Росія перекинула на Курщину ракетний полк: експерти пояснили, у чому небезпека резонансного рішення
ЗМІ почали повідомляти, що до Курської області було відправлено стрілецький полк зі складу ракетних військ Росії. Це рішення викликало значний резонанс, зазначають аналітики Defense Express. Складається враження, ніби йдеться про залучення персоналу в ролі "штурмовиків", відповідальних за роботу одного із ключових компонентів стратегічної ядерної тріади Росії. Схоже, що РФ зіткнулася із серйозним дефіцитом живої сили, змушуючи Москву вдаватися до мобілізації навіть фахівців зі стратегічних військових частин.
Однак, як зазначають аналітики, необхідно вивчити структуру цієї ситуації. За даними The Military Balance 2024, на початок поточного року в російських ракетних військах стратегічного призначення служило 50 тисяч військовослужбовців, включаючи три ракетні армії. Вони були поділені на 12 ракетних дивізій та 38 ракетних полків.
У матеріалі згадується, кожен ракетний полк може містити до 9 рухомих пускових установок з міжконтинентальними балістичними ракетами (МБР) "Тополь-М" або "Ярс", або від 6 до 10 шахтних стартових установок і один штаб. Проте, як зазначають фахівці, до складу ракетних військ входять не лише співробітники, які відповідають за запуск та обслуговування ракет, а й підрозділи протидиверсійного захисту. Їхня точна кількість невідома.
Аналітики зазначили, що росіяни багато разів говорили про такі факти. Також повідомлялося, що вони використовують спеціалізовані броньовані машини БПДМ "Тайфун-М" на базі БТР-82А. Згідно з виданням, перша інформація про залучення особового складу ракетних військ до бойових дій проти України з'явилася ще восени 2022 року. Це свідчить про те, що відправлення стрілецького полку російських ракетників у Курську область можна розглядати як прояв лише тимчасових проблем агресора з комплектуванням особового складу.
Читайте також: Британська розвідка: Росія запустила рекордну кількість дронів-камікадзе у вересні по Україні
Нагадаємо, Путін скористається самітом БРІКС, щоб створити механізми посилення війни. До Казані, на саміт, прибули тридцять шість світових лідерів, включаючи представників КНР, Індії, Південної Африки та Ірану.
