "У нас маса питань, вирішивши які ми можемо значно просунутися".
Ці заяви пролунали незадовго до наміченої на початок лютого зустрічі Олександра Лукашенка з російським колегою Дмитром Медведєвим в рамках вищої Держради Союзної держави. На цих переговорах Мінськ може підняти питання про розширення транзиту газу з Росії в Європу через свою територію. В кінці минулого тижня білоруський прем'єр Сергій Сидорський вже запропонував Москві побудувати другу гілку газопроводу Ямал - Європа через Білорусію. "З економічної точки зору найбільшу ефективність являє проект будівництва Ямал - Європа-2, - вважає він. - Ситуація, що склалася, показує, що додаткові надійні потужності для транзиту російського газу потрібні як омога швидше". Пан Сидорський зазначив, що цей проект обійдеться дешевше за інші, забезпечить найкоротший напрямок транзиту і може бути швидко реалізований.
Можливість будівництва другої гілки Ямал - Європа через Білорусь обговорювалася кілька років тому. Однак Росія втратила інтерес до проекту після енергетичного конфлікту з Мінськом, що стався на початку 2007 року, коли виникли проблеми з транзитом нафти в Європу через білоруську територію. В ході недавньої газової суперечки між Москвою і Києвом російська сторона говорила про необхідність будівництва газопроводів "Північний потік" і "Південний потік", які повинні забезпечити транспортування газу споживачам в обхід України і Білорусії.
"Реалізація проекту Ямал - Європа-2 вигідна Білорусії. Але вона навряд чи позбавить Росію від залежності від країн-транзитерів, з якими виникають різного роду несподіванки. Зараз ми з Москвою товаришуємо, але два роки тому ситуація була зовсім інша", - сказала ВН заступник голови дослідницького центру Інституту приватизації і менеджменту Ірина Точицька. На думку експерта, Москва навряд чи зацікавлена в будівництві другої гілки Ямал - Європа через Білорусь. Імовірно, у Мінську розраховують, що переговори з Україною та натяки на можливе об'єднання двох транзитерів змусить Росію прислухатися до інтересів Білорусії і звернути більш пильну увагу на проект Ямал - Європа-2.
Білоруський незалежний політолог Олександр Класковський розповів ВН, що нинішнє зближення позицій України та Білорусії стало вимушеним. На його думку, конфлікт між Москвою і Києвом пробудив старі страхи Мінська, пов'язані з наміром Росії провести два нових газопроводи в обхід пострадянських транзитних країн: "На цьому тлі колишні протиріччя між Мінськом і Києвом виявилися несуттєвих. Ситуація, що склалася, може підштовхнути Білорусь до більш тісної взаємодії не тільки з Україною, але і з ЄС. Мінськ, Київ і Брюссель опинилися в одному човні, це може посилити взаємодію між ними не тільки в енергетиці, але й в політичній сфері". Вчора Олександр Лукашенко, подякувавши Києву за підтримку Мінська в діалозі з Заходом, підкреслив, що "в Білорусії немає ніякої алергії ані до України як до держави, ані до українського керівництва".
