Андрій Садовий: Мені пропонували очолити уряд, таких пропозицій було декілька

Львівський мер Андрій Садовий дав ексклюзивне інтерв'ю bigmir)net.
Bigmir)net

З Андрієм Івановичем ми зустрілися в одному із затишних кафе Києва. Наша бесіда затяглася і тривала не одну чашку чаю. Львівський мер розповів bigmir)net, що він думає про новообраного прем’єра Володимира Гройсмана, а також, як його вмовляли очолити український уряд. Також Садовий розповів, як Львів зміг стати справжнім європейським містом.  

Про уряд

Пане Андрію, в Україні сформували новий Кабмін. Чи очікували Ви саме такого результату по голосуванню?

Я пригадую, коли в одному із інтерв'ю мене питав журналіст про можливий розвиток подій. Я запропонував, аби президент взяв під свою відповідальність і уряд у тому числі. Згідно конституції він не може бути прем'єр-міністром, але формула “контролювати все“ для нього є достатньо близькою, тому призначення Гройсмана не було ні для кого несподіванкою і це є та кандидатура, яку він хотів найбільше і зробив максимум для того, щоб це відбулося.

Виходить, що Петро Порошенко може через Гройсмана керувати урядом?

Знаєте, людина, якою вона є, такою вона є. В дорослому віці її змінити неможливо, а Петро Олексійович любить контролювати всі процеси, до яких він має відношення, тому це є прогнозований природний процес з його сторони.

А  як Ви думаєте, Гройсману вдасться ввести якісь новації в уряді, зробити щось нове, чого іще не робили до нього попередні прем'єри?

Напевно, він буде працювати по-іншому, тому що він має інший досвід - він керував містом і як господарник досягнув хороших результатів у Вінниці. Говорити про результати його роботи на посаді віце-прем'єр-міністра та спікера парламенту є дочасним, тому що, як правило, коли ти працюєш в уряді, то результати можна бачити через певний час - 3, 5, 10 років. Можливо, потім будемо аналізувати, тоді буде краще розуміння.

Уряд Яценюка треба було відправити у відставку набагато раніше

Щодо нових призначень міністрів. Можливо, серед нових людей в уряді лишились ті, яких треба не просто в Кабмін не брати, а і в Раду не пускати, а той, хто сьогодні потрібен народові, навпаки туди не потрапив?

У різних країнах світу є різні форми урядування. Якщо ми на сьогоднішній день живемо в парламентсько-президентській країні, то визначальною є формування коаліції. Якщо з коаліції за прем'єр-міністра голосує 206 депутатів при потрібних 226, то це не просто питання - це кричуще запитання, стосовно того, на кого прем'єр буде опиратися.

Якщо у всіх своїх наступних кроках, у всіх голосуваннях в парламенті він буде опиратися на людей, які представляють кола олігархів, то важко надіятися на успіх реформ, про які сьогодні всі говорять. Олігархи на чому заробляють? На тому, аби не платити податки, на використанні ресурсів, які мають бути у користуванні людей, а не просто зґвалтовані олігархами для своїх надприбутків.

Андрію Івановичу, не раз говорили, що Вам пропонували місце в уряді.

Мені пропонували очолити уряд. Таких пропозицій було декілька. Але я є реаліст - у парламенті Самопоміч має 26 депутатів. Для того, щоб проводити реформи, яких потребує країна, потрібно мати підтримку, як мінімум, 226 голосів, а такої підтримки сьогодні в парламенті моя кандидатура не зможе забезпечити. Мої принципи кардинально відрізняються від тієї ідеології, яка сьогодні панує в більшості.

Наразі відкритим залишається пост міністра охорони здоров'я, чи не хотіли б Ви його очолити?

Туди треба брати фахівця, який має розуміння у медицині, який вивчив досвід функціонування відповідної галузі в інших країнах світу, який добре знає систему зсередини, тут потрібна людина, яка має і фах політика, і має фах управління, і, найголовніше, вона має бажання спалити свою кар'єру, але зробити таку необхідну реформу.

