Голос Америки: Червоне на чорному. Куди подівся радикалізм

Стилізований під свастику хрест на нарукавній пов'язці, короткі стрижки у молодих людей у фойє, деякі з них у воєнізованій камуфляжній формі ... Сьогодні тут, у цілому, все так, як могло б бути і двадцять років тому, коли ці хлопці вперше змусили в суспільстві заговорити про себе, - пише Тарас Бурнос у статті для Російської служби Голосу Америки.
Голос Америки: Червоне на чорному. Куди подівся радикалізм
Таїсія Стеценко / Корреспондент.net

Правда,потрібно визнати, що 26 листопада 2011 року, майже напередодні двадцятоїрічниці розвалу Радянського Союзу, ці націоналісти з УНА-УНСО не дуже схожі натих, хто на початку 90-х років минулого століття брався за відродження в Українірадикальної національної ідеї. Вонизовсім не агресивні, серед них багато жінок у цивільному одязі, дехто з цихміцних хлопців розмовляє російською, а деякі навіть намагаються позувати, колиїх фотографують.

Представникиколись націоналістичного підпілля України тепер цілком відкрито прибувають добудівлі київського Будинку архітекторів, де відбувається з'їзд, присвяченийдвадцятиріччю УНА-УНСО. Тутзупиняються таксі, припарковані недешеві іномарки, а також один майже новийМазератті.

Вони зовсім не агресивні, серед них багато жінок в цивільному одязі, дехто з цих міцних хлопців розмовляє російською, а деякі навіть намагаються позувати,
коли їх фотографують.

Усеце виглядає досить респектабельно і сучасно, зовсім не так, як пишуть у книгахпро життя українських націоналістів у царській і радянській Росії.

У підпіллі все по-іншому

"Теперми інші", - говорить один з ідейних натхненників УНА-УНСО Ігор Мазур. Вінпройшов всі стадії становлення в Українській національній асамблеї -Української національної самооборони. Про війни і зброю знає не зчуток. Надававколись на початку 90-х "інтернаціональну допомогу" братнім народамКавказу в боротьбі з Росією. Йогопобратими воювали з Росією в Придністров'ї та Абхазії.

Сьогодні націоналістичні організації стоять на засадах українського націоналізму, який був на початку 20-го століття і в 40-вих роках минулого століття

СьогодніІгор Мазур цілком зійде за будь-якого іншого політика з близько десятка різнихполітичних об'єднань на крайньому правому політичному крилі України. Вінкаже, що час радикалізації і різких вчинків пішов у минуле. Доктринаі поле дій для нового українського націоналіста залишилися незмінними - любитиУкраїну, відроджувати націю. Алеіншими методами. Яккаже Ігор Мазур, словом і переконанням, а не зброєю, пробуджувати в українцяхукраїнський патріотизм.

"Сьогоднінаціоналістичні організації стоять на засадах українського націоналізму, якийбув на початку 20-го століття і в 40-вих роках минулого століття. Минамагаємося наповнити зміст націоналізму інтегральними течіями. Виходячи з цієїситуації, те покоління, яке вже народилося в незалежній Україні, через5-10 років сформує бачення, якою бути Україні далі. Будуть нові ідеологи, якіпоповнять нашу політичну еліту ", - стверджує Ігор Мазур.

Особливе ставлення до Росії

Єдине,що за всі ці двадцять років не змінилося в українських радикальнихнаціоналістів, так це нелюбов до Росії. Країнупо ту сторону від східних кордонів України, Ігор Мазур називає імперією і каже,що вона все також загрожує відродженню української нації: "Росія завждибуде нашим ворогом, тому що вона не бажає бачити українську державу. Ця країнапостійно намагається обмежити нашу територію і нашу свободу,інформаційними, економічними методами, релігійним впливом ", - говоритьукраїнською Ігор Мазур.