Подивіться на рівень смертності в нашій державі - він сьогодні є критичним, ми друга країна в світі по цим показникам. Це не просто дзвоник, це набат вже б'є.

Подивіться, що сьогодні робиться із відсутністю вакцин.

Я не здивуюся, якщо в законах будуть прописувати прізвища тих, кого треба призначити

Зараз розглядають на посаду генпрокурора України Юрія Луценка. Як ви ставитесь до його кандидатури на цьому посту?

Я б хотів говорити не про персоналії, а про саму процедуру, якою пропонується піти. Ви можете собі уявити в англійському, наприклад, парламенті дискусію стосовно необхідності підправити закон під сера Джонсона, тому що його треба поставити генеральним прокурором? Чи ви можете собі уявити подібну дискусію в польському парламенті, чеському чи німецькому? Це - аномалія!

Я не здивуюся, якщо в наступних законах у нас вже будуть прописувати прізвища тих, кого треба назначити. Це приниження гідності, і ті депутати, які будуть голосувати за цей закон, будуть могильниками цього парламенту. Законодавцями мають бути люди великої моралі, честі та фаху. Такі речі їм просто в голову прийти не можуть. Те, що ми сьогодні бачимо - це просто олігархат, який вбиває Україну, принижуючи тих людей, які були обрані на парламентських виборах.

%img4big%

Про політичну ситуацію

Та все ж у нас активно говорять, що Україна бореться з олігархами та корупцією…

У парламенті і далі просувають свої закони, тому що не була виконана основна вимога українського народу, яка звучала під час Революції Гідності, аби вибори до Ради відбувалися за відкритими списками за пропорційною системою. Це було проігноровано, хоча це було також і передвиборчою обіцянкою діючого президента, але він її не реалізував. На сьогоднішній день це є однією із вимог Самопомочі, щоб такий закон був проголосований, тому що не маючи відкритості та прозорості,  ми ніколи не оберемо якісний парламент. Якби були вибори за відкритими списками за пропорційною основою, ми мали б кардинально іншу якість уряду, ми б сьогодні не говорили про реформи, ми б їх робили.

У мене складається враження, що ми забуваємо про ці жертви на Майдані і на Донбасі

Якщо пішла мова про реформи та боротьбу з корупцією, то що Ви думаєте стосовно ситуації навколо генеральної прокуратури і про звільнення команди реформаторів?

З ними планували зробити так, як завжди робили з українськими політиками, яких дуже часто запрошували для “ширми“, потім пробують підкупити, якщо не беруть малі гроші, пропонують великі гроші - і 99% людей на це погоджуються і потім вже стають такими, як всі.

Ці хлопці виявилися більш твердішими і вступили в опір із дуже серйозною системою, яка готова переламати любого. Тому призначення в парламенті, які ігнорують всі норми закону, насправді є однією із дуже великих небезпек.

У мене складається враження, що ми забуваємо про ці жертви на Майдані і ці тисячі жертв на Донбасі. У людей дуже коротка пам'ять. Важко спрогнозувати сьогодні, яка буде реакція українців, але рівень довіри до ключових політиків сьогодні говорить про критичну ситуацію в Україні. Коли у США рівень довіри до президента опускається до певної позначки, це є підставою скликати раду Нацбезпеки, щоб продумувати наступні кроки захисту держави. Це дуже важливо.

Які наразі проблеми з Вашої точки зору існують в Україні в цілому?

Невміння людей працювати разом. Це річ, якій потрібно вчити людей. Це відсутність просвітництва в тому масштабі, який би мав бути, і в цьому повинна бути ініціатива держави - вчити людей бути самодостатніми, вільними, відповідати за своє життя. Більшість українців народжені в часи Радянського Союзу, жили, отримували освіту, а там була зовсім інша ментальність: держава гарантувала, що вона все зробить за людину, людина мала бути таким послушним гвинтиком у цій системі. А сьогоднішнє життя вимагає від людини брати відповідальність за себе, думати.

Дуже часто політики, які мали б давати людям нові дороговкази, просто маніпулюють ними, говорячи те, що вони хочуть почути. Таким чином ця проблема заганяється у дуже глухий кут.

Про Самопоміч

За останні півтора роки жодне питання, яке було важливим для міста Львова, не знайшло підтримки

Ви є лідером Самопомочі, але з самого початку відмовилися очолювати її у Верховній Раді. Як щодо Вашої діяльності у політсилі на сьогодні?

Коли була виборча кампанія в 2014 році у мене був 50-й номер у списку, до мене черга не дійшла, тому я не “зайшов“ у парламент. Колеги, які “зайшли“ в Раду ніколи раніше в ній не були і, більше того скажу, ніхто з них раніше не працював міністром, не займав високі посади в уряді. Ми вирушили в дорогу, маючи велике бажання показати побудови ідеологічної, сильної політичної партії.

Політика - це дуже складні випробування, і кожен день це є велика школа для Самопомочі. Насправді я сьогодні маю велику повагу до колег, які працюють у парламенті.

Якщо ви проаналізуєте всі голосування, то Самопоміч відповідальна за свої дії. Самопоміч кричала про недопустимість голосування за того ж Шокіна, коли “ламали“ парламент. Самопоміч твердо стояла на позиції стосовно уряду Яценюка, який треба було відправити у відставку набагато раніше. Самопоміч показує приклад твердої позиції по відношенню до українського олігархату. Ми робимо те, що ми сьогодні можемо робити, маючи лише 26 депутатів у парламенті. Для прийняття рішення треба 226, Самопоміч сьогодні активно розвивається по всіх містах та областях, постійно в пошуку людей, у нас є амбіція збудувати сильну, потужну, величну партію. У жодної із країн світу немає прикладів, коли можна збудувати сильну країну без сильної партії - це взаємопов'язані речі.

Яка Ваша роль у партії на сьогодні?

Знаєте, у футболі є такий термін, як граючий тренер.

Тобто я перебуваю на посаді міського голови Львова - це велика відповідальність, робота зранку до вечора, тисячі проблем кожного дня, але це дає мені можливість бути у формі і бути хорошим супервізором для колег, які перебувають у парламенті.

Хоча я і втрачаю. Тому що за останні півтора роки жодне питання, яке було важливим для міста Львова, не знайшло підтримки - будь-яке питання, яке стосувалося міста, завжди викликало дискусії і спроби виторгувати голосування Самопомочі в Раді взамін на вирішення тих питань, які уряд повинен вирішувати само собою. Це недопустимо для мене, я ніколи на такі торги не йшов і йти не збираюся, але труднощі та випробування формують та гартують людину.

Ви часто спілкуєтеся з безпосередньо з партійними членами Самопомочі?

Так, дуже часто і, перебуваючи у відрядженні в Києві завжди знаходжу час поспілкуватися вечорами після робочого дня. Якщо є можливість, їжджу в інше місто, стараюся бути корисним. Дуже багато колег приїжджають до Львова, щоб відчути себе вільним у вільному місті.

Про Львів

Ми бачимо Львів на одній орбіті з Мюнхеном, Віднем, Барселоною

Давайте поговоримо про Львів. Які наразі основні перспективи розвитку міста? Чому б могли повчитися у вас кияни?

Наприклад, бюджет розвитку міста Львова в перерахунку на одного мешканця є більшим у два рази, ніж бюджет міста Києва. На сьогодні у Львові достатньо активно розвивається галузь економіки. Мені приємно, що ми відродили у Львові середнє машинобудування, місто продукує низькопідлогові трамваї. Ми робимо прекрасні тролейбуси, почали робити нові комфортабельні автобуси з англійськими двигунами Euro5, почали випускати у Львові електробуси (фактично Тесла серед комунального транспорту).

У Львові активно розвивається галузь ІТ, а це дуже вигідно для міста, тому що, якщо людина отримує зарплату у 40 тисяч гривень, то вона себе і почуває гідно.

Активно розвивається індустрія гостинності - ми в минулому році прийняли більше 2 млн туристів. Багато гостей приїжджає з-за кордону - це є десятки тисяч робочих місць, які створюються.