Росія завжди буде нашим ворогом, тому що вона не бажає бачити українську державу. Ця країна постійно намагається обмежити нашу територію і нашу свободу,
інформаційними, економічними методами, релігійним впливом

Польща,яка ще в 40-х роках минулого століття була одним з ворогів для українськихнаціоналістів, сьогодні не викликає у них критики, оскільки повністювідмовилася від будь-яких претензій на українські території. Такожназиває несерйозними Ігор Мазур і претензії на українські території, що звучатьіноді в румунській пресі.

Мода пройшла, непотрібнівідпали

Дослідникукраїнського націоналізму Володимир Щербина не бачить нічого поганого в тому,що українські радикали раніше були "вибуховими", а сьогодні схожі вбільшості своїй на філософів. "Заразйде цілеспрямована робота всередині нації, покликана наростити духовнийпотенціал, пов'язана з більш глибоким осмисленням, що таке українці, звідки миприйшли і куди ми йдемо. І в цьому сенсі національна ідея сьогодні відчуваєсебе навіть краще, ніж 20 років тому. Ті, хтотоді не був упевнений у націоналізмі чи сприймав його, як модне захоплення, вжевідпали ", - говорить Володимир Щербина Російській службі" ГолосуАмерики ".

Зараз йде цілеспрямована робота всередині нації, покликана наростити духовний потенціал, пов'язана з більш глибоким осмисленням, що таке українці,
звідки ми прийшли і куди ми йдемо

Разомз тим, він зазначає, що в першому десятилітті 21-го століття в українськомусуспільстві спостерігається розчарування в національних ідеях. "Спробавикористовувати УНА-УНСО та інші радикальні націоналістичні організації віснуючій системі цінностей як, наприклад, опозиції влади - приречена наневдачу", - наголошує Володимир Щербина.

Ідеї​​вкрай правого політичного крила українського націоналізму, вважає ВолодимирЩербина, у найближчі кілька років знову стануть цікавими в суспільстві. Чому? Тому,що зараз, мовляв, природний історичний спад інтересу до націоналізму в Україніта світі.

Соціальне обличчянаціоналізму

Правда,український історик Михайло Волгін досить скептично оцінює подібний вислівВолодимира Щербини. Зайого словами, українські радикали, в останні роки сильно "соціалізували"і втратили своє "націоналістичне обличчя". Ітому, вони навряд чи можуть розраховувати на високий інтерес з боку простихукраїнців, оскільки не несуть у суспільство нічого нового, а говорять про одней те ж поряд з представниками інших політичних сил.

"Всеукраїнськеоб'єднання Свобода дуже гарний тому приклад. Національну ідею вонивикористовують для відстоювання соціальних потреб. Ніякої філософії батьківукраїнського націоналізму, все на потребу дня. У результаті, ми бачимо доситьуспішні для Свободи результати місцевих виборів у деякі обласні і міські ради вЗахідній Україні ",- стверджує Михайло Волгін.

Зайого словами, життя російських радикалів також не дуже відрізняється від їхніхукраїнських побратимів. Націоналістив Росії і в Україні розрізнені, самостійно борються за свої ідеї, і у них немаєшансів об'єднати свої зусилля.

Ніякої філософії батьків українського націоналізму, все на потребу дня. У підсумку, ми бачимо досить успішні для Свободи результати місцевих виборів в
деякі обласні і міські ради в Західній Україні

"Дляпросування в суспільстві націоналістичних ідей потрібні гроші. А їх у більшостіправорадикальних партій немає ні в Україні, ні в Росії. За часів Віктора Ющенканаціональна ідея підтримувалася штучно. Сьогодні нова влада зацікавлена ​​встворенні нового формату політичної опозиції - тому" Свобода"процвітає ",- зазначає Михайло Волгін.

Надумку українського історика, націоналізм - це один з механізмів для маніпуляціїсуспільством: "Наслідки глобальної економічної кризи вносять своїкорективи. Немає запиту на національну ідею. Економічні важелі впливу сьогоднінайбільш ефективні", - наголошує Михайло Волгін.

***

Урубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються безкупюр і змін. Редакціяне несе відповідальності за зміст даних матеріалів

 


Не пропусти другие интересные статьи, подпишись:
Мы в социальных сетях
x
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее...
This website uses Cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more... Ознакомлен(а) / OK