%img5big%

У Львові дуже активно працює харчова і легка промисловості, книгодрукування. Ми дуже активно працюємо над новими виробництвами. Так, з минулого року у Львові почала працювати Fujikura (відома японська компанія). У кінці року почнуть працювати перші корпуси індустріального парку, який будується голландською компанією СТР - це четверта в Європі компанія за об'ємами нерухомості.

Для мене сьогодні один із пріоритетів - робочі місця. Дуже багато ми інвестуємо в інфраструктуру. Наприклад, будуємо трамвайні колії з одного із більших спальних районів, Сихівського району, у центр міста. Я не знаю, де, в якому місті подібні проекти реалізовуються - у багатьох містах їх навпаки нищать, адже дуже дорого їх ремонтувати. Ми ж робимо ставки на екологічний вид транспорту і взагалі на громадський транспорт.

Ми бачимо Львів на одній орбіті з Мюнхеном, Віднем, Барселоною.

Як щодо переселенців із Донбасу у Львові?

До Львівської області приїхало більше десяти тисяч переселенців - це і люди з Криму, і з Луганської та Донецької областей. Вони приїхали, маючи велике бажання повертатися додому, коли там ситуація вирішиться.

Зазначу, що приїхали до нас люди багатші, багато з них купили житло, створюють робочі місця, починають тут власний бізнес. Тому це є “плюс“ для міста.

Я не бачу тут жодних проблем. Люди прийняли нашу історію, наш стиль життя, і ви навіть не зможете відрізнити чи це корінний львів’янин, чи він приїхав сюди декілька років тому, асиміляція відбувається дуже швидко.

Коли почався відтік населення з Донбасу та Криму, чи не було настороженості до переселенців серед населення?

Структура населення Львова за останніх 100 років змінилася на 90% - ви у Львові не знайдете жодної сім'ї, яка не пережила біль геноциду, виселення, розстрілів. Ми знаємо що таке втратити домівку, тому що тисячі львів'ян і мешканців західної України були вивезені до Сибіру в концтабори. Ми розуміємо, що люди втекли від смерті, вони хочуть жити та приймати наш уклад життя.

Маєш можливість допомогти - допоможи!

%img2big%

Про офшори

Кажуть, що підглядати у чужу кишеню негарно, але недавно журналісти викрили офшори українських політиків, в тому числі і президента, як би Ви прокоментували цю ситуацію?

Мені соромно за Україну, мені за них соромно!

Ми ж хочемо бути у Європейському Союзі, але я не уявляю собі, аби подібні викриття у будь-якій країні ЄС мали би таке продовження, як це відбувається в Україні.

Ми побачили реакцію прем'єр-міністра Ісландії, який після недовгих роздумів подав у відставку. Ісландці далі нормально живуть, будують свою країну. Були розмови стосовно прем'єр-міністра Англії, але це стосувалося його батька, який був партнером юридичної фірми, в нас би в Україні взагалі на таке уваги не звернули.

Я пригадую розмову з колишнім міністром закордонних справ Сікорським, якому пред'явили публічні претензії через те, що будучи вдома, він попросив своїх охоронців (а охорона передбачена згідно чинного законодавства) купити йому за його ж гроші піцу. Вони це купили, привезли йому додому, після чого в Польщі був дуже великий скандал, як це він міг просити свого охоронця купити йому піцу. У нас би говорили про це: “Слухай він їсть піцу, він проста людина!“. Це реалії.

Але ця інформація про подвійні російські паспорти, про різні офшори для мене є шоком, тому, що люди, які обіймають високі публічні посади, повинні бути моральними камертонами, тому що на них рівняються всі інші. Якщо вони таким не є, або ж якщо вони неадекватно реагують на такі випадки, то це створює дуже великий дисонанс у суспільстві, тому що завжди є правда і брехня, є біле і чорне. Коли ми обираємо керівників, завжди віримо, що ці люди є прикладом моральності. Коли такого не відбувається, то тоді з'являються дуже серйозні проблеми. Вони закінчуються в країнах, як правило негативно і страждає сама країна.

Дивіться також - Садовий представив інструмент контролю ремонтних робіт у Львові:

%vid1%